Повне припинення військової та розвідувальної допомоги США суттєво зашкодить здатності України воювати із Росією, але не обов’язково призведе до її негайної поразки

Адміністрація президента США Дональда Трампа неодноразово погрожувала відмовитись від України, якщо не буде прогресу у мирній угоді із Росією. Хоча вона надсилала неоднозначні сигнали, її погрози не є даремними. 3 березня 2025 року Сполучені Штати призупинили військову допомогу та обмін розвідувальними даними Україні після скандальної зустрічі між Трампом та президентом України Володимиром Зеленським у Білому домі. Призупинення військової підтримки США стало б важким ударом для України. Але чи буде воно фатальним? Рішучість України є вражаючою навіть після трьох років війни, і Європа, яка вже надає десятки мільярдів євро фінансової та військової допомоги, може відігравати ще більшу роль. Про це йдеться в аналітичній статті Ізелін Брейді, Деніела Баймана, Райлі Маккейба та Александра Палмера, наукових співробітників Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Повне припинення військової та розвідувальної допомоги США суттєво зашкодить здатності України воювати із Росією, але не обов’язково призведе до її негайної поразки. Але точна ступінь, до якої скорочення допомоги США зашкодить Україні, залежить від здатності Європи заповнити прогалину власними можливостями. Україна наразі значною мірою покладається на американські системи озброєння, навчання, розвідку та логістику, і хоча європейська підтримка та оборонна промисловість України є суттєвими та зростають, але вони не можуть повністю замінити США, особливо у сферах протиповітряної оборони та розвідувальної допомоги для точного наведення на ціль. У підсумку, подальша допомога США залишається надзвичайно важливою для довгострокової ефективності України на полі бою. Геополітичні наслідки припинення військової допомоги США можуть підбадьорити Росію та її союзників, водночас підриваючи трансатлантичну єдність.

1. Яку допомогу США надають Україні?

З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, Сполучені Штати виділили 66,5 мільярдів доларів військової допомоги та понад 50 мільярдів доларів фінансової допомоги. Хоча вона призначена для України, 90% цієї військової допомоги складаються з грошей, витрачених у Сполучених Штатах на виробництво нової зброї або заміну зброї, надісланої до України з американських резервів. З усієї допомоги, 60% витрачається у Сполучених Штатах, близько 25% витрачається в Україні, а решта 15% витрачається в інших країнах.

Допомога США надавалася кількома каналами, головним чином через Президентське управління зі скорочення військових ресурсів (PDA), Ініціативу сприяння безпеці України (USAI) та Іноземне військове фінансування (FMF), що забезпечувало як негайні поставки на поле бою, так і довгострокове нарощування оборонного потенціалу. Сполучені Штати також сприяли передачі третім сторонам та комерційним продажам, координуючи свої дії зі союзниками, які надали велику кількість додаткових військових систем та боєприпасів.

Сполучені Штати також забезпечили підготовку збройних сил України після вторгнення Росії, допомагаючи покращити все: від тактики та логістики малих підрозділів до розвитку лідерства та операцій загальновійськових сил. Крім того, американський персонал проводив інструктаж з використання таких систем озброєння, як гаубиці M777, батареї ППО Patriot, бойові машини піхоти Bradley, ракетні установки HIMARS та винищувачі F-16. Ці зусилля проводилися через різні канали, часто у координації із НАТО та шляхом ротаційного розгортання підрозділів армії США та Національної гвардії на навчальних майданчиках у Європі.

Окрім військового обладнання та навчання, Сполучені Штати надали Україні розвідувальну підтримку, включаючи радіоелектронну розвідку (SIGINT), візуальну розвідку (IMINT) та людську розвідку (HUMINT). Ця підтримка дозволила Україні протидіяти ракетним обстрілам, зривати таємні операції та відстежувати переміщення збройних сил РФ. Українські війська значною мірою покладаються на координати, надані США, для більшості своїх ударів, що здійснюються за допомогою передових систем озброєння.

