Якщо раніше українські роботодавці могли перебирати кандидатами, то тепер їм доводиться вести запеклу боротьбу, щоб їх працевлаштувати

Після початку повномасштабної війни три роки тому, економіка та ринок праці в Україні різко впали, тому багато галузей відчайдушно потребують кадрів. Про це йдеться у спецрепортажі німецького видання TagesSchau, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

У виробничому цеху компанії «Біомедскло» у Житомирі знаходяться довгі конвеєрні стрічки, які завантажені пляшками та склянками. 60% з них експортуються до зарубіжних країн.

«Ми виробляємо дуже якісне скло. Чим нейтральніший і світліший колір, тим краща якість», – пояснює Олександр Мілевський, технічний директор житомирського підприємства, який є одним із 60 висококваліфікованих фахівців «Біомедскла».

Інженери-механіки, електрики та програмісти є надзвичайно затребуваними. Наразі відкрито 10 вакансій на підприємстві, зокрема потрібні оператори установок та верстатів, а також робітники складальних ліній.

Російське вторгнення стало травматичним поворотним моментом для «Біомедскла» у багатьох аспектах. 80% співробітників – це чоловіки, багато з яких мобілізували до армії.

У 2007 році житомирське підприємство придбала грецька компанія Hellenic Glass Industry. Після російської агресії вона інвестувала близько 6 мільйонів євро, що є ознакою довіри та готовності ризикувати.

«Ми не виробляємо товари масового виробництва, що полегшує нам завдання, і ринок нас підтримує. Ставлення співробітників до своєї роботи є мотивацією для інвестора. Якщо люди тебе підтримують, ти маєш зробити те саме», – зазначає грецький директор «Біомедскла» Іоанніс Патрінос.

За його словами, двоє талановитих інженерів житомирського підприємства загинули на фронті.

«На жаль, ми втрачаємо молоде покоління. Раніше на підготовку фахівців для скляної промисловості потрібно було до п’яти років. Дефіцит кадрів став очевидним під час російської агресивної війни. Тому ми стадартизували передачу знань та навчання», – повідомив Патрінос.

Максим Шеремета також має проблеми із заповненням вакансій. 42-річний чоловік — операційний директор української мережі гіпермаркетів «Епіцентр», де можна купити практично все: від корму для кішок, продуктів харчування, рослин до генераторів. Після коронавірусу та російського вторгнення, компанії довелося по-новому шукати людей, зокрема трансформувати освіту, наприклад, розробляти програми з університетами, щоб зацікавити студентів у навчанні.

Як компанія з критично важливою інфраструктурою, «Епіцентр» також має право забронювати 50% своїх співробітників. За словами Шеремета, із 38 000 співробітників компанії, 11 000 було мобілізовано, а близько 2500 є заброньованими.

«Але держава постійно змінює умови. Мобілізовано близько чверті наших співробітників. Вони продовжують отримувати зарплату та їм гарантовано збереження робочого місця, якщо вони повернуться з фронту неушкодженими. Деякі були демобілізовані, але лише 40% з них здатні працювати. 60% буде потрібна тривала реабілітація, а 5% – не повернуться. Ось як виглядає суха статистика», – розповідає Шеремет.

За словами Євгенії Кузнєцової з інтернет-порталу Work UA, раніше роботодавці могли обирати кандидатів, а тепер їм доводиться боротися за них.

«Після того, як ринок праці практично впав через російське вторгнення, зараз на платформі близько 110 000 вакансій — приблизно стільки ж, скільки було до повномасштабного російського вторгнення. Ринок праці, мабуть, відновився кількісно, ​​але змінився географічно і структурно. У прифронтових регіонах ситуація залишається складною. Наприклад, у Херсонській області вакансій порівняно з періодом до масштабного російського вторгнення лише 15%, а на Харківщині — менше половини. Крім того, компанії перемістилися на захід України, де наразі більше роботи, аніж до російського вторгнення», – пояснює Кузнєцова.

Ситуація в ІТ-секторі, наприклад, залишається складною. Але потрібні співробітники і в інших професіях: психологи, лікарі, ортопеди, юристи чи економісти. Дефіцит кадрів відчувається скрізь, але особливо важко заповнити висококваліфіковані посади: легше знайти фельдшера, аніж хірурга.

«Дефіцит кадрів в Україні збережеться, Ситуація із безпекою складна. Україну можуть покинути ще до мільйона людей. В основному, це будуть люди працездатного віку», – прогнозує Кузнєцова.