Українські та німецькі вчені підрахували загальну суму екологічних збитків від російського вторгнення

Екологічні наслідки війни в Україні важко усвідомити – це 25 000 гектарів спаленого лісу, 220 знищених або під загрозою природоохоронних територій та понад 1 мільйон гектарів замінованих лісових і сільськогосподарських угідь

Протягом 40 років радіоактивний ґрунт у зоні Чорнобиля залишався недоторканим після катастрофи на АЕС. Але після російського вторгнення солдати почали його розкопувати. Після цього рівень радіації в регіоні помітно зріс. Про це йдеться в аналітичній публікації німецького видання TagesSchau, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«Вони копали окопи, будували бункери, навіть полювали на диких тварин та їли їхнє м’ясо. У наступні дні багато російських солдатів захворіли на променеву хворобу», – розповідає Тетяна Гердашук, яка досліджує екологічні питання у Національній академії наук України, а також протягом трьох місяців працювала запрошеною науковицею у Віадринському університеті у Франкфурті-на-Одері, де разом із німецькими колегами з Компетентної мережі міжнародних українських студій (KIU) аналізувала екологічні наслідки війни.

Дельфіни гинуть у Чорному морі

Коли Сюзанн Воршек із Компетентної мережі (Kompetenznetzwerk) говорить про екологічні наслідки війни в Україні, то наводить цифри, які важко усвідомити: 25 000 гектарів спаленого лісу, 220 знищених або під загрозою природоохоронних територій та понад 1 мільйон гектарів замінованих лісових і сільськогосподарських угідь.

Разом із людьми гинуть і тварини, зокрема незліченна кількість дельфінів та китів у Чорному морі. Вони стають жертвами вибухів торпед і мін, шуму сонарів військових кораблів та забруднення води. У грудні 2024 року два російські танкери зіткнулися біля Кримського півострова, спричинивши розлив нафти, який досі не вдалося взяти під контроль.

Знищення природних ресурсів

Згодом екологічна катастрофа лише посилилася. Екологи дедалі частіше говорять про екоцид — масове знищення природного середовища.

Наслідки війни документують не лише науковці у Франкфурті-на-Одері, а й екологічні ініціативи в Україні та берлінська неурядова організація Vitsche.

Однак оцінити масштаби руйнувань в окупованих районах і безпосередньо на лінії фронту майже неможливо. На основі доступних матеріалів складено перелік екологічних злочинів, який не є вичерпним:

  • Березень 2022 року: багаторазові обстріли нафтових платформ і сховищ (розливи нафти, забруднення води та зростання рівня забруднення повітря по всій країні).
  • Весна 2023 року: загроза біосферному заповіднику «Асканія-Нова» (загалом 220 природоохоронних територій під загрозою, зокрема Національний природний парк «Білобережжя Святослава» у гирлі Дніпра).
  • Червень 2023 року: підрив Каховської дамби. Наслідки: масова загибель риби, підвищення рівня солі у питній воді, забруднення води кишковою паличкою, потрапляння у Чорне море пестицидів, важких металів і трансформаторного масла, загибель 20 000 наземних тварин.

До воєнних екологічних наслідків науковці також зараховують збільшення цивільного та військового прикордонного трафіку, що спричиняє додаткове забруднення навколишнього середовища, а також зростання рівня забруднення повітря та підвищення викидів парникового газу.

У Чорному морі зафіксовано масову загибель дельфінів, 80 видів тварин опинилися під загрозою вимирання, зокрема зубр, рись і бурий ведмідь. Бойові дії спричинили лісові пожежі, отруєння ґрунтів та появу «мертвих зон» через мінування територій.

Зростаючий ризик аварій танкерів

На російському боці фронту також є значні екологічні збитки. Проте їхня документалізація, як і у випадку з аварією танкера біля Криму, є вкрай складною. Водночас ризик екологічних катастроф зростає і за межами зони бойових дій.

За оцінкою Сюзанн Воршек, переміщення російського «тіньового флоту» та поганий технічний стан суден значно підвищили ймовірність аварій танкерів у багатьох регіонах – уздовж чорноморського узбережжя країн ЄС, таких як Румунія та Болгарія, у турецьких територіальних водах, а також у Балтійському морі.

«Нафтова катастрофа біля Фінляндії, Естонії чи Швеції була б так само руйнівною, як і та, що зараз відбувається біля Криму», – стверджує Воршек.

Екологічні збитки на 72 мільярди євро

Учені з KIU (Компетентної мережі міжнародних українських студій) намагаються зібрати та проаналізувати дані щодо екологічних руйнувань.

Координаторка дослідницького центру, Сюзанн Воршек, майже через три роки після початку війни оцінює загальну суму екологічних збитків у 72 мільярди євро. Вона спирається на розрахунки Українського агентства з охорони навколишнього середовища.

За словами дослідниці, важливо донести до міжнародної спільноти, що війна та її екологічні наслідки безпосередньо впливають не лише на Україну, але й на всю Європу.

Найгірший можливий сценарій, на її думку, – це аварія на Запорізькій атомній електростанції, яка зараз перебуває під контролем російських окупаційних військ. Така подія, наголошує Воршек, стала б «ядерною катастрофою небачених масштабів, порівняно з якою Чорнобиль може здаватися незначною аварією».

Екоцид як злочин

Екологічні руйнування в Україні не перебувають у центрі громадської уваги, навіть всередині країни.

«Щодня в Україні відбувається щось нове і у нас просто немає часу, аби над цим замислюватися», – наголошує Гердашук.

Попри це, уряд, науковці та неурядові організації (НУО) постійно збирають усі доступні дані щодо екологічних злочинів. Зокрема, проводяться розтини мертвих дельфінів і китів, викинутих на узбережжя, для встановлення причин їхньої загибелі.

Ця ретельна робота має на меті довести екоцид за допомогою детальних доказів, щоб висунути звинувачення та використати їх як підставу для репараційних вимог до Росії. Наразі Міжнародний кримінальний суд у Гаазі ще не визнає екоцид окремим злочином.

Проте Європейський Союз і ООН вже працюють над тим, щоб включити екологічні злочини до переліку міжнародно переслідуваних правопорушень. У разі ухвалення відповідних змін, можливими стануть не лише репараційні виплати, але й кримінальні обвинувачення проти окремих осіб із подальшими тюремними термінами.

Обговорення конфіскації російських активів

Уже зараз зрозуміло, що ліквідація наслідків війни в Україні для довкілля та створення енергоефективної, незалежної інфраструктури вимагатиме колосальних фінансових витрат.

На думку Сюзанн Воршек, фінансову відповідальність мають нести уряди Німеччини та Європейського Союзу. Вона також виступає за використання заморожених російських активів для відшкодування екологічних збитків.

«Ми не маємо іншого вибору, окрім як міжнародна співпраця. У сучасному, дедалі складнішому світі необхідно мислити глобально», – наголошує Воршек.