Екскомандувач збройних сил Польщі розповів, як його країна реагувала у перші дні російсько-української війни

На думку генерал-лейтенанта у відставці Томаша Піотровського, російський диктатор Володимир Путін чудово і віроломно скористався недолугістю країн Заходу, які не вірили, що розпочнеться війна в Україні

Томаш Піотровський

Генерал-лейтенант у відставці Томаш Піотровський, який у лютому 2022 року був оперативним командувачем збройних сил Польщі, запевнив, що Військо Польське також усвідомлювало, що буде вторгнення в Україну. Генерал зазначив, що з російської сторони були докази того, що підрозділи отримували накази за 24, 48 або навіть 72 години до атаки. З першої декади лютого 2022 року, питання полягало лише у тому, чи буде напад 22, 23 чи 24 лютого. Про це йдеться в інтерв’ю Томаша Піотровського польському виданню TVP.info, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«У ніч з 23 на 24 лютого 2022 року, я не лягав спати. О 23:00 я пішов у свою службову квартиру біля Оперативного командування ЗСУ. Близько другої ночі я вмився і поголився. Моя дружина запитала, чи знаю я про телевізійне звернення Путіна з приводу початку війни. Перший телефонний дзвінок я отримав дорогою до штабу. Я був за кілька сотень метрів від воріт. Начальник зміни сказав, що Путін проголосив звернення. Жодної нервової біганини в Оперативному командуванні не було, адже відбулося те, про що ми прогнозували десяток-другий днів», – згадує Піотровський.

Того дня о 8 годині ранку в РНБО Польщі відбулася нарада за участю президента, членів уряду, воєначальників і керівників спецслужб. Спочатку такі зустрічі відбувалися двічі на день – вранці та ввечері. З часом їх частота знизилася до одного разу на добу.

В РНБО Польщі дали Україні кілька десятків годин на капітуляцію.

«Перша оцінка із зустрічі вранці 24 лютого залишиться у моїй пам’яті назавжди: капітуляція України триватиме від 48 до 96 годин. Таку позицію оприлюднили польські спецслужби, чітко підкресливши, що це оцінка, розроблена в консультаціях із союзниками», – повідомляє генерал-лейтенант у відставці.

Незважаючи на те, що Україна вже третій рік захищається, Піотровський вважає, що у перші години вторгнення були підстави припускати, що бої швидко закінчаться. Як доказ він наводить розмову на початку лютого 2022 року, коли до Польщі почали прибувати солдати американської 82-ї повітряно-десантної дивізії.

Вона на той час була на службі у Збройних силах США як група швидкого реагування. Надсилаючи війська, тодішній президент США Джо Байден заявив, що метою було підтримати союзників у Європі та продемонструвати рішучість США стримувати Росію.

Третя мета прибуття американських військ – тоді публічно не оголошувалась, але була відома польським військовим і політикам – це забезпечення евакуації громадян США та їхніх спільників з України. Саме це влітку 2021 року тому американські військові у столиці Афганістану Кабулі.

Піотровський зазначив, що з військової точки зору було б раціонально підтримати таку евакуацію з повітря, а в Україні це неможливо було зробити без використання території Польщі. Тому він запитав одного з американських генералів, чи планують вони заходити у повітряний простір над Україною.

«Я почув, що вони не планують літати над Україною, якщо не потрібно буде евакуювати президента України, – сказав польський генерал.

Через кілька днів після початку російського вторгнення західна преса повідомила, що президенту України Володимиру Зеленському запропонували евакуацію, але він відмовився, наголосивши, що йому потрібна амуніція, а не евакуація.

Вже у ніч з 24 на 25 лютого 2022 року аташе з питань оборони при посольстві України у Варшаві зателефонував до Оперативного командування Збройних сил Польщі з проханням прийняти українську транспортну авіацію та особовий склад. Київ побоювався, якщо літаки не покинуть Україну, то їх знищать росіяни.

Піотровський був переконаний, що допомога потрібна, але таке рішення мало ухвалюватись на політичному, а не військовому рівні. Згідно з міжнародним правом збройних конфліктів, це означало б прийняти на свою територію комбатантів воюючої сторони, а нейтральна країна, наприклад Польща, повинна їх інтернувати. Реакція Росії також була невідома, у гіршому випадку можна було побоюватися ракетного удару по польському аеропорту.

Тодішній керівник Міністерства оборони Польщі Маріуш Блащак погодився прийняти українські літаки. Він сказав, що ми приймаємо літаки, але ні з ким не радився, бо взяв на себе відповідальність. Показово, що генерал позитивно відгукнувся про роль колишнього міністра, з яким зараз веде судову суперечку – він висунув обвинувачення проти Блащака за наклеп, але воно стосується подій, які відбулися понад рік після російського вторгнення.

Тим часом у лютому 2022 року українські транспортні літаки вилетіли на найближчу базу ВПС Польщі Демблін на Люблінщині. Пілоти, за словами Піотровського, були піддані «псевдоінтернуванню» з обмеженнями на їх пересування по території Польщі. Самі літаки залишались в аеропорту Польщі.

Піотровський також описав, що відбувалося у польському штабі за кілька місяців до вторгнення Росії в Україну.

