Дослідження громадської думки у Польщі засвідчують, що ставлення до українців справді погіршується: згідно із соціологічним опитуванням, проведеним центром CBOS у 2025 році, лише 50% поляків підтримують прийняття українських біженців, хоча у 2023 році цей показник становив 81%

31-річна українська біженка Світлана наголошує, що її донька раніше дуже любила свою школу у Польщі. «Навіть коли ми переїхали в інший район, вона не хотіла змінювати школу.  Їй так сподобалося. Не було жодного цькування». Тепер, за словами Світлани, атмосфера у школі – і у Польщі загалом – змінилася. Про це йдеться у спецрепортажі ВВС, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Нещодавно вона прийшла додому і розповіла, що один хлопчик сказав їй повертатись в Україну. Я була шокована», – зазначає Світлана.

Вона – одна із десятків українців, які живуть у Польщі, і скаржаться, що антиукраїнські настрої значно зросли за останні місяці. Багато з них розповідають про знущання у громадському транспорті, цькування у школах та ксенофобські матеріали в Інтернеті.

Наступного дня після того, як доньці Світлани сказали повертатись в Україну, знущання стали ще гіршими.

«Однокласниці моєї доньки почали скаржитися на те, що вона розмовляє українською мовою. Потім вони вдавали, що падають на землю і кричали: «Ракета! Лягай!» та сміялись. Донька поверталась додому і плакала», – каже Світлана.

До речі, нещодавно російська ракета впала на рідне місто Світлани в Україні, вбивши десятки мирних жителів, зокрема дітей.  А її донька отримала психологічну травму.

Світлана (не її справжнє ім’я – вона не побажала називатися, оскільки боїться помсти) показала нам скріншоти листування зі шкільним персоналом, де скаржиться на ставлення до її доньки.

«На роботі багато людей також кажуть, що українці приїжджають у Польщу і поводяться погано. А мої українські друзі кажуть, що хочуть додому, бо поляки нас не приймають. Тепер тут страшно жити», – підкреслює Світлана.

Згідно з урядовою статистикою, у Польщі наразі проживає щонайменше 2,5 мільйона українців, що становить майже 7% від загальної чисельності населення країни.

Коли у лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення в Україну, поляки випромінювали співчуття.

«Це було дивовижно. Щодня люди телефонували і питали: «Чим ми можемо допомогти? Дехто з них організовував гуманітарні конвої або привозив сюди біженців. Вони віддавали свої будинки, продукти харчування, все, що мали – і свої серця також. Зараз більшість поляків ще підтримують Україну. Але деякі – ні – і ми помітили сплеск антиукраїнських настроїв в Інтернеті, який почався кілька місяців тому. Потім це почало переходити в реальне життя. Останнім часом ми маємо дедалі більше таких ситуацій, зокрема ксенофобські висловлювання у магазинах і готелях, лише тому, що біженці розмовляють з українським акцентом. Це групи жінок і дітей, які перебувають у Польщі через війну, дуже часто їхні родичі на передовій, у полоні або мертві… і саме вони є мішенню, — розповідає активістка Наталія Панченко, голова варшавського фонду «Стоїмо з Україною».

Дослідження громадської думки у Польщі засвідчують, що ставлення до українців справді погіршується: згідно із соціологічним опитуванням, проведеним у березні 2025 року центром CBOS, лише 50% поляків підтримують прийняття українських біженців, хоча у 2023 році цей показник становив 81%.

Україна також стала гострою політичною проблемою у вирішальній президентській виборчій кампанії у Польщі. Ультраправий популіст Славомір Менцен, який є кандидатом і зараз посідає третє місце у соцопитуваннях, підтримує «угоду» з російським президентом Володимиром Путіним.

На другому місці консерватор Кароль Навроцький, виступає проти членства України в ЄС та НАТО та фінансової допомоги біженцям, але підтримує воєнні зусилля.

Найбільш проукраїнським кандидатом є лідер перегонів Рафал Тшасковський від коаліції прем’єр-міністра Дональда Туска, хоча навіть він обіцяв скорочення соціального забезпечення для українців.

«Тшасковський утримався від демонстрації своїх проукраїнських поглядів, щоб залучити голоси центристів на виборах Він реагує на зміну громадських настроїв. Початковий ентузіазм щодо підтримки жертв війни зникає, переважають негативні настрої, і це не зовсім комфортне для нього питання», – пояснює політичний аналітик Марцін Заборовський.

Ще один ультраправий кандидат, Гжегож Браун, перебуває під слідством поліції за зрив українського прапора з будівлі міської ради під час передвиборчого мітингу у квітні 2025 року.

Міхал Марек, керівник неурядової організації, яка займається моніторингом дезінформації та пропаганди у Польщі, наводить кілька прикладів антиукраїнських матеріалів, які поширюються у соціальних мережах.

«Основні наративи полягають у тому, що українці крадуть гроші з польського бюджету, українці не поважають поляків, українці хочуть пограбувати та вбити поляків і несуть відповідальність за війну у своїй країні. Ця інформація надходить із російськомовних Telegram-каналів, а після цього ми бачимо ті самі фотографії і той самий текст, просто перекладений Google Translate. І вони просувають ці матеріали у польську інфосферу. Я пов’язую таку дезінформацію зі зростанням антиукраїнських настроїв у Польщі і дедалі більше поляків потрапляють під вплив такої пропаганди. Але ми побачимо ефект лише після президентських виборів – який відсоток поляків проголосує за відверто проросійських кандидатів», – підсумовує Марек.