Багато стартапів у Латвії після російського вторгнення в Україну різко переорієнтували виробництво продукції цивільного призначення для військових потреб

Латвійський стартап Global Wolf Motors запустили у 2020 році з надією, що їхній електроскутер Mosphera займе нішу у галузі мікромобільності. Як і пасажири, які використовують скутери у міських умовах, фермери та винороби могли б використовувати Mosphera для поїздок своїми ділянками; шахтарі та комунальники могли б використовувати його для технічного обслуговування та патрулювання безпеки; поліція та прикордонники могли б їздити на ньому лісовими стежками. Про це йдеться в аналітичній публікації американського видання Massachusetts Institute of Technology Review, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Коли співзасновники стартапу Global Wolf Motors Генрійс Букавс та Клавс Асманіс вперше вирушили на переговори зі збройними силами Латвії, то їх зустріли скептично — чиновники натякали, що електроскутер не потрібен для армії. Згодом розпочалось повномасштабне вторгнення РФ в Україну, і все змінилося. У відчайдушні перші дні війни українські бойові підрозділи хотіли отримати будь-яке обладнання і були готові випробувати будь-які новинки, наприклад військовий скутер. Асманіс знав латвійського журналіста, який прямував до України; Через контакти репортера стартап Global Wolf Motors організував відправку двох скутерів Mospheras для української армії.

За кілька тижнів скутери опинилися на передовій і їх використовували розвідники українських спецпідрозділів у сміливих розвідувальних місіях. Це був несподіваний, але знаменний крок для Global Wolf Motors та початкова ознака нового попиту, який охопив технологічні компанії у Латвії: продукцію цивільного призначення вони почали оперативно переорієнтовувати для військового використання.

З того часу Global Wolf Motors відправила 9 самокатів для української армії, яка запросила ще 68. Незважаючи на прохання України про постачання скутерів Mosphera, вони зрештою не були включені до пакету військової допомоги Латвії на 2024 рік через бюджетні обмеження. Якщо раніше латвійські чиновники глузували зі скутера Mosphera, то у квітні 2024 року прем’єр-міністр Латвії приїхав на завод, де його виготовляють, і тепер високопосадовці та військові чиновники країни — його постійні відвідувачі.

Декілька років тому, було важко уявити, як солдати вирушають у бій на величезних іграшках, створених технологічним стартапом. Але опір України атакам Росії став дивом соціальної стійкості та інновацій, і те, як мобілізувалась країна, слугує як попередженням, так і натхненням для її сусідів. Вони спостерігали, як стартапи, великі промислові гравці та політичні лідери України масово працювали, щоб перетворити цивільні технології на зброю та системи оборони. Вони бачили, як українські підприємці допомогли запустити військово-промисловий комплекс, який перетворює цивільні безпілотники на коригувальники артилерії та літаків-винищувачів, тоді як інженери-програмісти стають кібервоїнами.

Але в той час як національні уряди, Європейський союз і НАТО вкладають мільярди доларів державних грошей в інкубатори та інвестиційні фонди — за якими йдуть інвестори з приватного сектору — деякі підприємці, які тісно співпрацювали з Україною, попереджають, що Європа лише частково вивчила уроки опору України проти російської агресії. Передусім, йдеться про те, як уряд і громадянське суспільство України адаптувалися, щоб швидко перетворити цивільну продукцію на інструменти подвійного призначення і подолати бюрократію.

Багато латвійців та інших громадян країн Балтії відчувають загрозу російської агресії більш гостро, аніж їхні сусіди у Західній Європі. Як і Україна, Латвія має протяжний кордон із Росією та Білоруссю, велику російськомовну меншість та історію окупації. Також, як і Україна, вона понад десятиліття була об’єктом тактики так званої «гібридної війни» — кібератак, кампаній з дезінформації та інших спроб дестабілізації.

З того часу, як російські танки увійшли на територію України, Латвія посилила підготовку до фізичного протистояння, інвестувавши понад 300 мільйонів євро (316 мільйонів доларів) у фортифікації вздовж російського кордону та відновивши обмежену форму військового призову. З початку 2024 року латвійська пожежна служба інспектує підземні споруди по всій країні, шукаючи підвали, паркування та станції метро, ​​які можна було б перетворити на бомбосховища.

І, як і Україна, Латвія не має величезного військово-промислового комплексу, який може масово виготовляти артилерійські снаряди чи танки. Вона може виробляти для себе і потенційно продавати іншим країнам малогабаритні системи озброєння, програмні платформи, телекомунікаційне обладнання та спеціалізовані транспортні засоби. Наразі країна вкладає значні кошти в такі інструменти, як Exonicus, медична технологічна платформа, заснована 11 років тому латвійським скульптором Сандісом Кондратсом, що створив навчальний симулятор з бойової медицини з доповненою реальністю. Нещодавно Exonicus уклав угоди зі збройними силами Латвії, Естонії, США та Німеччини, а також займається підготовкою українських військових медиків.

Є також компанія VR Cars, яка заснована двома колишніми латвійськими автогонщиками, яка у 2022 році підписала контракт на розробку позашляховиків для армійських спецпідрозділів. А Entangle, компанія квантового шифрування, яка продає віджети, що перетворюють мобільні телефони на захищені пристрої зв’язку, нещодавно отримала інноваційний грант від Міністерства оборони Латвії.

Не дивно, що у Латвії багато уваги приділяється безпілотним літальним апаратам (БПЛА), які часто перевершують ефективність звичайних систем озброєння. Зокрема, Atlas Dynamics, компанія зі штаб-квартирою у Ризі, виготовляє безпілотники для промислового використання та створила посилені версії своїх розвідувальних дронів, які можуть протистояти радіоелектронній боротьбі та працювати на полі реального бою.

Atlas Dynamics відкрила офіс в Україні, і її представники працюють із солдатами та спецпризначенцями, щоб доопрацьовувати та модифікувати власні безпілотники. Зокрема, коли російські війська почали глушити широкий діапазон радіочастот, щоб порушити зв’язок із дронами, Atlas Dynamics розробила інтелектуальну систему стрибкоподібної перебудови частоти, яка сканує незаглушені частоти і перемикає керування дроном на них, що дозволяє солдатам бути на крок попереду супротивника.

Уряд Латвії інвестував значні кошти у розробку безпілотних літальних апаратів військового призначення, створивши призовий фонд у розмірі 600 000 євро для вітчизняних стартапів та бюджет у розмірі 10 мільйонів євро на створення нової програми з місцевими та міжнародними виробниками.

Латвія також є архітектором та керівником, спільно з Великобританією, Drone Coalition, багатонаціональної ініціативи, яка спрямовує понад 500 мільйонів євро на створення ланцюжка поставок дронів на Заході. В рамках цієї ініціативи військові проводять конкурси для виробників дронів, визначаючи найкращі контракти та відправляючи їх продукцію в Україну.

Навіть національна телекомунікаційна компанія Латвії LMT, яка частково належить державі, працює над дронами та іншим обладнанням військового рівня, включаючи сенсорне обладнання та аеростати спостереження. Вона розробляє систему «інтернету речей» для поля бою, яка може відстежувати в режимі реального часу всі активи та персонал на театрі воєнних дій.