Безпілотники стали ключовим озброєнням в асиметричній військовій стратегії України

З 2022 року можливості України у галузі безпілотників стрімко розширюються. Наразі розгорнуто понад мільйон безпілотників. Але це не просто питання цифр — ЗСУ ухвалили повністю орієнтовану на безпілотники військову стратегію. Про це йдеться в аналітичній публікації Михайла Самуся, директора New Geopolitics Research Network та співзасновника Consortium for Defense Information на сторінках інтернет-видання Міжнародного центру оборони та безпеки в Естонії, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Асиметрична доктрина

Україна не може зрівнятися з масовим розгортанням величезної кількості військ та озброєнь, на яку покладається Росія. Натомість вона прийняла асиметричну військову доктрину, яка фокусується на технологічній перевазі та інноваційних бойових підходах, прагнучи компенсувати чисельну перевагу Росії передовими можливостями та ефективним використанням обмежених ресурсів. Росія намагалася відповідати цьому підходу, але санкції та надмірно централізований характер російського способу ведення війни стали перешкодами, що дозволило Україні зберегти свої асиметричні переваги.

Доктрина України зосереджена на мережево-центричній моделі війни, що інтегрує зброю, розвідувальні системи та командну інфраструктуру до єдиної інформаційної мережі. Мета полягає у тому, щоб скоротити ланцюжок знищення ворога – процес від виявлення цілі до вступу у бій. Розвідка повинна визначати місцезнаходження цілей супротивника, передавати координати у командні центри та видавати накази для завдання удару бойовим підрозділам у режимі реального часу. Перемога на полі бою залежить від того, який ланцюжок знищення ворога буде швидшим.

Дрони відіграють ключову роль у цій моделі, виступаючи як розвідувальні інструменти, ударні платформи і навіть ретранслятори зв’язку для радіоелектронної боротьби. Хоча кількість дронів є важливою, вирішальне значення має їхня інтеграція до ланцюжка знищення ворога. Таким чином, вони стали помножувачами, які посилюють бойову ефективність.

Цифрова основа

Удосконалені системи командування й тактичної поінформованості є найважливішими компонентами підходу ЗСУ, орієнтованого на безпілотники. ЗСУ використовують передову систему командування та управління, відому як система ситуаційної обізнаності та управління полем бою Delta. Розроблена українськими компаніями та волонтерськими організаціями, система Delta є критично важливим інструментом для підвищення оперативної ефективності. Вона об’єднує дані із широкої мережі зацікавлених сторін та джерел, включаючи бойові підрозділи, датчики, розвідувальні засоби, супутники спостереження та геолокаційні канали безпілотників, забезпечуючи всебічну ситуаційну обізнаність та дозволяючи координувати поле бою у реальному часі. Delta консолідує та картографує розвідувальні дані поля бою, включаючи візуальну інформацію про ворожі активи. Її цифровий інтерфейс, який доступний на будь-якому електронному пристрої від ноутбуків до смартфонів, відображає всеосяжну оперативну картину. Таким чином, вона підтримує оперативне планування, координацію підрозділів та безпечне розповсюдження місць ворожих сил.

Кабінет міністрів України дозволив розміщення цієї системи у захищеній хмарній інфраструктурі за межами України для забезпечення стійкості до російських кібер- та ракетних загроз. Кібербезпека забезпечується за рахунок комплексного підходу, що включає багаторівневий захист інфраструктури, шифрування даних, моніторинг у реальному часі, багатофакторну автентифікацію та регулярні перевірки безпеки. Системи виявлення вторгнень, штучний інтелект та машинне навчання використовуються для аналізу загроз, тоді як хмарні рішення захищають від DDoS-атак. Навчання користувачів та контроль доступу мінімізують ризики, пов’язані з людиною, а політика «нульової довіри» у поєднанні з надмірністю даних забезпечує стійкість системи. Співпраця з НАТО, ЄС та міжнародними кіберплатформами забезпечує доступ до передових технологій кібербезпеки та розвідки загроз, в той час як тестування на проникнення, автоматизований аналіз загроз та постійне оновлення алгоритмів штучного інтелекту дозволяють швидко реагувати на атаки, підтримуючи високий рівень кібербезпеки для системи Delta, навіть у найскладніших умовах.

