Свідченням інтересу України до виборчої кампанії у Польщі є численні статті на веб-сайтах, які присвячені кандидатам та їхнім шансам на перемогу, дискусії на телебаченні, а також публікації соціологічних опитувань

Україна жваво зацікавлена у президентських виборах у Польщі. Як українські еліти оцінюють трійку головних кандидатів на посаду президента Республіки Польща у 2025 році? Виявляється, що Рафал Тшасковський, на їхню думку, є найбезпечнішим варіантом. Про це йдеться в аналітичній публікації польського видання Infor, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Заступник директора Центру Мєрошевського, політолог Лукаш Адамський, оцінив, що президентські вибори в Польщі цікавлять Україну і кандидат Рафал Тшасковський вважається – з трьох лідерів – більш безпечним і прогнозованим.

За президентськими виборами у Польщі в Україні більше стежать політичні еліти, журналісти, експерти та аналітики, ніж широка громадськість. Це пов’язано із прозаїчними причинами.

«Люди просто щодня задаються питанням, як звести кінці з кінцями; чи влучить російський безпілотник або ракета в їхню квартиру, чи продовжать допомагати Америка та Європа. Більшість людей також думають про те, що робити, аби не бути мобілізованими та не допустити мобілізації своїх близьких. Добровольці, які пішли на війну у 2022 році, досі воюють, саме тому, що немає людей, які б їх замінили. Ця ситуація викликає велику соціальну напруженість», – наголосив політолог.

За словами Адамського, українці сприймають роль польського президента крізь призму ролі українського президента, який – хоча конституційно має лише трохи більші повноваження, ніж президент Польщі – на практиці є тим, хто керує, а прем’єр-міністр де-факто є виконавцем його наказів.

Україна зацікавлена у продовженні дружби із Польщею

Адамський наголосив, що українсько-угорські відносини погані, українсько-словацькі відносини досить напружені за часів уряду Роберта Фіцо, а також є проблеми із Румунією.

«Транспорт і логістика в першу чергу проходять через Польщу. Тому надзвичайно важливо, аби Польща залишалася дружньою країною, яка підтримує Україну», – сказав експерт.

На його думку, українці також цінують «російський реалізм» поляків, бо мало які країни не потребують пояснення, наскільки це небезпечно.

Українці бояться Славомира Менцена

Свідченням інтересу України до виборчої кампанії у Польщі є численні статті на веб-сайтах, які присвячені кандидатам та їхнім шансам на перемогу, дискусії на телебаченні, а також публікації соціологічних опитувань. Як приклад, експерт навів негайні реакції українських ЗМІ щодо шансів кандидата від Конфедерації Славоміра Менцена на вихід у другий тур.

«Кандидата від Конфедерації тут вважають антиукраїнським. Є також коментарі, в яких його називають проросійським. Такі думки ґрунтуються на аналітично ризикованому ототожненні україноскептичного ставлення іноземних політиків з проросійським», – пояснив експерт.

Він сказав, що преса розцінила приїзд Менцена до Львова у лютому 2025 року на річницю війни та відео, записане перед пам’ятником Степану Бандері, як провокацію.

«Однак, про те, що один з українських журналістів, який зараз служить в армії, погрожував йому смертю, взагалі не повідомлялося», – додав він.

Кароль Навроцький як ворожий до України кандидат?

Кандидат, якого підтримує партія «Право і справедливість», Кароль Навроцький, не є добре відомою фігурою в Україні, але він говорить у схожому тоні із Менценом.

«Якщо хтось пропагує обмеження доступу до соціальних та медичних виплат для біженців, має елементи україноскептичного наративу та ставить членство України в ЄС та НАТО у залежність від вирішення проблем у відносинах з Польщею, то українці класифікують його як недружнього до України», – зазначив Адамський.

Заступник директора Центру Мєрошевського додав, що кілька місяців тому Навроцький став жертвою маніпуляцій ЗМІ, які досі можуть впливати на те, як його сприймають. Слова президента Інституту національної пам’яті про геноцид на Волині та у Східній Малопольщі – як офіційно називалася територія довоєнних Львівського, Станіславівського та Тарнопольського воєводств до 1945 року – були інтерпретовані ЗМІ як позначення західної частини сучасної Української держави як «Східної Малопольщі» і, таким чином, як висунення територіальних претензій до України.

Україна обрала Рафала Тшасковського найбезпечнішим кандидатом з трійки лідерів

За словами Адамського, кандидат від Громадянської коаліції Рафал Тшасковський сприймається в Україні – з трьох лідерів – як більш безпечний кандидат, який не так сильно приваблює антиукраїнський електорат.

«Хоча ЗМІ повідомляли, що він вимагає обмеження права на соціальну допомогу у розмірі 800 плюс, на думку політичної еліти, він гарантує кращий стан польсько-українських відносин», – додав заступник директора Центру Мєрошевського.

Українські проблеми як елемент президентської кампанії 2025 року

Адамський наголошує, що українські теми, такі як війна, біженці та волинські ексгумації, стали дуже важливим елементом цьогорічної президентської кампанії у Польщі. За його словами, це пов’язано не лише із конкуренцією за проросійський чи антиукраїнський електорат, а є закономірною частиною політичного процесу.

«Питання війни піднімається через побоювання щодо безпеки, тоді як ексгумації – це питання наших цінностей, історії та ідентичності. Страхи щодо ідентичності також впливають на сприйняття біженців. Раніше Польща була моноетнічною країною, а зараз частка українців становить близько 5% населення, а це означає, що близько 2 мільйонів польських жителів – це українці», – наголосив експерт.

Згадуючи Волинську трагедію, він зазначив, що ця проблема не така важлива для українців, як для поляків. Пересічні українці, як він висловився, досі мало що розуміють про Волинську трагедію.

«Навіть еліти часто вважають, що висвітлення цієї теми у Польщі є наслідком впливу проросійських наративів та дезінформації. Будь-які коментарі в ЗМІ щодо польських ексгумацій дуже короткі. Важко пояснити це суспільству, яке живе в інші часи. Вони запитують, чому поляки хочуть викопувати рештки 80-річної давнини, коли зараз щодня вбивають українців», – описав історик.

Україна зацікавлена у подальшій підтримці з боку Польщі

На запитання, кого найбільше хотіли б бачити президентом Польщі, Лукаш Адамський пояснив, що українські еліти, на щастя, загалом розуміють, що вони не повинні втручатися у польські політичні процеси. Їхня головна турбота — постійна підтримка та забезпечення стабільності. Вони очікують, що новий президент Польщі надасть подальшу військову допомогу, дипломатичну підтримку та відправить війська до України.

«Україна сподівається на організацію опору в Європі проти імперської російської політики. Також очікується, що Польща не втручатиметься у важливі для українців питання ідентичності, відмовиться від своєї опозиції до героїзації УПА, культу Степана Бандери чи Романа Шухевича та загалом приділятиме менше уваги питанням історичного контексту. Однак навряд чи вони знайдуть кандидата з такою програмою», – додав політолог.