Польсько-фінська компанія ICEYE Polska виготовляє мікросупутники SAR вагою менше 200 кг і вони оснащені радаром із синтезованою апертурою, тобто датчиком, який може бачити скупчення російських військ вдень, вночі та крізь хмари

Україна отримує відчутну військову допомогу з усього світу у вигляді танків, літаків та ракет. Однак це не єдина підтримка, яка є визначальною для обороноздатності України. Наприклад, польсько-фінська компанія ICEYE Polska постачає супутники, які стежать за ситуацією на фронті. Її засновником є молодий польський інженер Рафал Моджевський, який був автором концепції створення флоту мікросупутників, оснащених радіолокаційними станціями SAR. Нововведення полягало, серед іншого, у тому, що вдалося мініатюризувати обладнання так, аби воно поміщалося у супутник розміром з кухонний холодильник, а також значно зменшити його вагу. Нові супутники мали використовуватися для спостереження за поверхнею Землі вдень і вночі, наприклад, на предмет можливості стихійних лих. Однак, ще до нападу Росії на Україну вони виявилися ідеальними для відстеження пересування російських підрозділів, що збирались навколо українського кордону. Польсько-білоруське видання BelSat поспілкувалось із Вітольдом Вітковичем, президентом ICEYE Polska і Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з його думками.

BelSat: Що таке радіолокаційний мікросупутник, які його параметри? У чому його прорив, що він насправді бачить і як?

Вітольд Віткович: Мікросупутники SAR, які ми маємо, – це супутники вагою менше 200 кг, оснащені радаром із синтезованою апертурою, тобто датчиком, який може бачити вдень, вночі та крізь хмари. Це відрізняє його від оптичного супутника або оптичного датчика, які бачать лише за наявності видимого світла. Так само, як коли ми фотографуємо звичайним фотоапаратом, має бути світло, інакше фотографія не вийде. Супутники Iceye завжди можуть бачити, тому, коли справа доходить до військового застосування, вони є свого роду дуже корисним датчиком, адже завдяки цьому можна організувати свою діяльність зовсім по-іншому, і в операційному сенсі це надзвичайно корисна можливість.

BelSat: Що бачать ваші супутники? У якому порядку ці елементи? Вони бачать окремих людей чи більші військові підрозділи?

Вітольд Віткович: Наші супутники мають роздільну здатність 25 см на піксель. Це одна з найвищих і найкращих роздільних здатностей у світі, що дозволяє ідентифікувати об’єкти, транспортні засоби тощо. Однак цей тип датчика не бачить окремих дій людини, а радше більші скупчення та, власне, сліди, які люди залишають після себе. Він в основному використовується для відстеження цінних цілей, таких як транспортні засоби, системи або інфраструктура.

BelSat: Тому росіяни перебувають під постійним наглядом цілої групи супутників, що працюють вдень і вночі, незалежно від погоди. Чи означає це, що поточна війна, принаймні з українського боку, позбавлена ​​чогось на кшталт туману війни? У військовій термінології це стосується ступеня невизначеності та неточності фактичної ситуації на фронті. Чи будуть українські військові знати про пересування росіян у режимі реального часу?

Вітольд Віткович: Я не можу відповісти так добре, як ви, мабуть, очікували… Однак, українська сторона, безумовно, має перевагу. Технологічна перевага завдяки парку супутників, включаючи наш, а також парку супутників НАТО, які майже щодня надають постійну інформацію з орбіти.

BelSat: Тож чи існує цей туман війни?

Вітольд Віткович: Безумовно, існує певний туман війни, але він значно менший, ніж у минулому, значно менший, ніж у 1980-х чи 1990-х роках. На даний момент таких супутників справді стає дедалі більше. Їх набагато більше, аніж у попередні роки. Отже, обсяг даних, що надходять з орбіти, очевидно, значно більший. Вони постачаються не лише в Україну, що дозволяє значно підвищити ситуаційну обізнаність. Що ж, даних стає дедалі більше, і виникає питання їх обробки.

