Підтримка економічного відновлення України після війни — це не благодійність, а інвестиції в економічні та національні безпекові інтереси США

Війна президента Росії Володимира Путіна проти України — це не лише спроба військового завоювання, але й тотальна війна проти українського народу та його економіки. Майже три роки Росія завдавала ударів по критичній інфраструктурі, морським портам й торговельним маршрутам України тисячами ракет, безпілотників та іншої зброї, багато з яких постачаються союзниками Росії – Іраном і Північною Кореєю або виробляються з використанням компонентів, які імпортуються з Китаю. Росія замінувала сільськогосподарські угіддя України, захопила критичну інфраструктуру, включаючи найбільшу в Європі атомну електростанцію, та посилила свої атаки на електрогенеруючі потужності України у спробі використати зиму як зброю проти українського народу. Про це йдеться в аналітичній публікації Річарда Верми, заступника держсекретаря США з управління та ресурсів, колишнього посла США в Індії, помічника держсекретаря із законодавчих питань, головного юриста та голову відділу глобальної державної політики у компанії Mastercard на сторінках Foreign Policy, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Економічна стійкість була центральним принципом західної підтримки України і її економічне відновлення стане основним елементом будь-якого повоєнного врегулювання. Незважаючи на жахливі збитки, завдані Росією, економіка України виявилася напрочуд стійкою. Реальний ВВП України зріс на 5% у 2023 році і, за попередніми оцінками, на 4,2% у 2024 році, і, за прогнозами, зросте більш ніж на 3% у 2025 році.

Поступове, але стійке економічне зростання України було зміцнене відкриттям офіційних переговорів про членство в Європейському союзі у червні 2024 року та численними успішними оглядами Міжнародного валютного фонду. За останній рік в Україні було зареєстровано 37 000 нових підприємств, більше половини з яких було започатковано жінками. Постачання сільськогосподарської продукції — основи українського експорту, включаючи соняшникову олію, пшеницю та кукурудзу, що йдуть в основному до Африки, Азії та Південної Америки — на початку 2025 року перевершили обсяги до вторгнення у 2022 році. Виробництво заліза у першій половині 2024 року зросло на 21% порівняно з попереднім роком.

Енергетична система, незважаючи на те, що зазнала серйозних збитків за майже три роки російських атак, продовжує функціонувати завдяки невпинним зусиллям українських енергетиків та скоординованій підтримці міжнародної спільноти. І майже дивом Україна знову відкрила судноплавні шляхи в та зі своїх чорноморських морпортів, незважаючи на російські атаки.

За цими військовими зусиллями ховається величезний економічний потенціал України. Візьмемо стратегічні метали та мінерали: Україна або видобуває, або має родовища 32 із 34 критично важливих корисних копалин. До них належать титан, мідь, хроміт, графіт, літій, нікель, молібден, рідкісноземельні метали та уран. Інвестиційні можливості величезні, і вони допоможуть задовольнити зростаючий попит у Сполучених Штатах та ЄС на критично важливі поставки, які необхідні для переходу до зеленої енергетики та революції штучного інтелекту.

Україна також має один із найбільших у світі запасів високородючого чорноземного ґрунту. Навіть коли вирувала війна, Україна в якийсь момент постачала 80% пшениці, яка розподілялася як допомога Всесвітній продовольчій програмі ООН; тільки у січні 2025 року вона відправила 500 тонн зерна до гуманітарної партії, щоб прогодувати пост-Асадівську Сирію. Частково завдяки ґранту у розмірі 284 мільйонів доларів від Сполучених Штатів, Україна уже розмінувала територію розміром із штатом Меріленд і відновлює тисячі акрів сільськогосподарських земель для своїх фермерів.

Післявоєнна економіка України також будуватиметься на надзвичайно динамічному секторі інформаційних технологій, який потроїв свій експорт з 2 мільярдів доларів у 2015 році до 7 мільярдів доларів у 2023 році — вище за довоєнний пік. В Україні є п’ять технологічних єдинорогів (приватних компаній вартістю понад 1 мільярд доларів), що більше, ніж у будь-якій іншій країні Центральної та Східної Європи; Україна також має один із найвищих показників випускників технічних вузів на душу населення в Європі — більше, ніж у Великій Британії чи Франції. У країні працюють понад 5000 технологічних компаній, у яких загалом працює майже 300 000 розробників — від стартапів до п’яти єдинорогів: GitLab, Grammarly, Genesis, People.ai та Firefly Aerospace.

Війна значно розширила оборонно-промислову базу України, яка зросла удесятеро у деяких секторах у відповідь на вторгнення Росії. Після закінчення війни, Україна матиме один із найсучасніших, конкурентоспроможних та досвідчених оборонних секторів у Європі, який здатен відібрати частку світового ринку в Росії та постачати союзникам боєприпаси й обладнання стандарту НАТО.

