Диктатори ведуть переговори цинічно та погоджуються лише на угоди за принципом «я виграю, ти програєш», тому якщо президент США Дональд Трамп буде потурати кричущій агресії президента РФ Володимира Путіна заради миру в Україну, це обійдеться кров’ю та матеріальними цінностями у майбутньому, а також негайною втратою честі, вартість якої важко підрахувати

Якщо президент РФ Володимир Путін зможе утримати більшу частину окупованих територій України, то стане національним героєм. Тому варто скептично ставитися до його заявленого бажання зупинити війну на даному етапі. Про це йдеться в аналітичній публікації Віталія Гарбера, колишнього помічника генерального секретаря НАТО та ексзаступника міністра оборони США на сторінках видання Центру аналізу європейської політики, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Багато експертів стверджують, що Путін повністю провалив досягнення цілей агресивної війни проти України. І ще більше є тих експертів, які закликають до миру та переговорів про припинення війни.

Продовження військової підтримки України з метою відновлення її міжнародно визнаних кордонів та суверенітету спричинить подальші витрати людей та ресурсів. Війна у ХХІ столітті коштує неймовірно дорого.

Зрозуміло, що дехто шукатиме альтернативу. У США можуть навіть думати, що вони мають вибір і можливість формувати події на свій розсуд. Але, як показало виведення американських військ з Афганістану у 2021 році, є ризики у виході з військових конфліктів, які вам не подобаються.

У випадку з Україною такий вибір буде пов’язаний із величезними витратами. США та їх союзникам буде завдано довгострокових економічних та безпекових збитків. Потенційні людські витрати від того, щоб залишити мільйони людей у ​​полоні тиранії, і витрати репутації американського лідерства будуть трагічними та довгостроковими.

Заморожування війни у ​ будь-якій формі припинення вогню не варто проводити, ігноруючи критичний факт. Хоча шалений український опір справді утримував Путіна від його кінцевої мети — завоювання всієї країни, в Росії це, безперечно, було б сприйнято як велику перемогу. Ґрунтуючись на багатовіковій імперіалістичній російській пропаганді «Єдиної та Неподільної Росії», Путіна вважатимуть таким, що повернув у своє володіння території так званого імперського ядра. Жодні слова, жодна відмова України прийняти це не змінять такого сприйняття.

Хоча багато росіян ще сумують за пануванням Петра Першого, Катерини Великої та Йосипа Сталіна, більшість підтримують війну з іншої причини. Для початку, вони вірять своїй пропаганді, що і Україна, і Білорусь, по суті, «один і той самий народ», і тому вони не агресори, а визволителі (хоча, за іронією долі, з IX по XIII століття і Білорусь, і Росія керувались з Києва.)

Таким чином, внутрішнє питання, яке мотивує більшість росіян сьогодні, — це не повне відновлення царської та радянської імперій, а ймовірне повернення та захист «традиційних» російських земель, російської мови та російської православної церкви. Це особливо стосується переважно російськомовних регіонів Південної та Східної України, хоча багато людей там відмовились від російської мови на знак опору російській агресії.

Путін та його імперськи налаштоване найближче оточення ігнорують той факт, що російська мова нав’язувалась українцям протягом століть і не є показником лояльності.

Аналогічно, аргументи Путіна на користь незаконно анексованого Криму та «Новоросії» засновані в основному на пропаганді, а не на історичних фактах.

Однією з ключових спростованих вигадок російської пропаганди було начебто переслідування Російської православної церкви на окупованих територіях України. На жаль, це є ключовим мотивуючим чинником війни серед російського населення. Про це свідчить й те, що Московський патріарх Кирило назвав агресивну війну «священною», яка має на меті – відновити «справжнє» православ’я та звільнити Україну від «дияволопоклонників.

Російське народне переконання у пропаганді режиму значною мірою впливає на стратегію Путіна. Якщо він зможе утримати анексований Крим та українські козацькі землі Запоріжжя, Херсона та Донбасу, то буде винагороджений народним прославленням. Він назавжди стане російським героєм, людиною, яка отримала почесне місце у націоналістичних історичних книгах. Це те, чого він хоче найбільше у світі.

Росія також присвоїть понад 26 трильйонів доларів на родовищах титану, літію та інших рідкісноземельних ресурсів на окупованому Донбасі. Для більшості росіян негативні наслідки всіх економічних санкцій та військових втрат будуть мізерними порівняно з такою перемогою.

Ми на Заході схильні вважати, що війни насправді є непорозуміннями, і якщо ми просто сядемо за стіл переговорів, то зможемо досягти вигідної для всіх угоди. Але диктатори не зацікавлені у таких результатах.

Диктатори ведуть переговори цинічно та погоджуються лише на угоди за принципом «я виграю, ти програєш». Те, що відбудеться найближчим часом з Україною, не обмежиться Європою і матиме наслідки для Сполучених Штатів. Якщо ми будемо потурати кричущій агресії заради миру, це обійдеться нам кров’ю та матеріальними цінностями у майбутньому, а також негайною втратою честі, ціну якої важко підрахувати.