Підтримка України з боку США також виходить за рамки озброєння та розвідки, охоплюючи військове планування та довгострокове нарощування потенціалу. Сполучені Штати тісно співпрацювали з Україною для координації її стратегії та цілей на полі бою, посилення кіберзахисту, боротьби із корупцією, підтримки її економіки, нарощування оборонно-промислового потенціалу та планування післявоєнного відновлення.

2. Наскільки масштабним буде скорочення поставок з боку США?

Якщо адміністрація Трампа вирішить припинити допомогу Україні, багато залежатиме від того, що саме означає «припинення» на практиці. Скорочення може варіюватися від раптового припинення будь-якої допомоги, включаючи заборону союзникам надавати будь-яку підтримку, що стосується американських систем озброєння, до більш обмеженого, але болісного припинення майбутніх поставок з боку Сполучених Штатів. Існує низка сценаріїв з різними наслідками для безпеки України.

Хоча майбутнє допомоги невизначене, припинення фінансування не обов’язково призведе до негайного припинення поточних поставок зброї. Значна частина допомоги, вже схваленої Конгресом США, ще перебуває у процесі поставок і продовжуватиме надходити до України протягом наступних кількох років, якщо адміністрація не ухвалить рішення скасувати вже надану підтримку. Це означає, що зброя та підтримка за контрактами, підписаними за останні три роки, продовжуватимуть надходити до України ще багато років, хоча навчання роботі зі системами озброєння може бути припинено. Військова допомога, що надається через PDA, зазвичай займає близько восьми місяців від оголошення до доставки. Натомість, допомога, що надається через USAI, має набагато довший термін: близько чотирьох місяців для завершення контрактів, два роки для виробництва першого озброєння та ще до 20 місяців для завершення доставки.

У разі припинення поставок важливим питанням є те, чи буде дозволено Європі передавати Україні військову техніку та розвідувальні дані, отримані від Сполучених Штатів. Щодо військової техніки, це відбуватиметься через передачу третім сторонам (TPT). Сполучені Штати вимагають від будь-якого отримувача оборонних товарів або послуг отримання письмового дозволу Державного департаменту США, перш ніж використовувати або утилізувати їх способами, не передбаченими початковою угодою про придбання. Бельгія, Данія, Нідерланди та Норвегія зобов’язалися передати Україні 65 своїх винищувачів F-16. У січні 2022 року Сполучені Штати схвалили TPT для Естонії, Латвії та Литви для відправки ракет американського виробництва до України в рамках підготовки до очікуваного російського вторгнення. Країнам-членам НАТО також дозволено ділитися з Україною певними розвідувальними даними, що походять із джерел США, але Вашингтон аналогічним чином може припинити такий обмін. Також незрозуміло, чи продовжуватимуть Сполучені Штати передавати Європі важливі тактичні розвідувальні дані, такі як деталі про переміщення російських військ та логістику, які Україна використовує для нанесення ударів на велику дальність.

Окрім того, що європейські країни можуть передати власне обладнання, вироблене в США, у разі припинення поставок, Сполучені Штати можуть дозволити Європі придбати додаткову американську зброю та обладнання та передати їх безпосередньо Україні. У лютому 2025 року президент Дональд Трамп заявив, що він відкритий для такої пропозиції. Наприклад, Європа може придбати ракети AMRAAM та Patriot у Сполучених Штатах, а потім експортувати їх до України. Це принесе користь американським компаніям і забезпечить Україні доступ до ключових систем озброєння.

Вашингтон також може заохотити або дозволити Starlink припинити надання послуг в Україні. Українські військові залежать від Starlink для командування та управління, і розробка альтернативи буде трудомісткою та складною. У короткостроковій перспективі, втрата Starlink може значно перешкодити українським військовим операціям, зменшивши їхню спритність (ключову перевагу над Росією) та здатність швидко реагувати на будь-які потенційні російські прориви.

