Політичні аналітики, які спостерігають за розвитком подій, не переконані, що Преторія має відігравати певну роль або що її зусилля можуть взагалі допомогти у досягненні миру між Києвом та Москвою

Під час переговорів президента України Володимира Зеленського із президентом Південно-Африканської Республіки Сирілом Рамафосою наприкінці квітня 2025 року у Преторії, проросійські протестувальники зібралися біля урядових будівель із плакатами: «Ганьба вам, Рамафоса та Зеленський». Як відомо, Преторія зберігає нейтралітет, закликаючи до діалогу Україну та РФ. Але головна опозиційна політична партія «УМконто веСізве» колишнього президента Джейкоба Зуми, звинувачує саме Україну у розпалюванні війни. Про це йдеться в аналітичній публікації Al-Jazeera, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
«Партія «УМконто веСізве» рішуче засуджує помилкове рішення Сіріла Рамафоси запросити Володимира Зеленського, фігуру, яку прогресивні та неприєднані країни вважають дискредитованою», – заявив Флойд Шивамбу, генеральний секретар цієї політичної сили.
За його словами, Зеленський був «маріонетковим» президентом НАТО та Заходу, а також тим, хто «прагнув дестабілізувати Східну Європу та весь світ».
«Ми вважаємо, що [Зеленський] є причиною війни між Росією та Україною. Він спровокував Путіна. Ми вважаємо Росію та президента Путіна нашими друзями», – зазначив Магазела Мзобе, старший помічник Зуми, закликаючи до протестів.
Зума раніше стверджував, що країни НАТО спровокували «кризу» в Україні, намагаючись протидіяти альянсу БРІКС – групі великих країн, що розвиваються, до якої входять Росія та Південна Африка.
ПАР, історичний союзник Росії, головним чином завдяки підтримці, яку колишній Радянський Союз надавав антиапартеїдним та деколоніальним рухам в Африці, не засудила Росію чи Путіна за вторгненням в Україну, утрималася від резолюції Організації Об’єднаних Націй та підтримує приятельські відносини із Москвою.
Чинять «сильний тиск на Росію»
За кілька днів до зустрічі із Зеленським, Рамафоса провів телефонну розмову з Путіним, під час якої, за його словами, вони «зобов’язалися працювати разом над мирним вирішенням російсько-українського конфлікту».
За кілька годин до зустрічі із Зеленським, Рамафоса заявив, що він також розмовляв з президентом США Дональдом Трампом, і вони погодилися, що війна в Україні має припинитися.
Після переговорів з Рамафосою, на яких лідери обговорили покращення торгівлі, а також припинення війни, Зеленський заявив, що хоча Україна відкрита до безумовного припинення вогню, на Москву необхідно чинити тиск, оскільки вона має припинити атаки.
«Ми не бачимо ознак того, що США чинять сильний тиск на Росію в рамках своїх мирних зусиль», – сказав він журналістам у Преторії.
Коли його запитали, чи він готовий піти на компроміс під час мирних переговорів, Зеленський сказав, що готовий дотримуватися запропонованого варіанту, але це не може суперечити Конституції України.
«З боку України вже є великим компромісом погодитися на переговорний процес із Росією після укладення угоди про припинення вогню», – сказав він.
Якщо безумовне припинення вогню буде запроваджено, залишається питання, хто буде його гарантом. Зеленський вважає, що це має бути країна НАТО, яка є достатньо сильною, аби протистояти Росії. Рамафоса сказав, що Південна Африка та інші африканські країни готові бути гарантом забезпечення миру.
На тлі візиту Зеленського дехто поставив під сумнів, чому Південна Африка хоче допомогти у встановленні миру – і яку роль вона може відігравати.
Чи має Південна Африка вплив?
Міністр закордонних справ Південної Африки Рональд Ламола каже, що його країна має всі можливості для посередництва між Росією та Україною завдяки історії успішних переговорів щодо припинення апартеїду, а також своїй ролі у посередництві в конфліктах по всій Африці.
«Ми не віримо, що фінансування війн вирішує конфлікт. Ми віримо, що переговори припиняють війни. Ми не можемо перевершити себе вийти з конфлікту», – сказав його речник Кріспін Фірі.
Однак політичні аналітики, які спостерігають за розвитком подій, не переконані, що Преторія має відігравати певну роль або що її зусилля можуть взагалі досягти бажаних мирних результатів.