Дрони та споруди

Delta є одним із компонентів єдиної матриці ЗСУ для розвідки, контролю та знищення супротивника. Дрони є ще одним центральним елементом цієї матриці. ЗСУ використовують дрони для широкого спектру бойових завдань, включаючи розвідку, виявлення цілей, координацію підрозділів, прямі удари, дистанційне мінування та операції боротьби з дронами. Хоча такі можливості також з’являються в інших передових арміях, ЗСУ підняли дрони із допоміжного інструменту до центрального оперативного активу. Масштабне розгортання тисяч дронів на полі бою створює інтегровану бойову мережу. Ці дрони виготовляють, передають і застосовують на основі розвідданих у реальному часі, безшовно пов’язуючи дані розвідки з можливостями завдання ударів. Такий підхід реалізує ланцюжок знищення через єдину бойову матрицю, надаючи ЗСУ перевагу у швидкості над супротивником, який покладається на масовану силу і міць.

Підхід ЗСУ, орієнтований на дрони, вимагає не лише величезної кількості дронів, але й трансформації оперативної філософії, організаційних структур та стратегічних доктрин. У 2023 році ЗСУ стали першою військовою організацією, яка створила спеціальні ударні роти БПЛА у бойових бригадах і як окремі бойові групи — загалом 60 підрозділів. Це дозволило використовувати різні типи дронів для знищення цілей супротивника в рамках доктрини, орієнтованої на дрони, яка надає пріоритет якості, адаптивності та ефективності. Створення цих рот ознаменувало початок організаційної та доктринальної модернізації ЗСУ у її адаптації до нових технологічних реалій на полі бою. Згодом деякі роти були реструктуровані в ударні батальйони дронів, а найефективніші батальйони були розширені до полків. Один із них – «Птаха Мадьяра» очолив розробку доктрини, орієнтованої на безпілотники і перетворився на повноцінну ударну бригаду безпілотників.

25 червня 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Сил безпілотних систем (ВСЗ) ЗСУ, який є першим у світі незалежним родом військ, що використовує безпілотні літальні апарати, наземні роботизовані системи, а також морські надводні та підводні безпілотники для виконання широкого спектра завдань. Ці сили інтегрують передові технології із сучасними асиметричними підходами до ведення війни.

Морські безпілотники

Досягнення України у галузі технологій морських безпілотників змусили Чорноморський флот Росії змінити свою оперативну позицію. Із втратою свого традиційного флоту, Україна використовувала морські безпілотники, щоб переламати перебіг подій і змусити російський флот відступити до східної частини Чорного моря: тепер російський флот повністю уникає і західної частини Чорного моря. Україна розробила кілька класів морських безпілотників, як надводних, і підводних. Спочатку вони фінансувалися за рахунок добровільних внесків, а потім підтримувалися бюджетами Міністерства оборони, безпекових та розвідувальних служб.

Відомо, що українські безпілотники Magura, Marichka та Sea Baby використовувалися проти російських військ у Чорному морі. Також були розроблені різні конфігурації вдосконаленого підводного безпілотника Toloka, включаючи TLK 1000 з дальністю польоту 2000 кілометрів та корисним навантаженням до 5000 кг вибухових речовин. Його система наведення включає пасивний гідролокатор для ідентифікації та пеленгації підводних та надводних об’єктів з використанням системи гідрофонів. Продуктивність та ефективність цих морських безпілотників постійно вдосконалюються. Вони завдали шкоди не лише кораблям Чорноморського флоту, але й місцям базування та інфраструктурі, як от Керченському мосту.

Використання безпілотників, включаючи наземні системи, розширюватиметься у всіх операційних сферах. З погляду організаційних та доктринальних змін, ВМС України створили морську бригаду безпілотників, яка є першою морською бойовою одиницею на цьому рівні, озброєною безпілотниками. Проте морські безпілотники використовуються не лише ВМС України, але й Службою безпеки України та Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України з тісною координацією на оперативному рівні. Процес концентрації в рамках розробки доктрини й тактики безпілотників, а також формування сил для різних родів військ ЗСУ (включно з ВМС), служб безпеки та розвідки вже розпочався.

