За словами Пола Джонса, війна з Росією надзвичайно посилила оборонно-промислову базу України, змушуючи її масштабуватися та впроваджувати інновації темпами, які не мають собі рівних у багатьох країнах-членах НАТО

Наратив про те, що Україна є безпорадною жертвою, яка виснажує ресурси США – застарів. Після понад трьох років війни, Україна перетворилася на стратегічний актив, який зрештою може зменшити потребу у великомасштабному розгортанні американських військ у Європі та значно покращити бойові можливості. Про це йдеться в авторській колонці Пола Джонса, заслуженого наукового співробітника Центру аналізу європейської політики (CEPA), радника з міжнародних справ у міжнародній юридичній фірмі Squire Patton Boggs, колишнього посла США у Польщі (2015-2018 рр.) та Малайзії (2013-2015 рр.), першого заступника помічника державного секретаря США у Бюро європейських та євразійських справ (2013-2015 рр.) та віце-президента з міжнародних урядових зв’язків у Raytheon Technologies (2020-2023 рр.). Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з його думками.

Україна зараз має найбільші та найзагартованіші у боях сухопутні сили в Європі, що налічують близько мільйона озброєних осіб. Вона розробила та розгорнула новітні технології, зокрема безпілотники та системи далекого удару, які є причиною близько 75% втрат росіян на полі бою.

Війна надзвичайно посилила оборонно-промислову базу України, колись потужну за радянських часів, змушуючи її масштабуватися та впроваджувати інновації темпами, які не мають собі рівних у багатьох країнах-членах НАТО. Здатність України розгортати нові концепції поля бою протягом тижнів після розробки пропонує рідкісну та безцінну лабораторію оперативного навчання, яку уважно вивчають як США, так і Китай.

У бізнес-термінах Україна перейшла від центру витрат до стратегічної інвестиції зі зростаючою прибутковістю. Сполучені Штати зараз допомагають Україні заповнити кілька ключових прогалин у можливостях — у сфері протиповітряної оборони, розвідки/спостереження/рекогносцировки (РСП) та високоточних ударів великої дальності.

Але Україна стає дедалі самодостатнішою. ​​Вона нарощує внутрішнє виробництво 155-мм артилерійських снарядів, а виробництво безпілотників наближається до мільйонів одиниць щорічно. Значна частина оборонних виробничих потужностей України залишається недовикористаною, потребуючи лише фінансування та партнерів для розширення. За належної підтримки, Україна незабаром може допомогти покрити дефіцит оборонного виробництва в Європі за рахунок експорту та спільних підприємств.

Для Європи, особливо враховуючи, що адміністрація президента США Дональда Трампа тисне на союзників, щоб вони взяли на себе більшу відповідальність за власну оборону, Україна стає незамінною. Російська оборонна промисловість працює на повну потужність, як у воєнний час. Навіть припинення вогню в Україні не зупинить нарощування військової сили Росії, оскільки президент РФ Володимир Путін мобілізував свою економіку та населення для тривалої конфронтації із Заходом. Дійсно, останні дані свідчать про те, що Кремль будує нові бази та накопичує сучасне обладнання для протистояння із НАТО. За словами американських командирів, російські збройні сили зараз більші, ніж на початку тотальної війни у ​​2022 році.

Переозброєння Європи триває, але для цього знадобляться роки. Україна може заповнювати цю прогалину вже зараз — як єдина країна в Європі, яка наразі масштабно воює із російською армією. Наприклад, Україна створила реальний випробувальний майданчик для передових американських систем озброєння, що значно підвищило ефективність системи протиповітряної оборони Patriot. Вона також стала надзвичайно успішною у виробництві безпілотників та швидкому вдосконаленні бойових дій (виробництво безпілотників в Україні у 20 разів перевищує американське).

Альтернатива очевидна: якщо Україна потрапить під контроль Росії, НАТО зіткнеться із нагальною та дорогою потребою посилення всього свого східного флангу (і, звичайно, українські технології та заводи потраплять до рук Кремля). Це затримає або заблокує будь-яке скорочення військ США в Європі у найближчій перспективі, обмежуючи гнучкість у перерозподілі активів до Індо-Тихоокеанського регіону або інших глобальних пріоритетів.

Для Сполучених Штатів скорочення їхньої військової присутності в Європі стає стратегічною необхідністю. Україна пропонує єдиний надійний шлях для цього, не підриваючи стримування НАТО. Обмежені інвестиції США в оборонні прогалини України, — у поєднанні із зобов’язанням Києва відшкодувати підтримку шляхом довгострокових поставок критично важливих мінералів представляють високорентабельну та недорогу стратегію національної безпеки.