Олександр Косован, генеральний директор MacPaw — української ІТ-компанії, яка створила програмне забезпечення CleanMyMac, ініціював написання цієї книги, аби показати західному світу, на що здатні українські розробники

Один із перших комп’ютерів у Європі був винайдений у зруйнованому війною заїжджому дворі на околицях Києва у 1951 році, коли Україна була республікою Радянського Союзу. Винахідникам заборонялося читати зарубіжні журнали, проте перед ними стояло завдання створити машину, здатну зрівнятися з тими, які щойно розробили американці та британці. Ця історія винаходу всупереч усім обставинам, описана у книзі «Інновації в ізоляції: історія українських ІТ-компаній від 1940-х років до сьогодення», допомагає пояснити, чому Україна сьогодні має багато успішних технологічних стартапів, як сервіс перевірки текстів Grammarly та система безпеки Ajax. Така культура винахідництва, яка раніше сприяла багатьом радянським технологічним проривам, значною мірою пояснює, чому Україна вистояла три роки після жорстокого нападу Росії. Про це йдеться в авторській колонці The New York Times, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Олександр Косован, генеральний директор MacPaw — української ІТ-компанії, яка створила програмне забезпечення CleanMyMac, ініціював написання вищезгаданої книги, аби показати західному світу, на що здатні українські розробники. Книга має вийти в США наприкінці лютого 2025 року. Ми зустрілися в офісі MacPaw у Кембриджі, штат Массачусетс, у листопаді 2024 року, лише за кілька днів після перемоги Дональда Трампа на виборах — політика, який пригрозив припинити військову допомогу Україні, натякаючи, що американці більше не можуть бути «арсеналом демократій» у Європі. Це був важкий момент для українців. І таким він залишається досі. Російські дрони щоночі атакують Київ, а російські війська поступово просуваються на Донеччині.

Невдовзі після нашої зустрічі ракета вибила вікна в офісі MacPaw в Україні. Але Косован і його книга дали мені надію, що Україна зможе відновитися, створивши потужну оборонну промисловість, яка у майбутньому захищатиме Європу — і, можливо, навіть Сполучені Штати — від нових загроз. Якщо знати технологічну історію України, стає зрозумілим її потенціал як новатора у військовій сфері та незамінного партнера у створенні технологій, необхідних НАТО у найближчі роки.

Косован розповів про волонтерські об’єднання програмістів та інженерів, які перетворюють дешеві комерційні технології на зброю, яка здатна знищувати дорогі танки та кораблі. Щоб вижити, українці розробили дрони, рюкзаки із системами радіоелектронної боротьби, які захищають солдатів, та систему Delta, яка забезпечує командирам огляд поля бою з висоти пташиного польоту, відображаючи як дружні, так і ворожі безпілотники.

«Технарі» на полі бою знають, що потрібно. Вони не покладаються на уряд. Вони покладаються на волонтерів, які можуть постачати необхідне навіть без відома уряду. Коли це працює, то уряд повільно адаптується», – стверджує Косован.

Це майбутнє війни, подобається нам це чи ні. Поки Росія, Китай, Північна Корея та Іран нарощують виробництво дронів, Україна стає незамінним союзником у цій боротьбі за технологічний паритет. Китайська компанія DJI є найбільшим у світі виробником малих комерційних дронів, а китайська армія нещодавно замовила близько мільйона ударних дронів-камікадзе в іншого китайського виробника. Щоб зберегти свої позиції у війнах майбутнього, нам потрібно вчитися в України та зміцнювати її здатність виробляти дрони й засоби радіоелектронної боротьби.

«У 2024 році Україна виготовила близько 2 мільйонів дронів у таємних майстернях. Жодна країна НАТО ніколи не робила нічого подібного. В Україні є тисячі інженерів, у яких на фронті воюють друзі. Вони розуміють, як ведеться сучасна війна», – зазначив Антон Верховодов, партнер венчурного фонду D3, який інвестує в оборонні технології.

Марк Каншіан, полковник у відставці Корпусу морської піхоти США та старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень, вважає, що Україна нині, ймовірно, є світовим лідером у виробництві квадрокоптерів, які забезпечують розвідку поля бою та навіть діють усередині нього.

«Набутий Україною досвід у виробництві та використанні дронів уже спонукає європейські країни розглядати можливість закупівлі оборонних систем в українських компаній — як зараз, так і після завершення війни», – розповів Рафаель Лосс, науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин.

За його словами, така зацікавленість пояснюється тим, що цикл інновацій в Україні рухається надзвичайно швидко: менше ніж за місяць новий український дрон зустрічає адаптовану російську систему радіоелектронної боротьби, яка його знешкоджує. У той час як західним оборонним підрядникам потрібні роки для розробки нового озброєння, зокрема дронів, і ще більше часу — для його випробувань у реальних бойових умовах.

«США та Європа насилу встигають за цими темпами», — підсумував Лосс.

Ось чому союзники по НАТО мають використати здобутий Україною досвід, поглиблюючи партнерство з її оборонним сектором.

«Закупівля дронів в українських компаній або створення спільних підприємств сприятиме нарощуванню виробництва та розвитку технологій», – підкреслила Катерина Бондар, колишня радниця Кабінету міністрів України.

Вона зазначила, що ці компанії наразі працюють не на повну потужність і могли б виробляти більше, якби Україна мала достатнє фінансування для їх закупівлі.

Закупівля дронів в Україні дозволить заощадити кошти, оскільки їхнє виробництво в Україні дешевше, ніж будь-де у світі. Це також забезпечить надходження податкових доходів до бюджету України та сприятиме зростанню економіки. Найголовніше — це підвищить здатність України захищати себе. А це — найкраща можлива гарантія безпеки та ключовий елемент будь-якого стійкого миру з Росією.

Звісно, існують значні перешкоди для виробництва озброєння в Україні під час війни, зокрема дефіцит електроенергії, постійна загроза бомбардувань з боку Росії та експортні обмеження Китаю на критично важливі компоненти. Крім того, є види озброєнь, які Україна поки не може виготовляти самостійно.

Проте європейські країни вже зробили крок у правильному напрямку у 2024 році, коли закупили українського озброєння для ЗСУ майже на мільярд доларів через програму Manufacturing Freedom, яка працює за принципом краудфандингової платформи.

Ця програма профінансувала виробництво 18 вітчизняних гаубиць «Богдана», а також розробку далекобійного дрона «Паляниця», який діє за принципом крилатої ракети, та низки інших озброєнь. Зараз ця ініціатива спрямована на допомогу Україні у виживанні. Проте зрозуміло, що вона може бути корисною і для інших.

Американці поки не робили внесків у цю програму, але адміністрація експрезидента США Джо Байдена таємно вклала значні інвестиції в українську дронову індустрію.