Збіг трансформації енергетичного сектору Польщі та післявоєнної реконструкції української енергосистеми призведе до затягування тендерних процедур і затримок у реалізації нових проектів

Польща та Україна змагатимуться за доступ до зелених технологій і ресурсів, які необхідні для виробництва електроенергії. Про це йдеться у звіті Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) під назвою: «Війна та енергетична трансформація Польщі й України», повідомляє Foreign Ukraine з посиланням на польське видання Bankier.

На думку експертів польського банку, коли в Україні розпочнеться процес післявоєнної реконструкції, попит на зелені технології та консалтингові послуги «суттєво» зросте.

«Польща та Україна, принаймні, частково конкуруватимуть за доступ до того самого обладнання, запчастин, будівельних послуг та працівників. Польща та Україна не будуть єдиними країнами, які інтенсивно інвестуватимуть у власний енергетичний сектор», – вважають експерти.

На їхню думку, для Польщі це може означати збільшення витрат на трансформацію та затримку з реалізацією інвестицій. Збіг трансформації енергетичного сектору Польщі та післявоєнної реконструкції української енергосистеми «ймовірно» призведе до затягування тендерних процедур і затримок у реалізації нових проектів.

«Однією з умов, що обмежують ризик, є реалізація максимально можливої ​​трансформації польської енергетичної системи до початку основного етапу модернізації української енергосистеми», — підкреслили вони.

Експерти BGK повідомили, що вартість реалізації запланованих у Польщі енергетичних проектів наразі оцінюється у 530 млрд злотих. Вони порівняли, що вартість відновлення енергосистеми в Україні оцінюється у 50,5 млрд доларів, а очікувана вартість трансформації української енергосистеми до 2050 року буде вчетверо більшою.

У звіті BGK, наприклад, зазначено, що Україна планує розвивати атомну енергетику, включаючи розширення Хмельницької АЕС, за підтримки Westinghouse, а також починає співпрацю з розробки малих модульних реакторів (SMR). Ця ж компанія відповідає за технологію, яка буде використана на першій польській атомній електростанції (реактори AP1000).

«Це, мабуть, відкриває певний простір для співпраці та обміну досвідом, але за певних обставин це може бути й сферою конкуренції», – вважають експерти.

На думку експертів, енергетична система Польщі та її безпека тісно пов’язані з війною в Україні.

«Польщі вдалося досить швидко стати незалежною від російського газу та вугілля. Спостерігалося подальше зростання відновлюваних джерел енергії у польському енергетичному балансі», – зазначили експерти BGK.

На їхню думку, пріоритетом Києва було збереження безперебійності енергосистеми, особливо взимку. Згідно з даними звіту, вартість збитків тільки в енергетичному секторі України на кінець 2023 року оцінювалася в 10,6 млрд доларів США, тоді як витрати на післявоєнну модернізацію в електроенергетиці України можуть скласти приблизно 47,1 млрд доларів США.

Темпи розвитку відновлюваної енергетики в Україні є незадовільними – її частка в енергобалансі у першому півріччі 2024 року становила в середньому трохи більше 10%. Війна перетворила Україну на нетто-імпортера електроенергії. У 2023 році її імпортували переважно зі Словаччини (69%), а у 2024 році найбільше імпортували з Угорщини (40% за перше півріччя). Подальші інвестиції у вітрову, сонячну та атомну енергетику український уряд оцінює у 280,5 млрд доларів до 2050 року

На думку експертів BGK, серед дій, які Польща може зробити «негайно», найпомітнішою є ідея передачі в Україну комплектуючих, які раніше використовувалися на польських електростанціях.

«Ці комплектуючі послідовно замінюються на новіші або вилучаються з експлуатації через закриття наступних вугільних блоків. Теоретично ці елементи можуть бути використані для ремонту пошкоджених установок в Україні», – вважають експерти польського банку.

Ще одним видом діяльності, який, на думку BGK, «видається перспективним» напрямком співпраці між двома країнами, є розширення газової інфраструктури.

«Плани трансформації енергетичної системи Польщі виходять з того, що газ ще довго залишатиметься важливою сировиною для нашої країни, а поклади газу в Україні оцінюються як треті за величиною в Європі – після Росії та Норвегії», – зазначили експерти.

Вони додали, що газова інфраструктура також може використовуватися для передачі водню у майбутньому. Співпраця у сфері виробництва, розподілу та зберігання водню оцінюється авторами звіту як середньоймовірна.

«У нинішніх планах України — співпраця у цій сфері зі Словаччиною та Угорщиною, а зміцнення зв’язків із Польщею вимагатиме здійснення дорогих і трудомістких інфраструктурних інвестицій», — вважають експерти.

Аналіз BGK також показує, що інфраструктура, розроблена для водню, може бути тимчасово використана для заміни біометану. Потенціал України у виробництві біометану оцінили у понад 20 млрд кубометрів, а потенціал Польщі – у 8 млрд кубометрів.

У своєму звіті BGK звернув увагу на те, що у публічному просторі виникає ідея виробляти надлишки енергії з метою її експорту в Україну шляхом збереження роботи польських вугільних електростанцій, які мають бути закриті згідно з графіком.

«Ця ідея має певні переваги як для Польщі (збереження зайнятості на електростанціях та використання запасів вугілля), так і для України, але вимагала б виключення виробленої таким чином енергії з ЄС», – зазначили експерти банку.

На їх думку, надлишки вугілля з Польщі також можуть експортуватися в Україну, враховуючи зменшення значення вугільної енергетики.