Як в Україні та Росії рахують втрати солдатів на полі бою

Війна на виснаження між Росією та Україною вбиває солдатів темпами, небаченими в Європі з часів Другої світової війни

Фото: Finbarr O’Reilly для The New York Times

Український артилерійський вогонь, вибухонебезпечні безпілотники та міни вбивають російських солдатів, які постійно атакують нейтральну зону. Оскільки українські позиції розкрито, вони зазнають тяжких втрат, завданих здалеку російськими безпілотниками, снарядами та плануючими бомбами. Підрахувати масштаби втрат і, отже, траєкторію війни складно: ця інформація є державною таємницею в Україні та Росії. Про це йдеться в аналітичній публікації The New York Times, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Найточніший підрахунок загиблих українських солдатів проводиться за кордоном із упередженими чи непрозорими мотивами. Працюючи з неповною інформацією, експерти підрахували, що Україна зазнала близько половини від непоправних втрат Росії — смертей та поранень, які виводять солдатів з поля бою на невизначений термін — майже за три роки війни.

«Набагато більша чисельність населення і ефективніша система вербування дозволили РФ оперативно поповнювати втрати і поступово просуватися вперед», – зазначає Франц-Штефан Гаді, військовий аналітик з Відня.

Найповніші загальнодоступні підрахунки втрат українських солдатів взяті з двох непрозорих веб-сайтів, які відстежують некрологи, посмертні нагородження медалями, оголошення про поховання та іншу інформацію, пов’язану зі смертю, опубліковану в Інтернеті.

Проекти — Lostarmour.info у Росії та UALosses.org в Україні — видали схожі результати: кожен із них підрахував, що близько 62 000 українських солдатів загинули з моменту вторгнення РФ.

Lostarmour і UALosses можуть знайти лише деяких загиблих солдатів, тому що некрологи публікуються із затримкою, а деякі смерті взагалі не афішуються. Lostarmour підрахував, що станом на грудень 2024 року загинуло понад 100 000 українських солдатів.  Для порівняння, втрати РФ станом на листопад 2024 року становили 150 000 осіб на полі бою.

У проекті Lostarmour за втратами спостерігають близько 10 анонімних волонтерів, більшість з яких росіяни, які досліджують інтернет і перевіряють інформацію, щоб підтвердити її достовірність. Lostarmour, мабуть, симпатизує Росії та прагне дискредитувати українську пропаганду.

Український уряд звинуватив UALosses у «поширенні хибної інформації» і періодично блокує його сайт. Lostarmour заблоковано в Україні, як і всі інші сайти, зареєстровані у Росії.

Секретність чи ідеологічна упередженість цих проектів не обов’язково робить їх висновки неправдивими. Незалежне російське інтернет-видання «Медіазона» та українська некомерційна організація «Книга пам’яті» окремо перевірили деякі дані UALosses, взявши випадкові вибірки та зіставивши їх із онлайн-некрологами.

Статистичний аналіз публічних даних Lostarmour, проведений The New York Times, засвідчив, що 97% записів групи точні із 95-відсотковою впевненістю та 5-відсотковою похибкою.

У грудні 2024 року незалежний військовий кореспондент Юрій Бутусов повідомив з посиланням на власні джерела у Генеральному штабі Збройних сил України, що 105 000 українських солдатів були «безповоротно втрачені», включаючи 70 000 убитих та 35 000 зниклих безвісти. І це без врахування підрозділів, які не входять до командування Збройних сил, такі як Національна гвардія, а також не беручи до уваги важких поранень, що є найважливішим аспектом боєздатності армії.

Західні розвідувальні агентства неохоче розкривають внутрішні розрахунки українських втрат. Раніше американські офіційні особи заявляли, що Київ приховує цю інформацію навіть від найближчих союзників. За їх даними, станом на серпень 2023 року, загинуло 70 000 українських солдатів. З того часу сталося безліч кровопролитних битв.

За даними Міністерства внутрішніх справ України, станом на грудень 2024 року, близько 59 000 українців пропали безвісти, більшість із яких — солдати. Бутусов заявив у грудні 2024 року, що 35 000 українських військовослужбовців вважаються зниклими безвісти.

Військовий аналітик, знайомий із західними оцінками, сказав, що переважну більшість зниклих безвісти українських солдатів вважають загиблими. А українське законодавство ускладнює для родичів зниклих безвісти оголошення їх загиблими і це сприяє штучному заниженню втрат.

Бойові втрати — це лише один із аспектів виснаження армії. Більш комплексний захід — непоправні або незворотні втрати: сукупність смертей і серйозних поранень, які не дозволяють солдату знову воювати.

Поєднуючи оцінки з їхніми застереженнями та недоліками, аналітики приходять до висновку, що Росія втрачає трохи менше двох солдатів через смерть і важкі поранення на кожного українського бійця, якого спіткала аналогічна доля.

Це співвідношення не дозволило Україні перевершити переваги Росії у чисельності населення та вербуванні. За поточних тенденцій, Україна втрачає переважну частину своєї набагато меншої армії.

Нині на лінії фронту перебуває понад 400 000 росіян проти близько 250 000 українців, і розрив між арміями збільшується. Росія змогла відновити і навіть розширити свої кадрові резерви, провівши часткову мобілізацію, а також вербуючи злочинців та боржників.

Російська влада виплачує дедалі більші винагороди новобранцям і нещодавно почала чинити тиск на обвинувачених у злочинах, щоб вони записувалися в армію в обмін на скасування звинувачень.

Росія втрачає більше людей, але кожна українська втрата наближає Кремль до перемоги.

Залишити коментар