BelSat: Ваша компанія вже обробляє це, чи ви просто надсилаєте ці «голі» дані до України, а вони цим займаються?

Вітольд Віткович: Що стосується військового застосування, у нас є деякі продукти, але загалом ми розробляємо переважно цивільну продукцію для боротьби з повенями, які орієнтовані на страховий ринок і у першу чергу використовуються у разі стихійних лих – таких як повені, пожежі тощо. Тут у нас вже є всесвітньо відомі продукти для моніторингу. Коли йдеться про військове застосування, найпоширеніша ситуація в цій галузі полягає у тому, що кінцевий користувач – розвідка, військові, спецпідрозділи тощо – хоче отримувати необроблені дані, і вони самі аналізують та інтерпретують їх. Однак війна в Україні показала, що є також місце для приватних компаній, які підтримують цей тип підприємств та інтерпретують різні типи даних і виконують їх об’єднання, щоб надати найціннішу інформацію кінцевому користувачеві: військовим чи розвідувальним. У нас є такі можливості, але основна продукція в цій галузі — це, перш за все та, яка пов’язана зі стихійними лихами.

BelSat: Багато говорять про використання технологій штучного інтелекту в обробці військових даних. Преса повідомляє, що цим займається американська компанія Palantir. В українців там є своя система, яка називається «Грізельда». Як штучний інтелект допомагає в аналізі даних із супутників SAR?

Вітольд Віткович: Якщо говорити про супутникові дані, отримані на Землі, штучний інтелект дозволяє швидше ідентифікувати та виявляти речі, які можуть бути непомітними для аналітика. Однак, загалом, штучний інтелект розправляє крила, коли даних багато, і ці дані, наприклад, надходять з різних джерел. Тут, коли йдеться про супутникові дані, штучний інтелект ще має багато роботи, оскільки обсяг даних, які надходять з орбіти, насправді недостатній для навчання неймовірної кількості алгоритмів. Однак це ексклюзивні дані, і їх кількість обмежена. А використання штучного інтелекту, коли йдеться про супутникові дані у військових цілях, на мою думку, ще перебуває на дуже початковому етапі. І це не означає, що цього не відбувається, і не створюються прогресивніші розробки.

BelSat: Дані, які ваші супутники надають Україні, використовуються на стратегічному чи тактичному рівні? Наприклад, дозволяють командувати окремими підрозділами на полі бою?

Вітольд Віткович: Тут я можу послатися на прес-релізи української військової розвідки, які дуже чітко показали, для чого використовуються супутникові дані. Окрім того, що це, звичайно, стратегічний рівень, який контролює пересування великих військових підрозділів та формувань. Однак, завдяки тому, що супутникові дані передаються дедалі швидше, вони можуть навіть опускатися до тактичного рівня. Наразі це трапляється рідко, але операції такого типу вже були, як можна було спостерігати у ЗМІ. Час від зйомки фотографії до її отримання користувачем значно скоротився; це вже не години, а часто хвилини, тому рішення можна приймати також на тактичному рівні.

BelSat: Ви раніше казали, що ваші супутники відстежували ситуацію навколо українського кордону ще до початку війни у 2022 році. Якщо говорити відверто: наскільки завчасно супутники повідомляли, що росіяни хочуть напасти?

Вітольд Віткович:  Думаю, можна сміливо сказати, що це було на багато-багато місяців раніше. Обсяг ресурсів, необхідних для повномасштабного вторгнення, накопичувався місяцями і був видимим за багато місяців до того, як саме потенційне вторгнення відбулось. Беручи участь у кампанії «Ілюміновані та викриті», яку проводили американці, ми спостерігали накопичення ресурсів щонайменше за шість місяців до самого вторгнення у лютому 202 року. І ми повинні пам’ятати, що спочатку вони були досить обмежені. У випадку повномасштабної великої операції це буде видно миттєво. Збір сил триватиме місяцями. Ймовірно, не буде можливості приховати це від світу.