Україна здатна виробляти до 5 мільйонів дронів FPV на рік і має понад 150 підприємств, які можуть виготовляти до 100 000 дронів на місяць

У дворі звичайних на вигляд київських багатоквартирних будинків сходи ведуть вниз до невеликої квартири у підвалі. Три великі собаки вибігають у коридор, коли приходять новачки. У головній кімнаті троє людей сидять, схилившись над столами. Навколо них столи завалені деталями та невеликими ручними інструментами, такими як плоскогубці та пінцет. На підлозі стоять коробки із крихітними пластиковими пропелерами, а настінні полиці заставлені каркасами з вуглецевого волокна. Це майстерня для секретної операції з виготовлення дронів. Щомісяця тут виготовляється близько 100 ударних дронів для українських військових. Про це йдеться у спецрепортажі Національного громадського радіо США, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Андрій Юхно, який контролює цю операцію, тягнеться, щоб зачинити одне із вікон. Вони заклеєні папером, щоб не бачили сторонні очі. Через відчинені вікна кімнату наповнюють дитячі голоси із сусіднього дитячого садка.

«Але не хвилюйтеся, — каже він, — ми не показуємо дітям наші дрони».

До повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року, Юхно заробляв на життя баристою у кав’ярні. Але війна перетворила його на повноцінного волонтера на одній із численних фабрик з виготовлення саморобних дронів.

Раніше він підтримував воєнні зусилля по-іншому.

«Спочатку я доставляв їжу та ліки людям у Києві, все, що завгодно, аби допомогти. Але потім перейшов до більших речей», – каже він.

Він відвідував онлайн-курси з виготовлення дронів – в Україні їх пропонується кілька – і почав створювати дрони з видом від першої особи (FPV) у цій квартирі у підвалі.

Це безпілотні літальні апарати з ручним керуванням. На передовій вони оснащені вибуховим вантажем, який виробники дронів називають «цукерками».

Оператори, які одягнені в окуляри з портативними екранами, прикріпленими до голови, щоб відображати пряму трансляцію з камери дрона, запускають дрони в бій. Вони скеровують дрони безпосередньо на ворожі цілі – транспортні засоби, окопи, особовий склад, навіть танки – щоб знищити їх вибухівкою.

Юхно зараз навчає інших. Одна з його стажерок — 35-річна Христина Пащенко, яка приїхала сюди кілька тижнів тому.

«Андрій похвалив мою роботу, тому я уже припаюю двигуни до материнської плати», — каже вона.

Пащенко добре звертає увагу на деталі. Раніше вона захоплювалася вишивкою хрестиком як хобі.

Сьогодні, замість того, щоб працювати з голкою та ниткою, вона тримає паяльну паличку, випускаючи тонкі струйки диму. Нещодавно Христина залишила роботу менеджера в компанії, яка допомагала бізнесу відображатися вище у пошукових запитах в Інтернеті. Зараз вона нічого не заробляє як волонтерка, але коли почалася війна, її стара робота втратила сенс.

«Але тепер я дуже схвильована і трохи пишаюся собою, оскільки можу зробити щось корисне і допомогти у воєнних зусиллях. А хлопці, які використовують наші дрони на передовій, надсилають нам відео, в яких пишуть, як вони вдячні, і це дуже мотивує», – зізнається Христина.

Заводи та сімейні підприємства випускають дрони

За даними українського генерального штабу, війна зараз значною мірою ведеться за допомогою дронів, причому понад половина руйнувань на передовій спричинені FPV-дронами.

В Україні дрони випускають на заводських конвеєрах та сімейних підприємствах, таких як те, що знаходиться у підвалі квартири в Києві.

Юхно знає щонайменше 15 аналогічних підприємств лише у столиці.

Для Саші Пташника, який був танцюристом до повномасштабного вторгнення РФ, створення дронів – це спосіб завершити цю війну за найкращих умов, які може отримати Україна.

«Звичайно, я б хотів, щоб ми перемогли та повернули всі наші землі. Але ми повинні бути реалістичнішими. Ми боремося з величезним ворогом. Ми повинні бути тверезими», – закликає Пташник.

Україна та Росія конкурують одна з одною у технології дронів

За 30 хвилин від імпровізованої збройової майстерні різкий звук чотирьох двигунів дрона прорізає сільське повітря. Олексій Бабенко тестує один з нових дронів своєї компанії у полі, оточеному лісом, на околиці Києва.

Він є генеральним директором однієї з найуспішніших українських компаній з виробництва дронів, «Вирій». Нещодавно вона досягла важливої віхи: тепер виготовляє дрони, які повністю виготовлені з українських деталей — від каркасів з вуглецевого волокна до складно встановлених двигунів та камер.

«З початку цієї війни щоразу, коли Україні щось потрібно, ми знову і знову просимо про це інші країни. Тож єдиний спосіб залишатися сильними – це виробляти все тут. Українські солдати, українські виробники…», – наголошує Бабенко.

Місцезнаходження заводу «Вирій» є ретельно охоронюваною таємницею, оскільки Росія намагається атакувати українські виробництва безпілотників. Але Бабенко дозволяє переглянути випробування безпілотника.

Сонячне світло відблискує на чомусь схожому на рибальський дріт, розкиданий по деревах і кущах. Насправді це оптоволоконний кабель – сотні ярдів – розмотаний безпілотником, який передає сигнали керування та відеопотоки між оператором і літальною машиною. Систему неможливо заглушити вибухами радіохвиль, що є поширеним контрзаходом у польових умовах.

Бабенко каже, що Україна здійснила цей прорив у 2023 році. Але Росія швидко наздогнала.

Олександр Камишин, радник президента Володимира Зеленського зі стратегічних питань, вважає, що Росія здебільшого відстає від України на кілька місяців в інноваціях у сфері дронів. Але росіяни мають набагато більші виробничі можливості. Тому він називає цю війну технологічними перегонами.

«Як тільки у вас з’являється технологія, то інша сторона намагається протидіяти цій технології. А потім вам доводиться знаходити нове рішення, а інша сторона намагається протидіяти цьому. У війні йде постійна війна інновацій й технологій», – стверджує Камишин.

За його словами, Україна здатна виробляти до 5 мільйонів дронів FPV на рік і має понад 150 підприємств, які можуть виготовляти до 100 000 дронів на місяць.

Волонтери залишили свою роботу, щоб створювати дрони

У підвальній квартирі у Києві дрон шалено гуде посеред кімнати, поки його тестують у металевій циліндричній рамі, яка дозволяє літати, крутитися та перевертатися.

Олег Галайдич, який працює неповний робочий день, виробник дронів, щойно з’явився та сів за своє робоче місце. Цей біофізик, який має ступінь доктора філософії з дослідження стовбурових клітин, каже, що створення дронів, ймовірно, є найшвидшим та найефективнішим способом допомогти Україні.

«Я думаю, ми всі мотивовані, бо бачимо, що це дешевий та доступний спосіб виготовлення зброї. Вони вбивають ворога та знищують його бронетехніку. Війна змусила багатьох людей, які працюють у сфері культури, мистецтва та науки, усвідомити, що настав час шукати інші варіанти. Наука повільна і нам потрібно щось зробити, аби захистити себе уже зараз», – підсумовує Галайдич.