Сполучені Штати також можуть припинити технічне обслуговування та ремонт існуючих американських систем озброєння, які Україна отримала або придбала у Сполучених Штатів. Бойові дії передбачають постійне пошкодження та виснаження обладнання, а Україна має тисячі одиниць військової техніки, які потребують ремонту. Сполучені Штати також можуть перешкодити європейським союзникам купувати запасні частини для України.

Найгірший сценарій для України полягає у тому, що Сполучені Штати заборонять використання будь-якої допомоги — військової та розвідувальної — та припинять продаж зброї, навіть через треті сторони. Наразі повне припинення підтримки США здається малоймовірним сценарієм. 30 квітня 2025 року президент Трамп схвалив прямі комерційні продажі Україні на суму 50 мільйонів доларів. Це, разом з новою угодою про корисні копалини, свідчить про відхід від попередньої риторики щодо України. Проте, риторика та політичні заяви США коливалися, і повне припинення допомоги залишається можливим.

3. Чи може Європа активізуватися?

Принаймні, на словах, більшість європейських країн рішуче підтримують Україну. Європа могла б збільшити двосторонню допомогу Україні, щоб компенсувати втрату підтримки США. Це вимагало б подвоєння європейської допомоги з 44 мільярдів євро до 82 мільярдів євро. Окрім надання допомоги, європейські держави підготували більше українських солдатів, ніж Сполучені Штати, загалом понад 70 000 осіб. Незважаючи на свою риторику, європейські держави не бажають відправляти війська в Україну, поки тривають бойові дії, і навіть ідея миротворців буде непопулярною, якщо це пов’язано зі значним ризиком для солдатів.

Наразі Європа не може замінити підтримку США у кількох сферах. Європа має велику оборонно-промислову базу, але має і багато проблем. Хоча колективна економічна сила Європи перевершує силу Росії, Європа не перебуває на воєнних рейках, тоді як Росія перебуває. Розширення виробництва артилерії, боєприпасів та інших предметів першої необхідності можливе, але таке розширення займе багато часу. Незважаючи на понад три роки війни в Україні, Європа досягла лише обмеженого прогресу. Ланцюги постачання оборонної продукції Європи погано розроблені, і, незважаючи на багаторічні зусилля, багато європейських компаній погано працюють через національні кордони, що заважає їм досягти економії масштабу.

Без закупівель в американських компаній Європа матиме труднощі з постачанням великої кількості боєприпасів, таких як 155-мм артилерійські снаряди, враховуючи значну кількість, яку Україна витрачає щодня, та слабку оборонну промислову базу Європи. Сполучені Штати надали понад 3 мільйони 155-мм артилерійських снарядів з початку війни. Європа збільшила своє виробництво із приблизно 300 000 на рік станом на лютий 2023 року до майже 1 мільйона на сьогодні. Навіть з урахуванням мети Європейського Союзу збільшити виробництво до 2 мільйонів снарядів щорічно, вилучення американського озброєння залишить велику прогалину у поставках України.

Окрім артилерійських снарядів, Україна залежить від систем озброєння, що постачаються США, таких як HIMARS та ATACMS, для ураження цілей вздовж лінії фронту та далеко за нею. Ці далекобійні високоточні системи були критично важливими для ураження цінних російських цілей, включаючи командні пункти, лінії постачання, концентрації військ, артилерійські системи та склади боєприпасів. Європа не має аналогів у порівнянному масштабі чи можливостях і не зможе легко замінити їх, якщо підтримка США припиниться.

Європа може спробувати компенсувати припинення допомоги, надаючи Україні фінансування для придбання південнокорейських, ізраїльських та інших ударних систем далекого радіусу дії. Однак залишається незрозумілим, які можливості ці країни могли б або хотіли б надати, в якому масштабі, як швидко вони могли б бути доставлені та як швидко українців можна було б навчити їх використовувати. Деякі системи озброєння також можуть зіткнутися із проблемами сумісності з існуючими українськими системами озброєння.

