Український інвестор створив інноваційні бомбосховища для студентів під час повітряних тривог

Такі укриття дозволяють студентам продовжувати навчання під час ракетних ударів Росії

Інвестування, робота у стартапах та побудова бізнес-кар’єри в Україні, як і очікувалося, стали дуже складними після початку повномасштабної війни, проте українські інвестори та студенти адаптуються до постійно мінливого економічного ландшафту. Про це йдеться в авторській колонці Марії Кудіної, української студентки у США на сторінках американського видання The Tufts Daily, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

З початком повномасштабної війни в Україні бізнес зіткнувся з екзистенційними викликами та мусив шукати способи виживання в умовах військової агресії. Студенти, які прагнуть кар’єри у бізнесі, опинилися у світі, де традиційні шляхи більше не працювали, тому змушені були адаптуватися до навчання, незважаючи на російські бомбардування.

За словами українського венчурного інвестора Руслана Тимофєєва, екосистема стартапів стала сильнішою, ніж раніше, підтримуючи студентів у боротьбі з воєнними загрозами. Він заснував CLUST SPACE – благодійний проект інноваційних укриттів для студентів українських університетів.

За його словами, багато засновників переїхали за кордон через війну, що допомогло їм працювати безпосередньо з міжнародними інвесторами. Це надало їм більшу свободу у виборі партнерів, і загальний баланс сил схилився на користь стартапів. Щодо управління ризиками під час війни, Тимофєєв порадив прийняти непередбачуваність.

«Війна створює фон, який неможливо прорахувати, але ви завжди повинні його враховувати. Мінімізуйте ризики шляхом диверсифікації — майте готовий план Б, розподіліть свою команду по різних країнах, мінімізуйте довгострокові зобов’язання та підтримуйте операційну гнучкість. Головне — не уникати ризиків повністю, а створювати системи, які дозволять вам адаптуватися швидше, ніж змінюються обставини», – зазначив Тимофеєв.

Він також додав, що в Україні спостерігається помітне зростання інвестицій у благодійні ініціативи.

«Наприклад, у CLUST ми почали зосереджуватися на корпоративній соціальній відповідальності та інвестувати у проекти, що сприяють ініціативам безпеки. Ми будуємо мережу інноваційних укриттів для студентів українських університетів — CLUST SPACE. Ці простори дозволяють продовжувати навчання під час повітряної тривоги. Для нас це новий рівень відповідальності перед країною та громадою», — розповідає Тимофєєв.

Для студентів українських вищих навчальних закладів, які співпрацюють з CLUST SPACE, ініціатива — це спосіб навчатися, незважаючи на російські ракетні атаки.

«CLUST SPACE – це важливий елемент підтримки. Він забезпечує доступ до ресурсів та семінарів, а наша Студентська рада організовує там заходи. Це укриття, де ви забуваєте про його основне призначення. Коли у вас є безпечне місце (у всіх сенсах), куди можна повернутися, життя стає легшим. Я сподіваюся, що у майбутньому всі студенти зможуть його відвідувати, і це місце стане центром нашого молодіжного руху», – наголошує Сергій Лісименко, студент факультету прикладної математики та інформаційних технологій і голова Студентської ради Дніпровського національного університету.

Згадуючи про американських студентів, Лісименко висловив глибоку вдячність за підтримку України з боку США, особливо через адвокацію, та закликав своїх однолітків використовувати здатність навчатися у «стабільному становищі», щоб зробити внесок у захист демократичних принципів.

Катерина Дяченко, студентка факультету державного управління у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського, зазначила, що CLUST SPACE допомагає зменшити стрес, спричинений війною. Адже це одночасно коворкінг і притулок, який надає безцінну можливість працювати без перебоїв, оскільки немає потреби нікуди йти під час ракетних ударів.

«Як українці, ми продовжуємо рухатися вперед навіть під тиском війни. Тож, де б ви не були, використовуйте свій час і можливості мудро. Вивчайте щось нове, підтримуйте одне одного та вірте у свою силу змінити ситуацію. Світу зараз потрібні такі люди, як ми», – підсумувала Катерина.