США різко збільшили експорт зрідженого газу, а Норвегія різко збільшила постачання палива трубопроводами і лише через півтора роки після російського вторгнення в Україну, Сполучені Штати забезпечували майже 20% імпорту газу в ЄС через Атлантичний океан, а Норвегія забезпечувала понад 30% поставок

Лише за кілька тижнів до початку 2025 року було вжито значних заходів, аби обмежити доходи Росії від постачання енергоносіїв, які мають серйозні наслідки для енергетичної безпеки та геополітики. Про це йдеться в авторській колонці Морґана Базіліана, Ґреґа Клафа та Саймона Ломакса, співробітників Інституту державної політики Пейна у Гірській школі Колорадо на сторінках Atlantic Council, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
1 січня 2025 року, незважаючи на заперечення РФ, минув термін чинності контракту на постачання російського природного газу транзитом через Україну до країн Європейського Союзу. А 10 січня 2025 року Міністерство фінансів США запровадило найсуттєвіші санкції проти російської нафти з 2014 року.

Безумовно, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, обсяги газу цим трубопровідним маршрутом уже різко впали від своїх історичних рівнів. Але закінчення терміну чинності транзитної угоди дозволило Україні врешті-решт перекрити один із небагатьох каналів між Європейським Союзом (ЄС) і газовим сектором Росії — і чинити додатковий економічний тиск на режим президента РФ Володимира Путіна з метою припинення війни в Україні.
До вторгнення в Україну у 2022 році, частка Росії на європейському газовому ринку становила понад 40%. З того часу вона впала до менш ніж 15%, а закінчення терміну чинності транзитної угоди з Україною наблизить ЄС до своєї мети щодо припинення всього імпорту російського газу у 2027 році.
Це вражаюче досягнення як у технічному, так і у економічному аспектах. Це було б неможливим без тісної координації між членами Організації Північноатлантичного договору, яка спочатку була у 1949 році для захисту від російської експансії під час холодної війни.
Зокрема, двоє країн-засновниць НАТО — США та Норвегія — відгукнулися на заклик захистити Європу від російської енергетичної агресії. США різко збільшили експорт зрідженого газу (ЗПГ), а Норвегія різко збільшила постачання палива трубопроводами. Лише через півтора роки після російського вторгнення в Україну, США забезпечували майже 20% імпорту газу в ЄС через Атлантичний океан, а Норвегія забезпечувала понад 30% поставок.

Швидкість і рішучість цих зусиль нагадували Берлінський повітряний міст 1948 року, але у значно більшому масштабі. Замість того, щоб підтримати одне місто після блокування Радянським Союзом, Сполучені Штати, Норвегія та інші країни-виробники газу прийшли на допомогу цілому континенту з населенням у 450 мільйонів громадян.
Це було нелегко та недешево для економік Європи. Але могло бути набагато гірше — без сланцевої революції в США, Європа могла б опинитися у підпорядкуванні Росії, і тоді склалась би зовсім інша геополітична карта.
За кілька місяців після початку війни в Україні, європейські ціни на природний газ зросли до рекордних рівнів, приблизно вп’ятеро перевищивши ціну, зафіксовану на початку 2022 року. Але завдяки різкому збільшенню імпорту від союзників по НАТО та заходам з економії, які обмежили попит, у 2023 році гуртова ціна на газ у Європі повернулася на рівень до вторгнення РФ в Україну. Сьогодні європейські ціни на газ на 80–90% нижчі за свої рекордні рівні.
Ще одна важлива перевага відмови від російського газу пов’язана зі зміною клімату. При спалюванні газу для вироблення електроенергії, виділяється приблизно половина вуглекислого газу. Але кліматичні переваги природного газу можуть бути зведені нанівець неконтрольованими викидами метану під час видобутку, переробки, транспортування та інших етапів ланцюжка постачання.
У Північній Америці діють суворі екологічні норми, ефективні методи виробництва та низка технологій для виявлення і скорочення неконтрольованих викидів метану. До цих технологій належать наземні монітори; дослідження за допомогою безпілотників; датчики для літаків; супутники; установки для уловлювання випарів; пневматичні контролери з низьким та нульовим рівнем викидів; а також автономні системи у режимі реального часу, які можуть виявляти потенційні викиди метану, знижувати видобуток та сповіщати польові бригади про необхідність проведення розслідування.

Для порівняння, російська інфраструктура видобутку нафти та природного газу сумно відома своїмм викидами, виробляючи приблизно на 50% більше летючого метану, аніж Сполучені Штати на одиницю видобутого газу, згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА). Норвезький газ ще чистіший – практично без летких викидів метану.
Коли почалася повномасштабна війна в Україні, президент Росії Володимир Путін вважав, що може використовувати енергію як зброю, щоб загрожувати Європі та НАТО. Натомість, менш ніж за три роки Європа перейшла на чистіші та безпечніші джерела енергії, зміцнивши трансатлантичний альянс і забезпечивши користь для клімату.
