Протягом трьох років російсько-української війни, вміле використання В’єтнамом «бамбукової дипломатії» означало, що він зміг бути настільки гнучким, як того вимагала складна ситуація

З того часу, як В’єтнам ухвалив свою програму реформ («Doi Moi» або оновлення) у 1986 році, його зовнішня політика перейшла від ідеологічної до прагматичної, яка базується на незалежності, самостійності, диверсифікації та багатосторонності. Це керується чотирма принципами: не вступати у військові союзи, не підтримувати жодну країну проти іншої, не допускати іноземних військових баз на своїй території та не застосовувати силу чи загрожувати її застосуванням. Про це йдеться в авторській колонці Тхі Кім Куї Хоанг, докторантки факультету гуманітарних та соціальних наук Сіань Цзяотун-Ліверпульського університету (Китай) на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine. 

У 2019 році у контексті російсько-української війни, Біла книга з оборони В’єтнаму звела ці чотири принципи до рангу стратегічних «керівних правил» у справі захисту батьківщини.

Але це було лише оновлення принципів, проголошених у середині минулого десятиліття колишнім лідером В’єтнаму, покійним генеральним секретарем Комуністичної партії Нгуєн Фу Чонгом. Ці принципи були основою «бамбукової дипломатії», яку він визначив як: «міцне коріння, міцний стовбур і гнучкі гілки». Вони виступають за дотримання моральних і основних цінностей, при цьому швидко адаптуючись до змін по всьому світу.

Те, як В’єтнам поставився до війни в Україні, є особливо яскравим прикладом «бамбукової дипломатії» у дії. Коли розпочалась війна, В’єтнам продемонстрував повагу до давніх і тісних відносин з Росією, утримавшись від п’яти голосувань Генеральної Асамблеї ООН з питань війни. Він також проголосував проти виключення Росії із Ради з прав людини.

Через три тижні після нападу Росії на Україну, 15 березня 2022 року, міністр закордонних справ В’єтнаму Буй Тхань Сон зателефонував до свого російського колеги Сергія Лаврова. Він висловив сподівання, що обидві сторони матимуть змогу досягти довгострокового врегулювання.

З того часу дві країни підтримують тісні відносини на найвищому рівні. В’єтнам відвідали, серед інших, Лавров, а також віце-прем’єр РФ Дмитро Чернишенко та заступник секретаря РНБО РФ Дмитро Медведєв, близький союзник Путіна. А сам Путін зустрівся з президентом В’єтнаму То Ламом у Ханої 20 червня 2024 року.

Дві країни вивчають поглиблення співробітництва у низці галузей, насамперед у військовій, енергетичній та науково-дослідній сферах. Зокрема, йдеться про участь В’єтнаму у Російських армійських іграх у 2022 році, угода 2023 року про створення Центру ядерної науки й технологій у Донгнаї, а також угоди щодо продовження співпраці у галузі геологічної розвідки та експлуатації родовищ нафти й газу. В’єтнам також скерував делегатів на 27-й Петербурзький міжнародний економічний форум у 2024 році.

Водночас В’єтнам звернувся до України, щоб висловити співчуття та солідарність. Буй Тхань Сон зателефонував міністру закордонних справ України Дмитру Кулебі 16 березня 2022 року, за два тижні після нападу Росії. Він запевнив Кулебу, що В’єтнам ставить незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держав понад інші міркування.

Прем’єр-міністр В’єтнаму Фам Мінь Чінь зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським у травні 2023 року на саміті G7 та у січні 2024 року на Всесвітньому економічному форумі у Давосі. Президент В’єтнаму та генеральний секретар Комуністичної партії В’єтнаму То Лам також зустрівся із Зеленським разом та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляйєн під час робочого візиту до США у вересні 2024 року.

Він повторив, що його країна підтримує незалежність, суверенітет й територіальну цілісність держав, готова зробити свій внесок у розвиток діалогу з відновлення миру та співпрацюватиме із міжнародною спільнотою для підтримки зусиль щодо повоєнного відновлення в Україні.

В’єтнам надає гуманітарну допомогу Україні, включаючи відправку продовольства, а також виділення стипендій українським студентам, які постраждали від війни.

Війна в Україні поставила В’єтнам у делікатне дипломатичне становище. Поряд із Таїландом, В’єтнам є вірним союзником США у Південно-Східній Азії. Це особливо важливо, коли йдеться про співробітництво у безпековій сфері у відповідь на зростаючий вплив Китаю в регіоні. У той же час Ханой підтримує відносини із Москвою ще із 1960-х років.

Вашингтон був розчарований поміркованістю Ханоя під час голосування в ООН щодо України. Але водночас, пам’ятаючи про важливість відносин між двома країнами, президент США Джо Байден здійснив державний візит до В’єтнаму у вересні 2023 року. Обидві країни оголосили, що підвищують рівень своїх відносин до всеосяжного стратегічного партнерства. Білий дім заявив, що це спрямовано на зміцнення «динамізму відносин між США та В’єтнамом, оскільки обидві країни працюють разом для досягнення спільних цілей миру, процвітання та сталого розвитку».

У вересні 2024 року То Лам здійснив візит у відповідь, взявши участь у сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.

Ханой також значною мірою дотримувався санкцій, які запроваджені проти Росії. Але водночас Росія та В’єтнам домовились про відновлення торгівлі зброєю між двома країнами, яку було припинено після війни. Зрозуміло, що це питання було на порядку денному під час державного візиту Путіна у червні 2024 року, але досі не було оголошено про зміну політики, яка б могла загрожувати західними санкціями.

В’єтнам має пройти складну лінію у своїх відносинах з Україною та Росією, і війна є найчутливішим питанням, яке має вирішувати Ханой. Російські компанії, як і раніше, активно присутні в енергетичному секторі В’єтнаму, що, очевидно, є життєво важливим інтересом для Ханоя. Але водночас В’єтнам побоюється дружби Росії із Китаєм, що означає підтримку теплих відносин із Вашингтоном.

Протягом трьох років російсько-української війни, вміле використання В’єтнамом «бамбукової дипломатії» означало, що він зміг бути настільки гнучким, як того вимагала складна ситуація.