Дрони та штучний інтелект

Останньою розробкою в українських військових операціях з використанням безпілотників є інтеграція технологій штучного інтелекту, який забезпечує автоматичне виявлення та класифікацію цілей на полі бою, надаючи операторам та командирам готові рішення для поразки супротивника. Він оптимізує процеси ідентифікації цілей супротивника, визначення їх координат, передачі цих даних командирам, ухвалення рішень про знищення цілей та передачі цих наказів ударним засобам. У сучасній війні мінімізація цих циклів має вирішальне значення. Впровадження штучного інтелекту в операціях з використанням безпілотників прискорює процеси ухвалення рішень, забезпечуючи більшу ефективність та результативність збройних сил як єдиної розвідувально-ударної системи. Штучний інтелект також забезпечує успіх деяких місій безпілотників, навіть у разі втрати зв’язку з оператором.

Потенційне радикальне скорочення ланцюжка знищення за допомогою штучного інтелекту знаменує значний крок уперед у мережево-центричній війні. ЗСУ вже виставили на озброєння свій перший безпілотник зі штучним інтелектом Saker Scout, який автономно виявляє та записує координати ворожих транспортних засобів, зокрема замаскованих, і миттєво передає ці розвіддані на командні пункти для швидких дій. Наразі рішення про ураження цілі ухвалює оператор. Однак очевидно, що майбутні системи штучного інтелекту будуть здатні автономно завдавати ударів по ворожим цілям. Хоча це досягнення викликає етичні проблеми, особливо стосовно можливості помилкової ідентифікації цивільних чи невійськових цілей, очікується, що ці проблеми вирішуватимуться за рахунок досягнень у галузі машинного навчання та постійного вдосконалення алгоритмів штучного інтелекту. Підвищена точність та надійність ідентифікації цілей матимуть вирішальне значення для забезпечення оперативної ефективності та підзвітності автономних ударних систем.

Гра цифр

Величезний масштаб розгортання безпілотників на полі бою вказує на їхню критичну важливість для ЗСУ. Лише за перші 11 місяців 2024 року Міністерство оборони України поставило для ЗСУ понад 1,2 мільйон безпілотників різних типів. Це включає понад 40 000 багатороторних розвідувальних безпілотників, понад 12 000 з яких оснащені для нічних операцій. Крім того, військові отримали 5000 розвідувальних безпілотників з фіксованим крилом, таких як Shark, Hor, Furia та інші.

Ба більше, протягом 2024 року було поставлено понад 6 000 глибокоударних безпілотників, включаючи такі моделі як Ан-196 «Лютий», Firepoint та інші. Міноборони України виділило близько 1,2 мільярдів доларів у 2024 році на закупівлю безпілотників, з яких близько 480 мільйонів доларів були спеціально виділені на безпілотники великої дальності.

У 2025 році Україна планує ще більше розширити обсяги закупівель безпілотників. За даними Міноборони України, контракти на виробництво безпілотників у сумі 3,58 мільярдів доларів було укладено на 2024-2025 роки, що свідчить про значне збільшення кількості безпілотників, інтегрованих в оперативну структуру ЗСУ.

2025 рік стане вирішальним у розвитку Сил безпілотних систем як центрального підрозділу ЗСУ, який зосередиться на вдосконаленні доктрини, організаційних структур, систем командування, логістичної підтримки, бюджетування та закупівель. Однак основні проблеми зберігаються, включаючи неефективність оборонної промисловості, бюджетні обмеження та вузькі місця в управлінні ЗСУ. Вирішення цих проблем матиме вирішальне значення для просування проектів безпілотників та підвищення оперативних можливостей.

Це потребуватиме постійних революційних змін на організаційному, доктринальному, тактичному й технологічному рівнях. Ланцюжок знищення ЗСУ має бути максимально коротким, а залежність від солдатів у прямому бою має постійно зменшуватися. Швидке прийняття безпілотників на озброєння в ЗСУ було зумовлене не лише з метою прискорення ланцюжка знищення, але й нестачею артилерійських боєприпасів та особового складу. Майбутнє ЗСУ полягає у подальшому розвитку автоматизації та роботизованої війни. Сучасне поле бою стрімко розвивається у цьому напрямку, і для України немає альтернативи, окрім як повною мірою використати таку тенденцію.