Європейські системи протиракетної оборони можуть допомогти захистити Україну від ударів російських крилатих ракет, але американська Patriot — єдина система НАТО, яка дозволяє мати надійний щит від атак російських балістичних ракет. Більшість російських ударів пов’язані з крилатими ракетами, які можуть бути перехоплені європейськими системами, такими як SAMP/T. Однак, за винятком Італії та Франції, SAMP/T не продавалася жодній країні з моменту придбання Сінгапуром у 2013 році. Україна також використовує норвезькі системи NASAMS та німецькі системи IRIS-T. Хоча американські системи, зокрема Patriot, складають лише частину української протиповітряної оборони, припинення поставок США залишить діри у протиповітряній обороні України.

Ще однією сферою, в якій Європа не може повністю замінити Сполучені Штати, є розвідка. Супутникова розвідка США відіграла важливу роль у нападі України на російські військові об’єкти. Центр об’єднання даних під керівництвом США у Вісбадені, щодня з початку 2022 року надавав українським військовим дані про місцезнаходження пріоритетних російських цілей в Україні. Включення американської розвідки до українського ланцюга знищення, а також покращення аналізу та інтеграції завдяки постійній практиці, збільшили швидкість, з якою Україна може знаходити та атакувати російські військові об’єкти. Ці розвідувальні відносини сприяли знищенню російських військ у Сєвєродонецьку у травні 2022 року та обороні Харкова у травні та червні 2024 року.

Розвідка США також відіграла значну роль у кампанії України проти окупованого Криму, в якій офіцери США та Великої Британії контролювали «практично кожен аспект кожного удару, від визначення координат до розрахунку траєкторій польоту ракет», та в самій Росії. Наприклад, наприкінці 2024 року Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) надало Україні життєво важливу інформацію про склад боєприпасів у російському Торопці. За підсумками подальшої української атаки було знищено до 240 тонн вибухових матеріалів.

4. Яке озброєння Україна може виробляти самостійно?

З моменту вторгнення Росії у 2022 році, вітчизняна оборонна промисловість України збільшила свої виробничі потужності та розширила свої можливості. Наразі Україна виробляє 30% озброєння. Це включає крилаті ракети, безпілотники, танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери, боєприпаси та системи зв’язку. Україна також має плани створення спільних підприємств з німецькою Rheinmetall для виробництва артилерійських боєприпасів, французькою Thales для розширення інновацій у сфері протиповітряної оборони, радарів та радіоелектронної боротьби, а також обговорювала аналогічні можливості із Польщею.

У 2024 році в Україні виготовили майже 2 мільйони дронів. Україна також значно збільшила внутрішнє виробництво артилерійських та мінометних боєприпасів. Між 2023 і 2024 роками українське виробництво зросло на 150%, з 1 мільйона до 2,5 мільйона снарядів на рік. Оборонна промисловість України наразі працевлаштовує 300 000 осіб і складається із 500 приватних та державних компаній. Незважаючи на покращення, Україна ще залежить від іноземної допомоги на 70%. Україна не виробляє достатньої кількості систем протиракетної оборони класу «земля-повітря», а також залежить від Китаю щодо комплектуючих для безпілотників та обладнання для постановки радіоелектронних перешкод.

Заміна розвідувальної підтримки США буде особливо складною. Хоча Україна має власні активи та значно покращила свою здатність використовувати високоточні засоби США на основі власної розвідки, втрата американських можливостей зондування та аналітики означатиме загальне зниження здатності України збирати та обробляти інформацію про поле бою.

5. Як припинення допомоги США вплине на моральний дух українців?

