У 2024 році Польща стала країною з найвищими витратами на оборону в НАТО у відсотковому співвідношенні до ВВП (4%), яке у другому кварталі збільшилось на 1,5% і це найбільше зростання серед держав-членів Євросоюзу

Війна між Україною та Росією впливає на весь Європейський Союз. Такі країни, як Франція та Німеччина, зазнають труднощів у формуванні узгодженої політики і зараз послаблені економічними та політичними факторами як на міжнародному, так і на внутрішньому рівнях. Це змушує їх вагатися між підтримкою України та збереженням відносин із Росією. Про це йдеться в авторській колонці Александра Массо, доктора філософії у галузі міжнародних відносин в Університеті Тулона (Франція) на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Маючи докторський ступінь у галузі міжнародних відносин, я вивчаю відносини між державами-членами НАТО та Росією, а також використання нових технологій у сфері оборони та безпеки. Це спонукало мене дослідити зростаючу роль Польщі на політичній сцені Європи після початку війни в Україні.

Польща зберігає економічне зростання

Протягом останнього десятиліття Польща демонструє одні з найвищих темпів економічного зростання в ЄС, із щорічним приростом ВВП понад 5%, як до, так і після пандемії COVID-19.

У другому кварталі 2024 року країна зафіксувала найбільше зростання ВВП серед країн ЄС порівняно з попереднім кварталом (+1,5%).

У той час як більшість європейських країн перебувають у стані стагнації, Польща підтримує високі темпи економічного розвитку.

Водночас Варшава активно діє на міжнародній арені.

Ініціатива «Тримор’я», започаткована у 2016 році, спрямована на забезпечення економічного розвитку Центральної Європи через співпрацю у сферах транспорту, енергетики та цифровізації. Це інструмент «м’якої сили» економічного та політичного впливу, який польський уряд використовує для посилення свого авторитету у Центральній Європі.

Країни з історичним об’єднанням

У 2020 році Польща також ініціювала створення Люблінського трикутника разом із Литвою та Україною для протидії російській активності. Метою цього неформального форуму є координація дій у сфері безпеки та оборони між трьома країнами. Форум також працює над підтримкою вступу України до НАТО.

Війна в Україні у 2022 році негативно вплинула на роль Трикутника, який спочатку мав стримувати повномасштабний напад Росії на Україну. Проте форум продовжує слугувати майданчиком для неформальних дискусій.

Цей Трикутник має історичну символіку. Польща та Литва раніше були об’єднані у Речі Посполитій — державі, що існувала з XVI до XVIII століття. Її територія охоплювала значну частину Центральної Європи, включаючи Польщу, Литву, Білорусь і сучасну Україну. Цю історію не можна ігнорувати.

Одна з провідних військових сил Європи

Польща взяла на себе домінуючу роль у європейській обороні. У 2024 році вона стала країною з найвищими витратами на оборону у відсотковому співвідношенні до ВВП серед країн-членів НАТО (4%). Для порівняння, Сполучені Штати витратили на оборону у поточному році 3,38% ВВП.

У 2023 році у Польщі провели реформу армії. Мета – стати провідною військовою силою Європи, створивши найбільшу армію в ЄС. Планується, що до 2035 року чисельність польської армії досягне 300 000 військовослужбовців. За оцінками НАТО на 2024 рік, у Польщі налічується 216 000 військових, що робить її третьою за чисельністю армією НАТО після США та Туреччини.

До 2022 року польська армія була меншою, ніж у Франції та Німеччині, але тепер Польща випереджає обидві країни: Францію (204 700 військових) та Німеччину (185 600 військових). Це значний перелом.

Стагнація та нестабільність у Франції та Німеччині

Останні вибори у Франції, як до Європарламенту, так і до законодавчих органів, показали зростання радикальних політичних сил як ліворуч, так і праворуч.

Це створює невизначеність щодо майбутнього Франції та її політичного курсу, а також демонструє втому від президента Еммануеля Макрона, який перебуває при владі з 2017 року. Державні фінанси, особливо державний борг, додають цієї невизначеності.

Німеччина, яка протягом останніх десятиліть була економічним двигуном Європи, також зупинилася у розвитку. Економічне зростання фактично відсутнє: у 2023 році Німеччина зазнала рецесії з падінням ВВП на 0,3%. За даними Європейської комісії, у 2024 році прогнозується зростання німецької економіки на 0,1%, а у 2025 році – на 1%.

Ця ситуація є наслідком низки чинників. Один із них — залежність від постачання російського газу, який забезпечував дешевшу енергію для німецької промисловості. Війна в Україні припинила цей канал постачання (принаймні, у формі прямої торгівлі) та вплинула на економічну продуктивність.

Станом на 2023 рік, 52,3% споживання електроенергії у Німеччині забезпечується відновлюваними джерелами. Однак, цього недостатньо для задоволення енергетичних потреб промисловості.

Залишається побачити, як другий термін президентства Дональда Трампа вплине на цей розвиток у Польщі. Більш ізоляціоністська та менш проукраїнська позиція республіканців під керівництвом Трампа може підштовхнути Польщу до прискореного переозброєння, щоб компенсувати ризик скорочення американської військової підтримки.