Українські розробники безпілотників, кібервоїни, хактивісти та цивільні програмісти просувають цифрові інновації. Деякі з найдинамічніших інноваційних екосистем розвивалися у невеликих відкритих економіках, які стикаються з постійною, екзистенційною загрозою безпеці: згадайте Естонію, Ізраїль, Південну Корею і Тайвань, які розробили глобально конкурентоспроможні інноваційні екосистеми, тісно пов’язані з обороною.

Це одна з причин, через яку адміністрація Байдена підтримала спільне виробництво оборонної продукції США та України. По суті безпека гарантує економічну стійкість України. Економічна стійкість зміцнює безпеку України.

Адміністрація експрезидента США Джо Байдена терміново виділила 825 мільйонів доларів у вигляді надзвичайної енергетичної допомоги, щоб зміцнити виробництво електроенергії, відремонтувати електромережу, розгорнути пасивний захист енергетичної інфраструктури, надати резервні варіанти харчування та відновити газові сховища в Україні.

Більшість цієї підтримки вже надходить. А видання Kyiv Independent повідомило, що перші партії зрідженого природного газу, виробленого в США, прибули в Україну через Грецію наприкінці грудня 2024 року, що не лише відкриває новий розділ в енергетичних відносинах США та України, але й допомагає закласти основу для української енергетичної системи, вільної від російського примусу.

І завдяки щедрій підтримці Конгресу, Сполучені Штати стали каталізатором економічного відродження України, щоб вона могла стати на власні ноги, створити ринок для товарів США і забезпечити повернення інвестицій США. Це включає $74,7 мільйонів ​​на підтримку орієнтованих на експорт фермерів і підприємств харчової промисловості України; $223 мільйонів додаткової підтримки для модернізації українських чорноморських портів, залізничних колій та сухопутних прикордонних переходів; понад $105 мільйонів нового фінансування для навчання та оснащення українців для роботи у повоєнній економіці; і $35 мільйонів на допомогу одного з найбільших у світі проектів відновлення інфраструктури. Крім того, Сполучені Штати виділяють $20 мільярдів у вигляді кредитів у рамках зобов’язання G-7 щодо підтримки української економіки, яке обслуговує відсотки, отримані від заморожених російських суверенних активів. Майбутнє членство України в ЄС та інтеграція у світові ринки принесуть величезні дивіденди з погляду майбутньої економічної безпеки США та активності приватного сектору. Україна стане важливим партнером, оскільки Сполучені Штати та Європа звільняються від залежності від енергоносіїв, промислових товарів та критично важливої ​​сировини від таких супротивників, як Китай та Росія.

Світовий банк оцінює, що реконструкція України коштуватиме майже 500 мільярдів доларів за 10 років, що є найбільшим проектом з часів відбудови після Другої світової війни. Але, на відміну від післявоєнної Європи, де Сполучені Штати очолили реконструкцію 16 країн за допомогою Плану Маршалла, відновлення України включає широку коаліцію спонсорів — багато країн плюс міжнародний приватний сектор — зосереджених на відновленні лише однієї країни.

План, викладений Пенні Прітцкер, колишньою спецпредставницею США з економічного відновлення України, передбачає, що для вирішення проблем економічного відновлення буде потрібно п’ять умов. По-перше, згуртована міжвідомча стратегія реконструкції, пріоритизація проектів та планування; по-друге, можливості збільшення кількості готових до реалізації інфраструктурних проектів, готових до поглинання капіталу; по-третє, більше реформ, сильніше верховенство закону та поглиблені зусилля боротьби з корупцією; по-четверте, велика мобілізація капіталу як страхування, акціонерного фінансування і запозичень; і, по-п’яте, узгоджені європейські зусилля щодо створення умов для повернення біженців, внутрішньо переміщених осіб та ветеранів для їх повної інтеграції в економіку України.

Разом ці п’ять елементів можуть стати паливом, яке забезпечує сильне економічне відновлення і навіть відродження. Українська донорська платформа, клуб основних країн-донорів, які об’єдналися для підтримки реконструкції та відновлення, має надати Україні надійну руку, яка встановлює всеосяжну основу для реконструкції, відновлення та євроатлантичної інтеграції таким чином, щоби каталізувати інвестиції приватного сектору.

Адміністрація Байдена чітко дала зрозуміти, що підтримка економічного відновлення України — це не благодійність, а інвестиції в економічні та національні безпекові інтереси США. Йдеться про переорієнтацію економічного майбутнього України — включаючи ланцюжки поставок, торгові маршрути, ділову практику та величезний інноваційний талант українського народу — на ЄС, Сполучені Штати та світові ринки. Успіх України вплине на кінцевий результат Сполучених Штатів.