«Американці та росіяни обговорюють це. І цьому обговоренню дуже опираються європейці. Я не розумію, яку цінність матиме Південна Африка, якщо європейці, які безпосередньо зацікавлені у вирішенні конфлікту, не матимуть впливу на це. Південна Африка може бути розтягнута між інтересами США та Європейського Союзу у вирішенні війни в Україні. Я не вірю, що Преторія зможе переконати росіян чи українців взяти на себе зобов’язання щодо мирних переговорів. Я не знаю, які сильні сторони Південної Африки можуть вплинути на цей процес», – зазначив політичний аналітик Кінгслі Махубела з Університету Преторії.
Щодо закликів опозиції протестувати проти візиту Зеленського, Махубела сказав, що вони не є надзвичайними.
«Усередині країни ви знайдете групи як з крайніх лівих, так і з крайніх правих, які оголошуватимуть, чому вони проти цього візиту», – сказав він.
Опозиційна партія «УМконто веСізве», яка протестувала проти візиту Зеленського, також стверджувала, що Південна Африка погано оснащена для ефективних переговорів про мир між Україною та Росією.
Однак сама партія Кнес — відокремлена фракція від Африканського національного конгресу (АНК), партії більшості в коаліційному уряді Південної Африки — зіткнулася зі звинуваченнями в отриманні російських грошей.
У 2024 році Джон Стінхейзен — лідер Демократичного альянсу (ДА), другої за величиною партії у правлячій коаліції — звинуватив партію Кнес в отриманні російського фінансування, хоча й визнав, що немає остаточних доказів.
«Я впевнений, що гроші надходили на їхні рахунки з Росії», — зазначив він.
Партія Кнес заперечила звинувачення про фінансування, але визнала давні стосунки між Зумою та Путіним.
«Президент Зума та президент Путін мають стосунки, які сягають 40 років. Вони – друзі. Але це не те саме, що підтримка партії Кнес з боку російського уряду», — заявив Нхламуло Ндлела, речник «Демократичного альянсу».
Схильність партії «Кнес» до Путіна не є секретом; вона навіть продає регалії, прикрашені зображеннями Зуми та Путіна. Зума також неодноразово звертався за медичною допомогою до Росії під час і після свого президентства. Крім того, його звинувачували у корупційному забезпеченні нечинної ядерної угоди з Росією під час перебування на посаді президента.
Тим не менш, партія «УМконто веСізве» наполягала, що її протест проти візиту Зеленського не пов’язаний із тісними зв’язками її лідера з Путіним.
Україна — «демократія», як і Південна Африка
Незважаючи на опір Зеленському з деяких боків, Українська асоціація Південної Африки (UAZA), представлена Дзвінкою Качур, не збентежена цими протестами.
«Південна Африка, як і Україна, є демократією. У Росії ви не можете протестувати. Якщо ви вийдете на вулицю, то вас заарештують або ви зникнете», — сказала Качур.
UAZA, що представляє близько 1000 українців, які проживають у Південній Африці, виступає за покращення комунікації між двома країнами.
Раніше вона висловлювала критику щодо нездатності уряду Південної Африки відкрито засудити вторгнення Росії в Україну, зокрема, утримавшись від голосування в ООН.
Уряд Південної Африки зберігає свою позицію неприєднання та прагне сприяти посередництву у конфлікті з Росією.
Виступаючи на спільній прес-конференції із Зеленським, Рамафоса закликав як Росію, так і Україну забезпечити всеохоплююче припинення вогню, щоб переговори могли розпочатися.
За його словами, Південна Африка вважає, що єдиний шлях до миру — це дипломатія, інклюзивний діалог та відданість принципам Статуту ООН.
Він також висловив глибоку стурбованість щодо війни в Україні, втрат серед цивільного населення, пошкодження критично важливої інфраструктури та погіршення гуманітарної ситуації.
Качур повідомила, що будь-яка спроба Рамафоси бути посередником у встановленні миру між Росією та Україною залежатиме від значних дій з боку Росії.
«Мирне рішення можливе лише за умови реформування колоніальної системи Росії. Якщо всередині Росії не буде змін, то не може бути миру», – вважає Дзвінка.
У телефонній розмові Рамафоси із Путіним перед візитом Зеленського, російський лідер сформулював позицію своєї країни щодо необхідності усунення «корінних причин» конфлікту та забезпечення інтересів безпеки Росії.
Південна Африка надалі залучатиме усі зацікавлені та постраждалі сторони, включаючи уряд України, до пошуку шляху до миру. Але оскільки тиск з боку адміністрації Трампа щодо припинення війни зростає, дихотомія між нейтралітетом уряду Південної Африки, непохитною підтримкою Росії з боку опозиції та низкою міжнародних гравців, які бажають зайняти місце за столом переговорів, залишається невизначеність щодо реальної ролі, яку може відігравати Преторія.
