На думку Крістіана Меллінга з Фонду Бертельсмана, поточний рік стане важким для України через кадрові проблеми у війську та непередбачуваність зовнішньої політики президента США Дональда Трампа, а головним викликом для Росії буде економічний спад

Росія та українці запекло воюють на Донбасі. У битві за стратегічно важливе місто Покровськ, жертви, ймовірно, обчислюються десятками тисяч людей. Крістіан Меллінг, директор програми «Майбутнє Європи» у Фонді Бертельсмана та ексзаступник керівника дослідницького інституту Німецької ради з міжнародних відносин (DGAP) в інтерв’ю німецькому виданню T-online, аналізує найгостріші проблеми, які стоять перед українськими військами та попереджає про серйозний ризик для миротворчих військ у випадку можливого припинення вогню. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з його думками.

T-online: Пане Меллінг, російські війська знаходяться за кілька кілометрів від міста Покровськ на Донбасі. Як Ви оцінюєте ситуацію?

Крістіан Меллінг: Битва за Покровськ, напевно, одна з найдорожчих в українсько-російській війні, особливо якщо подивитися на танки та інші бойові машини, а також, звісно, ​​і на втрату солдатів. За інформацією української армії, під час наступу на Покровськ Росія втратила близько 150 000 солдатів. Це або вбиті, або поранені. Деякі джерела кажуть про знищення близько 600 танків та понад 1400 інших транспортних засобів та артилерійських систем. Однак, цю інформацію неможливо перевірити незалежно.

T-online: А з боку українців?

Крістіан Меллінг: Точної інформації немає. Втрати під Покровськом з українського боку, за чутками, приблизно вп’ятеро менші. Загалом президент України Володимир Зеленський нещодавно казав про 43 000 убитих та близько 370 000 поранених з початку російського повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Загалом до інформації про окремі бої варто ставитися з обережністю.

T-online: Чому йде така запекла боротьба за Покровськ?

Крістіан Меллінг: Місто є важливим логістичним вузлом для українців. Багато військ на інших ділянках фронту отримують постачання з Покровська. Місто також вважається західними воротами Донбасу. Таким чином, його захоплення дозволить росіянам досягти подальшого просування. Крім того, вирішальне значення має час наступу.

T-online: Що ви маєте на увазі?

Крістіан Меллінг: Ані Росія, ані Україна нині не можуть бути впевнені у тому, що станеться після інавгурації Дональда Трампа 20 січня. Він є величезним джерелом непередбачуваності. Тому обидві сторони намагаються до того часу досягти якомога більших вигод там, де вони вважають це важливим. Путін бачить можливості на Донбасі, українці, схоже, концентруються на Курську.

T-online: Як швидко може впасти Покровськ?

Крістіан Меллінг:  Нині це залежить насамперед від того, скільки резервів Україна зможе вивести на фронт. Україна навряд чи здасться. Значення міста для цього надто велике. З іншого боку, Україна має серйозні кадрові проблеми. Тому падіння міста, мабуть, лише питання часу. Україна перебуває у справді складній ситуації. Росія має перевагу на Донбасі.

T-online: Звідки беруться кадрові проблеми в України?

Крістіан Меллінг: З одного боку, закон про мобілізацію, ухвалений у травні 2024 року, спрацював не так добре, і було мобілізовано не так багато нових солдатів, як хотілося б. З іншого боку, Україна є демократичною країною і боротьба за правильний закон забрала час. Крім того, багато українських солдатів пройшли навчання в Європі та США. Але ці країни одночасно не забезпечили достатньої кількості систем озброєння в Україні. Українці, можливо, і зможуть сформувати бригаду за чисельністю, але не мають необхідної техніки. Це суттєво знижує боєздатність військ.

T-online: Зараз США також чинять тиск на Україну, щоб знизити мінімальний вік для мобілізації з 25 до 18 років. Як Ви це оцінюєте?

Крістіан Меллінг:  Це серйозне питання для України. Йдеться не що інше, як про подальше існування нації. Наступне покоління буде відправлене на війну і, можливо, на смерть. Це все молоді люди, які насправді уособлюють майбутнє країни та мають відновити її після війни. Це важке рішення.

T-online: Як тільки Трамп повернеться до Білого дому, тиск на Україну може посилитися в усіх аспектах. Насамперед, Трамп неодноразово закликає до переговорів із Росією. Чого можна від нього чекати щодо війни?

Крістіан Меллінг: Трамп та його команда, схоже, стали трохи реалістичнішими після виборів. Його ідея встановлення миру протягом 24 годин після вступу на посаду більше не педалюється. Той факт, що Трамп так багато говорить про Україну, свідчить про те, що ця тема, як мінімум, важлива для нього. Однак мир – це набагато більше, ніж просто формула передвиборної кампанії. Нещодавно Путін знову заявив, що нібито готовий до компромісів і переговорів. Мені це здається не чим іншим, як димовою завісою. Водночас, він спростував легітимність Зеленського як партнера з переговорів. Путін хоче використати все це, щоб заспокоїти власне населення, і вкотре створює точку відліку у німецьких дебатах. Його умови залишаються колишніми: він хоче ліквідувати українську армію та встановити у Києві новий, лояльний до Росії уряд. Він також позбавляє українців права на виживання, як народу. Українці хочуть миру, але не ціною свого знищення. Ось чому вони продовжують боротися.

T-online: Гарантії безпеки для України зараз обговорюються у Європі. Франція, здається, готова відправити миротворчі війська, але Німеччина вагається. Якими можуть бути такі гарантії?

Крістіан Меллінг:  Важко визначити шлях, який не закінчується членством України у НАТО: якщо європейські держави відправлять війська в Україну виключно для того, щоб забезпечити припинення вогню, це означатиме високий ризик для них без підтримки США. Їм доведеться бути готовими вступити у війну з Росією, навіть незважаючи на те, що без США вони слабкіші. Це насправді збільшує ймовірність того, що Росія перевірятиме європейців, щоб продемонструвати їхню слабкість і тим самим ще більше їх розділити.

T-online: Які завдання для Росії і України Ви бачите на 2025 рік?

Крістіан Меллінг:  Я вже казав, що Трамп – це фактор невизначеності. Що станеться, якщо США перестануть підтримувати Україну? Українцям необхідно бути краще оснащеними. Європейці зараз особливо потрібні. Однак дві важливі європейські країни, Німеччина та Франція, нині переживають урядову кризу. Проте тут необхідно усвідомлювати одне: українці борються на передовий за безпеку Європи. Вже тільки з цієї причини варто подбати про те, щоб українські війська змогли вистояти. І вони мають бути більш стійкими, аніж росіяни. Ось у чому суть цієї війни на виснаження, хоч би як суворо це не звучало.

T-online: І які виклики Ви бачите для Росії?

Крістіан Меллінг: В економічному аспекті ознаки явно свідчать про повільний спад. Я не можу оцінити, як різко справи пішли під укіс. Думаю, усе залежатиме від того, чи захоче Китай допомогти Росії. Путін – не самотній. Іноді в обговоренні цим нехтують. Він має альянс прихильників з Китаєм, Іраном і Північною Кореєю. Однак це також робить Путіна залежним. Пекін, зокрема, може в якийсь момент дійти висновку, що війна коштуватиме занадто дорого. Але неконтрольований розпад Росії навряд чи буде на користь Китаю. Що там може статися, ще доведеться з’ясувати.