Це видатне досягнення для 18-річного Іллі Мітюшникова, який зізнається, що його знання англійської мови «були не дуже хорошими» перед приїздом до Великої Британії

Коли в Україні почалася війна, 15-річний Ілля Мітюшников був змушений покинути свою домівку і родину та шукати притулку в Уельсі. Тепер через три роки він готується пройти шлях п’яти британських прем’єр-міністрів, вступивши до Оксфордського університету на факультет «Філософія, політика та економіка». Про це повідомляє Foreign Ukraine з посиланням на ВВС.

Серед випускників цього факультету – колишні прем’єр-міністри Великої Британії Девід Кемерон, Ріші Сунак, Ліз Трасс, Едвард Гіт і Гарольд Вілсон, а також інші впливові світові політичні діячі, такі як Тоні Бен, Білл Клінтон і Аун Сан Су Чжі.

Це видатне досягнення для 18-річного Іллі, який зізнається, що його знання англійської мови «було не дуже хорошими» перед приїздом до Великої Британії.

До травня 2022 року він жив у Вінниці разом із батьками та їхнім 11-річним кокер-спанієлем Сімбою.

В рамках британської програми для українських біженців Homes for Ukraine Sponsorship Scheme, Ілля разом із мамою зібрали по одній валізі та вирушили в Уельс: спочатку потягом до Польщі, потім літаком до Лондона, а звідти автобусом до Кардіффа, де їх зустріла приймаюча родина.

«Це було і емоційно важко, і фізично», — згадує Ілля про довгу подорож.

Вони оселилися у своїх господарів – подружжя з трьома маленькими дітьми в місті Баррі, графство Вейл-оф-Гламорган.

«Я був дуже радий, коли приїхав сюди. Я справді вдячний британській родині за те, що погодилися прийняти мене та мою маму, адже це досить стресово – просто зустріти незнайомих людей і дозволити їм жити у своєму домі», – каже Ілля.

Саме його приймаюча сім’я порадила йому подати заявку до Westbourne School, незалежної школи у сусідньому місті Пенарт, і він отримав безкоштовне місце за програмою стипендій для біженців.

Влітку 2023 року він склав іспити GCSE, отримавши 10 оцінок A із зіркою (найвищий бал).

Після цього він розпочав навчання за програмою International Baccalaureate Diploma Programme, яка є альтернативою британським A-Levels.

Ідея навчання в Оксфордському університеті з’явилася після його візиту до цього міста.

«Саме тоді ця мрія почала з’являтися у моїй голові», — зазначає Ілля.

Потім, під час стажування в банку у Лондоні влітку 2024 року, він поспілкувався із випускниками Оксфорду та вирішив спробувати.

Проте спочатку у нього були сумніви щодо того, чи зможе він досягти своєї мети.

«Частина мене думала: «Це занадто складно»… а інша частина казала: «Якщо інші змогли, то чому я не зможу?», – риторично запитує Ілля.

Усвідомлення того, через що проходять люди в Україні, мотивувало його працювати ще більше.

«Я не можу дозволити собі багато відпочивати, адже знаю, що відчувають люди в Україні. Я уявляю життя всіх солдатів, які воюють цілодобово за Україну, і я не можу дозволити собі просто розслабитися. Це стало для мене новою метою, я просто мав це зробити, у мене не було іншого вибору», – аргументовує Ілля Мітюшников.

День, коли його прийняли до університету, був дуже емоційним.

«Я одразу зателефонував своїй родині, і вони просто плакали від щастя», — розповів він.

Ілля сподівається, що в Оксфорді здобуде знання, які допоможуть йому «покращити ситуацію у світі».

Проте спочатку він планує працювати у банківському секторі, «аби стабілізувати своє життя та допомогти родині».

Як і багато його попередників, він також розглядає можливість кар’єри в політиці.

«Я хотів би допомагати світу, допомагати країнам розвиватися, вирішувати міжнародні кризи, такі як війна між Україною та Росією. Сподіваюся, вона, звісно, закінчиться раніше, але є й інші військові конфлікти, які потрібно вирішувати», – стверджує Мітюшников.

Марі де Тіто Маунт, генеральна директорка школи Westbourne School, вважає досягнення Іллі феноменальними.

«Щороку кілька наших випускників вступають до Оксфорда… але, зважаючи на історію Іллі та його походження, до нього є особливе ставлення. Ми всі неймовірно ним пишаємося та підтримуємо. Він побачив можливості, які перед ним відкрилися, і використав їх на повну», – резюмувала Маунт.