Вже у березні 2021 року Росія почала скупчення військ на кордоні. Генерал зазначив, що оцінки військових у Польщі та НАТО змінювалися з часом – спочатку вважалося, що це просто навчання, потім, що це могло бути щось серйозніше. Дедалі більше прапорців, як висловився офіцер, «почали червоніти».

«В оперативному командуванні ми обговорювали ці показники раз на тиждень. У листопаді та грудні 2021 року вже було виконано 70% умов для вторгнення. Це була оцінка не лише Оперативного командування Збройних Сил, але й спецслужб. Про це чітко донесли і американці», – сказав колишній генерал.

Однак він визнав, що наприкінці 2021 року почала переважати недовіра – зростало переконання, що Росія надто багато втратить, якщо атакуватиме Україну.

«Я сам вважав, що росіянам війна невигідна. Я вимірював процвітання, яке зруйнувала б війна. Це була наша слабкість, якою чудово і віроломно скористався Путін», – визнав Піотровський.

Проти сценарію війни свідчили також величезна територія України та протяжність її кордону з Росією, а також чисельність української армії, яка тоді оцінювалася у 200 000 вояків. Росіяни були відзначені за ефективність у проведенні спільних операцій, тобто скоординованих ударів різними видами збройних сил, такими як ВПС, ракетні війська, сухопутні війська, військово-морські сили та повітряно-десантні війська. Утім, вторгнення в Україну показало, що російські війська не такі хороші, як очікували західні офіцери.

Зрештою, у січні 2022 року Сполучені Штати надіслали повідомлення через різні канали союзникам, зокрема Польщі, про те, що вони переконані у вторгненні Росії. Наприкінці того ж місяця американці вирішили відправити до Польщі бійців зі згаданої 82-ї повітряно-десантної дивізії.

«Тоді я зрозумів, що питання вже не у тому, чи почнеться війна, а у тому, коли вона почнеться. Коли ми з генералом з американської ініціативної групи стали біля білої дошки і почали малювати часову шкалу – з одного боку, що ми можемо зробити для створення умов, а з іншого – що роблять росіяни. Потім з’ясувалося, і я вписав, що «22/23 лютого» є потенційною датою вторгнення», — розповідає Піотровський.

Він також зазначив, що в останні тижні перед 24 лютого 2022 року українські військові також сигналізували про те, що вторгнення наближається. Однак відразу після цього контакт з українськими генералами ненадовго перервався. Піотровський пояснив, що, з одного боку, не хотів відволікати свого українського колегу, оскільки знав, що зараз у нього важливіші завдання. Через деякий час він дізнався, що всі українські командири отримали смс-повідомлення від росіян із пропозицією капітуляції.

«Ще за кілька років до вторгнення українські генерали казали, що дуже важливо мобілізуватись завчасно, але у лютому 2022 року це було зупинено українськими політиками, які боялися економічних і соціальних наслідків. Один із найважливіших уроків для нас – залишити рішення про точний час мобілізації за військовими, – вважає генерал з Польщі.

Піотровський зізнався, що у 2021 році увага Оперативного командування Польщі яким він керував, була відвернута від України. Влітку 2021 року виявилося, що режим Лукашенка у Мінську скеровує до кордону з Польщею збільшену кількість мігрантів із бідних країн Азії та Африки.

На рубежі червня-липня 2021 року було ухвалено рішення про скерування на допомогу прикордонникам військових, насамперед саперів. Планування цієї операції було покладено на Оперативне командування польських збройних сил.

«У 2021 році росіяни дуже добре розуміли, якщо вони нав’яжуть нам міграційний процес, то дестабілізують внутрішню ситуацію у Польщі та призведуть до великих розбіжностей між європейськими країнами. Ми допустили, щоб нашу увагу відвернули від України, – сказав офіцер.

Пйотровський також розповів, що вже у 2020 році, коли Польща через пандемію коронавірусу закрила кордони з усіма сусідніми державами, стало зрозуміло, що «польсько-білоруський кордон охороняють білоруси, а ми його лише патрулюємо». З білоруського боку була огорожа, обладнання для моніторингу та розвинена мережа під’їзних шляхів для прикордонників.

Крім того, зазначив генерал, в армії не було ані чергових підрозділів сухопутних військ, ані законних засобів для втручання.

«Якби рота білоруських танків помилково увійшла до Польщі, ми могли б надіслати проти неї щонайбільше патруль жандармерії», – сказав генерал.

Він зазначив, що відтоді змінилися положення щодо армії, і на кордоні Польщі з Білоруссю стоять не лише прикордонники, але й тисячі військових.

При цьому генерал зазначив, що у 2022 році не було ситуації, щоб відправка військових на кордон з Білоруссю заважала армії діяти на кордоні з Україною. На Підкарпатті знаходились гарнізони 21-ї Підгальської стрілецької бригади, підпорядкованої 18-й механізованій дивізії, а на початку 2022 року до них приєдналися американці з 82-ї повітряно-десантної дивізії.

На думку Піотровського, цього було достатньо у ситуації, коли після 24 лютого 2022 року натовп біженців з України заполонив Польщу.