У СБУ наголошують, що співпраця із російськими агентами жодним чином не полегшить становище ув’язненого, тому закликають українців, родичі яких потрапили до полону, негайно повідомляти про це і тоді вони, будуть захищені та розглядатимуться як жертви

42-річна українка Світлана підкреслює, що жодної секунди не думала зрадити свою батьківщину, адже її чоловік Дмитро, військовий медик, який понад два роки тому потрапив до полону росіян, цього ніколи б не пробачив. Про це йдеться у спецрепортажі ВВС, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Світлані раптово зателефонували і запропонували зрадити Україну і тоді Дмитра очікує найкраще поводження у російській в’язниці чи навіть дострокове визволення.

«Мені зателефонували з українського номера. Я взяла слухавку і чоловік на ім’я Дмитро розмовляв з російським акцентом. Він сказав: «Ви можете підпалити військкомат, військову машину або ж влаштувати диверсію проти «Укрзалізниці». Був ще один варіант: розкрити розташування прилеглих підрозділів ППО — життєво важливих військових об’єктів, які захищають небо України від російських безпілотників та ракет», – розповідає Світлана.

У той час вона згадала інструкції, які українська влада відправила усім громадянам на випадок контакту з російськими агентами: виграти якнайбільше часу, записати та сфотографувати усе та повідомити про це.

Світлана зробила скріншоти повідомлень і повідомила Службу безпеки України (СБУ), яка наказала їй відволікати увагу росіян, допоки вони проводять розслідування. Тому Світлана вдала, що погодилася влаштувати диверсію на залізниці.

Під час двох голосових дзвінків із російським агентом Дмитром у Telegram, він надав інструкції про те, як приготувати та закласти коктейль Молотова.

«Налийте літр запальної рідини і додайте трохи бензину. Вирушайте на якийсь залізничний вузол. Переконайтеся, що камер відеоспостереження немає. Надягніть капелюх — про всяк випадок. Переведіть мобільний телефон у режим польоту, коли перебуваєте за 1-2 км від ймовірної цілі диверсії, щоб сигнал не перехопили вежі мобільного зв’язку, які можуть використовувати слідчі. Знаєте, що таке релейна коробка? Сфотографуйте її. Напишіть сьогоднішню дату на аркуші паперу та сфотографуйтеся з цим аркушем паперу», – пояснив російський агент.

Натомість він пообіцяв Світлані організувати телефонний дзвінок із її чоловіком або доставку йому посилки.

Пізніше СБУ повідомила Світлану, що чоловік, з яким вона спілкувалася, справді перебуває в Росії, і їй варто припинити спілкування. Світлана сказала Дмитру, що передумала.

«Ось тоді й почалися погрози. Він сказав, що вб’є мого чоловіка, і я ніколи більше його не побачу.  Протягом кількох днів він дзвонив і говорив: «Твого чоловіка катують, і це твоя вина!», – розповідає Світлана.

Після цього вона багато молилась і просила Бога не допустити такого розвитку подій.

«Одна частина мене говорила: «Ця людина не має жодного стосунку до ув’язнених». Інша частина запитує: «А, якщо він справді може це зробити? Як я житиму тоді?», – каже Світлана.

У СБУ наголосили, що співпраця із російськими агентами «жодним чином не полегшить становище ув’язненого; навпаки, це може значно ускладнити шанси на його обмін».

Правоохоронні органи закликають українців, родичі яких потрапили до російського полону, негайно повідомляти, якщо до них звернуться російські агенти. Ті, хто це зробить, будуть «захищені» та розглядатимуться як жертви.

Але якщо родичі погодяться здійснити диверсію чи шпигунство, «це може бути класифіковано як зрада. Максимальне покарання – довічне ув’язнення».

Влада регулярно публікує інформацію про арешти українців, які нібито чинять підпали або розкривають Росії місце розташування військових об’єктів.

Прокремлівські ЗМІ переповнені відеороликами, на яких начебто можна побачити, що українці підпалюють армійські транспортні засоби чи електричні залізничні шафи.

Деякі зі злочинців роблять це за гроші, які їм платять ймовірні російські агенти, але вважається, що напади здійснюють і зневірені родичі військовополонених.

Петро Яценко з українського штабу поводження з військовополоненими каже, що російські агенти зв’язуються приблизно із половиною сімей військовополонених.

«Вони перебувають у дуже вразливому становищі, і деякі з них готові на все, але ми намагаємося пояснити їм, що це не допоможе їх близьким у полоні. Такий акт як підпал військової машини не вважається значною матеріальною втратою для Збройних сил України. Але це може дестабілізувати єдність українського суспільства, і тоді це складна проблема. І, звичайно, якщо хтось ділиться місцем розташування, наприклад, систем ППО, це також велика проблема для нас», — визнає Петро Яценко.

Влада не публікує кількість українців, які утримуються як військовополонені у РФ, але вважається, що це понад 8000 осіб.

Джерело в українській розвідці повідомило ВВС, що кількість випадків, коли родичі погоджуються співпрацювати з Росією, невелике. А у російському уряді повідомили BBC, що звинувачення у використанні сімей ув’язнених з України як важіль тиску «безпідставні», і Росія ставить «до українських комбатантів гуманно та у повній відповідності із Женевською конвенцією».

«Українські куратори активно намагаються змусити росіян здійснювати акти саботажу та підпали на території Росії, націлюючись на критично важливу інфраструктуру та цивільні об’єкти», – підкреслили у російському уряді.

Дмитра, чоловіка Світлани, звільнили із полону у жовтні 2024 року. Зараз подружжя щасливо живе разом та із задоволенням грає зі своїм чотирирічним сином Володею.

Що відчула Світлана, коли її чоловік нарешті вийшов на волю?

«Були сльози радості. Було таке почуття, ніби я вирвала своє кохання з пащі смерті», – згадує 42-річна жінка.

Дмитро розповів дружині, що росіяни не покарали його за її відмову співпрацювати з ними.

Коли Світлана розповіла йому про телефонні дзвінки російського агента, то він був шокований.

«Він запитав мене, як я витримала усе це. Ну я, як завжди наголосила, що є дружиною офіцера», – підсумовує Світлана.