Партизанська боротьба змінює правила традиційної війни: слабкіший супротивник отримує перевагу на полі бою, тоді як сильніший поступово виснажується та зазнає економічного краху

Через кілька днів після того, як президент США Дональд Трамп публічно принизив президента України Володимира Зеленського у Білому домі, Сполучені Штати призупинили військову допомогу та припинили обмін розвідувальними даними з Києвом. Зараз Зеленський намагається врятувати угоду із Трампом, пропонуючи йому багаті природні ресурси України навіть без чітких гарантій безпеки. А якщо Зеленського ошукають? Трамп відомий тим, що порушує домовленості, тож співпраця з ним є ризикованою. Чи є в України вибір? Про це йдеться в аналітичній публікації Айши Ахмад, доцентки кафедри політології в Університеті Торонто (Канада) на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Україна є слабкішою стороною у затяжній війні проти РФ, але це не означає, що вона повинна відмовитися від своєї свободи, території та багатств на користь іноземних загарбників. Навіть якщо угода з Трампом виявиться шахрайською, український народ ще може здолати Росію — і зробити це без допомоги Америки.

Якщо трапиться найгірший сценарій, українські воїни можуть обрати іншу стратегію: партизанську боротьбу.

Партизани часто мають перевагу

Я вивчала асиметричні війни по всьому світу протягом 20 років, і партизанська війна є смертельною пасткою для іноземних держав, які нападають на слабкіші країни. Партизанська боротьба змінює правила традиційної війни: слабкіший супротивник отримує перевагу на полі бою, тоді як сильніший поступово виснажується та зазнає економічного краху.

Це сценарій, якого ніхто в Україні не бажає, але якщо Трамп і Путін відмовляться вести чесні переговори із Зеленським, то можуть ненавмисно розв’язати цей хаос у всьому світі.

Якщо мирна угода виявиться обманом, українські бійці змушені перейти від традиційної до партизанської війни.

Яким чином?

По-перше, якщо російські війська стрімко просунуться вперед, в Україні розпустять регулярну армію і створять приховані і децентралізовані бойові групи. Всі військові та фінансові активи будуть приховані, а бійці змішаються із місцевим населенням. Лише цивільний одяг.

Зовні це виглядатиме так, ніби українці капітулювали. Загарбники наївно повірять, що здобули повну перемогу.

Партизани використовують цю тактику, щоб заманити ворога глибше на свою територію, розтягнути його ресурси та послабити контроль. Вони дозволяють ворогові вивісити банери «Місія виконана». Вони навіть приходять на святкування «перемоги» та аплодують загарбникам. Вони роблять усе, щоб окупанти почувалися впевнено — і ця самовпевненість змушує їх ставати ледачими та необережними.

Партизани вичікують і спостерігають

У перший рік вони зберігають тишу, будують приховані мережі та уважно вивчають кожен крок ворога.

Через шість місяців вони знають, як окупанти п’ють свою ранкову каву, і мають повну інформацію про критичні лінії постачання, що живлять ворожу армію. Вони також проникають у маріонеткові силові структури окупанта, використовуючи це як можливість збирати розвідувальні дані та планувати атаки. Перший етап — це розвідка та інфільтрація.

Час — головний союзник партизана

Розумні партизани вимірюють свій успіх десятиліттями, а не місяцями. Фактично, операції по боротьбі із повстанцями коштують у рази дорожче, ніж сам партизанський рух, тому чим довше загарбник застрягає у цій війні, тим швидше він банкрутує.

Партизани дозволяють окупантам витрачати десятки мільярдів доларів на трубопроводи та видобувні проєкти, а потім витрачають кілька тисяч, щоб підірвати ці інвестиції. Або ж вони захоплюють контроль над цими проєктами, обкладають їх «податками» і використовують ці кошти для знищення інших активів ворога. Безлад створювати набагато легше, ніж порядок.

Гра на виснаження

Партизани можуть вести таку війну нескінченно, тоді як загарбник тоне у власній безнадійності та боргах. Згадаймо стару приказку талібів: «У американців є всі годинники, але у нас є весь час».

Традиційні війни зазвичай спричиняють значно більші військові втрати, ніж партизанські кампанії, тож перехід до нерегулярної війни, ймовірно, зменшить кількість загиблих серед українських військових.

За три роки ведення звичайної війни українська армія, за оцінками, втратила щонайменше 70 000 солдатів. Це більше, ніж афганський Талібан втратив за 20 років партизанської війни.

Утримання лінії фронту — це набагато кривавіша справа, ніж підрив газопроводу або напади на конвой із постачанням. Тактика «вдарив і відступив» дозволяє партизанам зберегти життя, адже після атаки вони знову зливаються із цивільним населенням.

На жаль, партизани ховаються серед цивільного населення, тому загарбники зазвичай мстяться, завдаючи ударів по мирних жителях, що може збільшити кількість жертв. Росія, без сумніву, атакуватиме українських цивільних, так само, як вона це робить у нинішній конвенційній війні.

Географічна перевага України

Однак величезні сільські території України унеможливлюють для Росії повторення того, що Ізраїль зробив у Секторі Газа.

Український ландшафт складається з обширних рівнин, лісів і гір на заході. Хоча тут немає джунглів, український партизанський рух може поєднувати міське повстання із класичною партизанською війною, використовуючи сільську місцевість для ухилення від захоплення.

Територіальні особливості України та її військовий потенціал ускладнять для Росії придушення повстання так, як це було у Чечні.

Крім того, удари по мирному населенню неминуче призведуть до того, що ще більше людей приєднається до повстанців, створюючи для загарбника безперервну кризу. Численні дослідження свідчать, що удари дронами чи ракетами лише погіршують ситуацію, розширюючи масштаби повстання. Путін неодмінно кричатиме про «українських терористів», але до того моменту Росія вже потрапить у смертельну пастку.

Гра, в якій ніхто не виграє

Ніхто при здоровому глузді не захоче жити у цьому похмурому сценарії. Щоб уникнути цієї катастрофи, Трамп і Путін повинні усвідомити, що український партизанський рух може зруйнувати російську владу та дестабілізувати Європу на десятиліття.

Якщо вони не почнуть чесно домовлятися із Зеленським сьогодні, то ризикують безпекою Європи та розпочинають гру, в якій не буде переможця.