Безпілотники від німецької компанії Helsing мають дешеві комплектуючі, низьку продуктивність, недосконале програмне забезпечення і водночас є дуже дорогими

Дрон Helsing викликав великий резонанс у галузі. Їх використання під час війни в Україні привертає увагу до продукції німецької компанії, яка була невідома до початку ХХІ століття, а тепер стала важкоатлетом. Про це йдеться в аналітичній публікації німецького видання Telepolis, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Дрон легкий; Виготовлений із копійного дерева. Головним його козирем є устаткування: передове програмне забезпечення на основі штучного інтелекту. Ціна: приблизно 16 700 євро.

Проте, безпілотник не виправдовує високих очікувань, і це за ціною, яка, згідно з аналізами, може у сім разів перевищувати фактичну вартість покупки.

Ця невідповідність між гучними обіцянками та реальністю на полі бою в Україні привертає увагу до німецького оборонного стартапу Helsing, який лише за три роки став найдорожчою в Європі компанією у сфері оборонних технологій з оцінною вартістю у 5 мільярдів євро.

У той час як компанія вже мріє про «стіну безпілотників» на східному фланзі НАТО, звучать дедалі критичніші голоси щодо продуктивності та ціни її продукції.

Історія компанії

Компанія Helsing швидко перейшла від розробки програмного забезпечення до виробництва обладнання. У 2021 році троє німців заснували Helsing, вважаючи, що сучасна війна потребує сучасних технологій.

Лише за три роки Helsing став важкоатлетом у європейській оборонній промисловості.

Компанія розпочинала як розробник програмного забезпечення на основі штучного інтелекту для військових цілей.

Значні фінансові вливання

Більшість початкового фінансування для Helsing забезпечив засновник Spotify Деніел Ек, який вклав 100 мільйонів євро через свій стокгольмський фонд Prima Materia. Це значне фінансове вливання дозволило Helsing швидко розширитися та відкрити офіси у Франції та Великій Британії в перший же рік.

За короткий період компанія досягла ринкової капіталізації майже у 5 мільярдів євро, що зробило її найдорожчим європейським оборонним стартапом.

Цікаво, що співзасновник та співдиректор компанії Ґундберт Шерф протягом двох років працював у Міністерстві оборони Німеччини під керівництвом Урсули фон дер Ляйєн, нинішнього президента Європейської комісії.

Схоже, ці зв’язки приносять свої плоди: Збройні сили Німеччини підписали два контракти на закупівлю безпілотників від Helsing для комплексних випробувань: HX-2 та Stark з OWE-V.

Безпілотники Helsing: великі обіцянки, але сумнівна реальність

Бізнес-модель збройового єдинорога Helsing видається звичайною: компанія підписала угоду з українським стартапом Terminal Autonomy про оснащення їх фанерних дронів фірмовим програмним забезпеченням на основі штучного інтелекту Altra. Ця угода про модифікацію 4000 дешевих безпілотників HF-1.

Справжня сила цих дронів криється у програмному забезпеченні. Технологія штучного інтелекту компанії Helsing дозволяє дрону досягати цілі навіть при втраті зв’язку з оператором.

Модель HX-2

Нова модель HX-2, яка розроблена Helsing, заснована на типових рисах керованих ракет, але оснащена помітно більшими Х-подібними крилами та чотирма електричними приводами гвинтів. Вага системи заявлена у 12 кг, максимальна швидкість – до 220 км/год.

У лютому 2025 року компанія Helsing заявила, що здатна виробляти 1000 безпілотників HX-2 на місяць і планує постачати 6000 із них в Україну.

Однак Міністерство оборони Німеччини заявило, що поки немає жодних фінансових зобов’язань на таке замовлення.

Критика з України: проблеми із продуктивністю

Те, що звучить вражаюче на папері та у прес-релізах, насправді на українському полі бою виглядає інакше.

21 березня 2025 року український військовослужбовець та відомий військовий блогер Олександр Карпюк опублікував у Facebook детальну скаргу на безпілотник, який оснащений програмним забезпеченням від Helsing. Він написав, що вибуховий пристрій безпілотника був «відстійним» і мав «дуже примітивну систему наведення».

Колишній чиновник НАТО заявив, що, за даними українських збройних сил, у безпілотників HF-1 виникло більше проблем, ніж в інших аналогів. Інша людина, яка бачила безпілотник у дії в Україні, описала його програмне забезпечення як недосконале і повідомила, що у солдатів виникли труднощі з його використанням.

Олександр Ярмак, старший сержант Військ безпілотних систем, спеціалізованого підрозділу української армії, був особливо критичним. У середині лютого 2025 року його підрозділ отримав близько 120 безпілотників HF-1.

Ярмак заявив, що, хоча безпілотники мають «досить хорошу систему наведення», але на його думку, вони не пропонують жодних суттєвих технічних переваг порівняно із дешевшими вітчизняними безпілотниками.

Helsing: Критика «не репрезентативна»

Проте є й позитивніші голоси. Максим Шеремет, засновник київської лабораторії безпілотних літальних апаратів Dronarnia, визнав, що з програмним забезпеченням Altra у компанії Helsing «справді були проблеми», проте воно було «дуже ефективним». Безпілотники HF-1 діятимуть на відстані до 75 км.

У німецькій компанії наголошують, що критика її програмного забезпечення не відображає спільної думки клієнтів. Загальні відгуки понад 100 користувачів були виключно позитивними.

Менеджер із продажу компанії Helsing Саймон Брюньєс заявив, що українські чиновники описують програмне забезпечення Helsing для виявлення цілей як «першокласне», а солдати на передовій не завжди бачать всю картину цілком.

Запитання ціни: Переоцінена технологія?

Крім ефективності, особливій критиці піддається цінова політика Helsing. Українські військові оцінюють вартість безпілотника HF-1 у 16 700 євро за одиницю.

Олександр Ярмак чітко дав зрозуміти: «Йдеться про продукт, виготовлений з дешевих комплектуючих і який позиціонується як передова технологія. Я можу вас запевнити в цьому, тому що я його розбирав».

За його оцінками, реальна вартість такого продукту має становити максимум 2200 євро.

Компанія Helsing стягує незвичайно високу плату за своє програмне забезпечення, додаючи тисячі євро до вартості кожного пристрою.

Влітку 2024 року компанія Terminal Autonomy, у якої Helsing закуповує фанерний дрон, пропонувала на своєму веб-сайті свій продукт за 1800 євро без програмного забезпечення Helsing.

Цінова політика під підозрою

Безпілотники HF-1, які продаються за ціною близько 16 700 євро кожен, створені на базі недорогої платформи, яку компанія Terminal Autonomy пропонувала лише за 1800 євро влітку 2024 року. Це свідчить про те, що Helsing модернізувала простий фанерний дрон за допомогою дорогого програмного рішення і перепродала його майже вдесятеро дорожче.

Така цінова політика є частиною проблеми, яка спостерігається і в інших сферах європейської збройової промисловості.

Нещодавнє дослідження Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) під назвою «Перемога у промисловій війні» засвідчило, що ціни на артилерійські боєприпаси в Європі зросли з початкових 800–3000 доларів до 6000–8000 доларів.

Подібно до цін на боєприпаси, є також підозри, що Helsing продає зброю німецьким платникам податків за дуже завищеними цінами — тенденція, яка порушує питання про ефективність чи навіть корупцію в європейському оборонному секторі.