Гібридний варіант передбачає розширення мандату спеціального трибуналу для переслідування російського керівництва за злочин агресії та розширення міжнародних партнерств у рамках внутрішньої правової системи України

Останнім часом міжнародні ЗМІ зосередили свою увагу на зусиллях адміністрації президента США Дональда Трампа щодо припинення бойових дій в Україні і сприяння укладанню мирної угоди. Але навіть на тлі переговорів, які лише починаються, Росія продовжує щоденно бомбардувати цивільне населення України. Регулярні ракетні та дронові атаки складають лише невелику частину злочинів, в яких Росія звинувачується в Україні. Про це йдеться в авторській колонці Надії Волкової, засновниці та керівниці Української юридичної консультаційної групи, Арі Мора, менеджера з адвокації Української юридичної консультаційної групи та Еріка Вітте, незалежного міжнародного консультанта з питань правосуддя на сторінках Atlantic Council, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
До цього часу зусилля щодо притягнення винних до юридичної відповідальності за понад десятиліття злочинів, починаючи з початку російської агресії проти України у 2014 році, виявилися недостатніми. Тепер повинно бути очевидно, що Україні та її партнерам необхідно шукати нові підходи, щоб забезпечити справедливість для жертв і припинити цикл російської безкарності.

Внутрішня правова система України була перевантажена масштабами та серйозністю звинувачень у воєнних злочинах проти Росії. Наприклад, з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році було розпочато понад 156 000 розслідувань потенційних воєнних злочинів. Станом на березень 2025 року було ухвалено лише близько 150 вироків, більшість з яких — заочні.
Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі зробив кілька сміливих кроків для забезпечення справедливості для України, зокрема висунувши звинувачення проти президента Росії Володимира Путіна за його участь у масовому викраденні українських дітей. Хоча це, безумовно, є позитивним кроком, МКС може розглядати лише невелику кількість справ, пов’язаних з російськими чиновниками.
Тим часом нещодавні скорочення міжнародної допомоги з боку США загрожують вплинути на існуючі зусилля притягнути Росію до відповідальності за ймовірні воєнні злочини в Україні. Це підкреслює необхідність дослідження альтернативних форматів, які можуть допомогти Києву подолати існуючі прогалини у розбудові спроможностей.
Один із можливих варіантів — розширити мандат запропонованого спеціального трибуналу для переслідування російського керівництва за злочин агресії. Україна та її партнери нещодавно погодилися створити трибунал у гібридному форматі з міжнародними та національними компонентами, що діятимуть під егідою Ради Європи.

Хоча існує значна міжнародна підтримка зусиль щодо судового переслідування військових та політичних лідерів Росії за злочин агресії, політичний характер цього обвинувачення викликав деякі занепокоєння. Розширення мандату майбутнього трибуналу, щоб включити інші серйозні злочини, могло б допомогти отримати більше підтримки та вирішити питання політичної легітимності.
Іншим варіантом було б розширення міжнародних партнерств у рамках внутрішньої правової системи України для посилення її здатності розглядати ймовірні воєнні злочини Росії. Цей гібридний підхід ґрунтувався б на існуючій практиці, згідно з якою кілька країн протягом останніх років надавали слідчих, прокурорів, судово-медичних експертів та інших фахівців.
Іноземні слідчі та прокурори могли б бути офіційно включені до спеціалізованих підрозділів на рівні слідства та прокуратури для спільної роботи з українськими колегами. Це значно підвищило б спроможності, водночас потенційно покращуючи якість слідчих зусиль. У подальшому може з’явитися можливість впровадження іноземних суддів подібним чином.
Цей підхід може спиратися на минулий досвід та поточні міжнародні зусилля, зокрема ті, що стосуються Боснії та Герцеговини та Центральноафриканської Республіки (ЦАР). Якщо його адаптувати відповідно до специфічних вимог української правової системи, це могло б стати покращенням порівняно з добре спланованими, але дещо розпорошеними зусиллями партнерів України на даний момент.

Деякі скептики припустили, що будь-які нові механізми правосуддя для України будуть конкурувати із МКС щодо юрисдикції над воєнними злочинами, злочинами проти людяності та геноцидом. Прихильники відповідають, що нові механізми насправді можуть співіснувати із МКС, доповнюючи, а не дублюючи роботу, що виконується в Гаазі.
Прокурор МКС Карім Хан висловив підтримку роботі Спеціального кримінального суду ЦАР і нещодавно підтримав ідею гібридного механізму для Демократичної Республіки Конго. Якщо цей підхід буде застосований ефективно, він може дозволити Україні судити винуватців середнього рівня, які знаходяться поза мандатом МКС.
Прийняття нових підходів до питання відповідальності за ймовірні воєнні злочини, скоєні під час російського вторгнення в Україну, може принести надію на справедливість і закласти основу для сталого миру. Зміцнена українська правова система також може зіграти важливу роль у післявоєнному прогресі країни на шляху до членства в ЄС та подальшої інтеграції із Заходом.
