З в’язниці та вигнання прихильники Москви активізувались у соціальних мережах, підтримуючи заклики Володимира Путіна та Дональда Трампа до проведення президентських виборів в Україні

Три роки тому підтримка української політичної партії, яка виступала за поглиблені відносини з президентом РФ Володимиром Путіним, впала майже до нуля після вторгнення російських військ, які зрівняли із землею цілі міста та вбили десятки тисяч українців. Ця партія, яка називалася «Опозиційна платформа — За життя», була заборонена, деякі її члени потрапили до в’язниці за звинуваченням у державній зраді, а інші втекли з України. Декілька колишніх її членів об’єдналися у нову фракцію та досі засідають у парламенті, хоча загалом зберігали мовчання після російського вторгнення. Тепер частина цих проросійських політиків намагається здійснити повернення на тлі атак Дональда Трампа на нинішнє керівництво України та вимог Росії щодо проведення президентських виборів. Про це йдеться в аналітичній публікації The New York Times, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Політики публікують відео, які набирають мільйони переглядів у соцмережах, де вони позиціонують себе як майбутніх кандидатів, критикують Володимира Зеленського та його уряд і висловлюють підтримку Трампу.

Ці зусилля навряд чи знайдуть значний відгук у країні, яка залишається переважно ворожою до Росії та її прихильників. Проте аналітики вважають, що такі відео, наповнені дезінформацією, можуть посилити внутрішні розбіжності в час, коли єдність України та її керівництво опинилися під загрозою з боку недружньо налаштованого Трампа.

Олександр Дубінський, депутат українського парламенту, записує відео з в’язниці, де очікує на суд за звинуваченням у державній зраді, яке він заперечує. У своїх роликах він пропагує те, що називає «про-Трампівською та про-мирною» політикою.

З листопада, коли Трамп був обраний на другий президентський термін, аудиторія тюремних відео Дубінського у TikTok зросла приблизно з 40 000 до майже 1,6 мільйона переглядів. 20 лютого 2025 року, через два дні після того, як Трамп назвав Зеленського «диктатором», Дубінський заявив, що балотуватиметься у президенти України, якщо вибори відбудуться. За його словами, Україна перебуває під загрозою «нової форми диктатури», а Зеленський змушує своїх найвідоміших потенційних опонентів відмовитися від участі у виборах.

Колишній голова «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Бойко не був активним у соцмережах до початку грудня 2024 року, коли почав публікувати відео з новоствореного акаунта у TikTok. У цих відео він звинувачує «українських радикалів» в ухваленні законів, що витісняють російську мову з публічного простору — тема, яка давно є одним із головних наративів російської пропаганди.

Проросійські політики, схоже, мають певну підтримку в адміністрації Дональда Трампа. У 2023 році Тулсі Габбард, яка нині обіймає посаду директора національної розвідки, критикувала заборону «Опозиційної платформи — За життя» заявивши, що Володимир Зеленський «позбавив опозиційні політичні партії права на існування».

Однак в Україні інші опозиційні партії продовжують вільно діяти.

Термін «проросійський» в українській політиці зазвичай застосовується до діячів, пов’язаних з колишнім проросійським президентом Віктором Януковичем, який утік до Москви після народного повстання 2014 року. Колишні члени «Опозиційної платформи — За життя», які раніше були пов’язані з Януковичем, ще зберігають близько 20 місць у Верховній Раді.

Політичні аналітики вважають, що проросійські політики скористалися можливістю, створеною вимогами Москви щодо проведення виборів, аби дестабілізувати Україну зсередини.

«Роль проросійських політиків — впроваджувати розкольницькі теми у суспільство. Їхня мета — створити поділи між різними групами, наприклад, ветеранами та цивільними, біженцями та тими, хто залишився в Україні, і налаштувати їх одне проти одного»,— зазначає Олег Саакян, політолог Національної платформи стійкості та соціальної єдності.

Росія, схоже, підтримує триетапний план завершення війни, який передбачає проведення президентських виборів в Україні. За цим планом, який з’явився після зустрічі американських та російських чиновників у Саудівській Аравії, спочатку має бути тимчасове перемир’я, потім вибори в Україні, а після них — підписання мирної угоди з новообраним президентом.

Україна мала провести президентські вибори на початку 2024 року, однак уряд і громадянське суспільство погодилися, що в умовах війни вибори є неможливими.

Більшість українських політиків та аналітиків вважають, що Росія намагається спровокувати політичні чвари в Україні, щоб відволікти її від оборони, а сама використає цей час для перегрупування та нарощування збройних сил для відновлення бойових дій.

«Коли вибори не можуть бути проведені відповідно до демократичних стандартів, вони стають інструментом у руках Росії для атаки на демократію, а не для її підтримки», — зазначив Олег Саакян.

Аліна Тропиніна, головний редактор Vox Ukraine, яка займається моніторингом соціальних мереж, заявила, що проросійські політики активізували свої публікації, звинувачуючи Зеленського у війні, очевидно, у відповідь на останній план Москви.

«Складається враження, ніби війну розпочала Україна і що її завершення залежить виключно від України, тоді як насправді саме Росія здійснила вторгнення», — пояснила Тропиніна.

Артем Дмитрук, проросійський політик, який перебуває у вигнанні в Лондоні, звинувачує українську владу у навмисному затягуванні війни, стверджуючи, що вона отримує з цього фінансову вигоду та перешкоджає мирним переговорам.

Олександр Дубінський, який у своїх соцмережах називає себе «трампістом», щодня публікує численні оновлення, у яких вихваляє Дональда Трампа та ставить під сумнів легітимність Зеленського.

6 січня 2025 року Юрій Бойко опублікував у TikTok відео, де він грає на піаніно відому українську різдвяну мелодію «Щедрик», бажаючи своїм глядачам миру.

Час публікації був символічним — відео з’явилося в день, коли Російська православна церква відзначає Святвечір. Водночас у 2023 році Православна церква України перейшла на святкування Різдва 25 грудня разом із більшістю західноєвропейських країн.

Інші українські політики, які не пов’язані з Росією, також регулярно критикують уряд і заявляють, що хотіли б прийти до влади.

Дмитро Разумков, політик, який розійшовся із Зеленським у 2021 році і нині очолює опозиційну фракцію у парламенті, заявив, що братиме участь у президентських виборах, якщо вони відбудуться.

«Я завжди брав участь у виборах і завжди братиму, у тій чи іншій формі», — сказав Разумков.

Утім, навіть ці опозиційні політики наголошують, що зараз не час для виборів.

«Я, безумовно, вважаю, що вибори вже потрібні, але не під час активної фази війни», — зазначив Андрій Осадчук, народний депутат від опозиційної партії «Голос».