Припинення поставок США може зашкодити моральному духу України та її волі до боротьби. Наразі Росія та Україна ведуть війну на виснаження, тому моральний дух є критично важливою змінною для обох воюючих сторін. Оцінити волю до боротьби надзвичайно складно, а передбачити, як негаразди вплинуть на моральний дух ще складніше. У деяких випадках скрутне становище, здається, зміцнює хребет нації, як це сталося під час бліц-кригу, розв’язаного нацистською Німеччиною проти Сполученого Королівства у Другій світовій війні. В інших випадках це призводить до колапсу, як це було в Афганістані у 2021 році.

У короткостроковій перспективі, припинення поставок США зміцнить моральний дух росіян та, ймовірно, підірве його в українців, хоча й не обов’язково суттєво. Росія може міркувати, що час на її боці, і що військовий баланс неухильно зміститься на її користь. Україна, навпаки, може почуватися покинутою напризволяще і тому готовою піти на дипломатичні жертви, які вона б інакше не розглядала. Однак малоймовірно, що припинення допомоги США завдасть такої шкоди моральному духу українців, що спровокує крах збройних сил чи уряду країни. Україна воювала з обмеженою допомогою США у критичні перші дні війни, і немає підстав вважати, що вона воліє скласти зброю.

6. Як відреагують союзники Росії на припинення допомоги США?

Так само, як Сполучені Штати та Європа підтримували Україну протягом останніх трьох років, Росія не самотня. Китай надав значну економічну підтримку, включаючи численні компоненти для систем озброєння, а також ринок для експорту російських енергоносіїв. Північна Корея надала близько 15 000 військовослужбовців (і зазнала майже 5 000 втрат), допомагаючи компенсувати дефіцит росіян на полі бою, тоді як Іран надав безпілотники та балістичні ракети малої дальності.

Припинення допомоги Україні, ймовірно, додасть сміливості всім цим країнам. У короткостроковій перспективі, вони можуть збільшити допомогу РФ, вважаючи, що Україна доживає останні дні. Припинення допомоги також сигналізує про те, що Сполучені Штати не підтримуватимуть союзників, і що, навіть НАТО, далеко не є міцним. Це може не призвести до додаткової агресії з боку цих держав у найближчій перспективі, але вплине на їхні розрахунки при зважуванні нападів або примусу проти союзників і партнерів США.

7. Як скорочення допомоги США змінить баланс сил в Україні?

Припинення допомоги США ще більше змістить стратегічну ініціативу у бік Росії, яка ймовірно, посилить свою наступальну активність на лінії фронту. Ці наступи навряд чи гарантовано будуть успішними — нинішні темпи просування Росії значно сповільнилися, — але навіть невдалі наступи продовжуватимуть виснажувати меншу армію України. Як мінімум, війна на виснаження продовжиться, і Україна матиме менше вогневої потужності, щоб протидіяти перевазі Росії у людських ресурсах.

Безпосередня шкода для бойової ефективності України буде результатом призупинення обміну розвідувальними даними. Україна має власні ресурси та значно покращила здатність використовувати високоточні засоби США на основі власної розвідки, але втрата американських можливостей зондування та аналітики означатиме загальне зниження здатності збирати та обробляти інформацію про поле бою. Незважаючи на винахідливість та майстерність українських солдатів, вони не можуть знищити те, що не можуть знайти. Розвідка США значно пришвидшила цілевказання в Україні, а швидкість часто визначає, хто живе, а хто помирає на полі бою. Нестача розвідувальних даних під час Херсонської та Мелітопольської наступальних операцій України у 2022-2023 роках демонструє, що відбувається, коли розвідувальні дані США недоступні.

Зрештою, невдачі України залежатимуть від масштабів скорочення поставок зі США та ступеня, до якого Європа зможе заповнити цю прогалину. У разі значного дефіциту розвідувальних даних та військових поставок, Україна, ймовірно, адаптується. Вона продемонструвала певну здатність знаходити важливі цілі без підтримки США та продемонструвала важливі тактичні інновації у використанні безпілотників, програмного забезпечення для бою та адаптованого військового обладнання.

Доктринальні і технологічні вдосконалення уже змінювали хід війн, хоча спроби передбачити, як або коли це станеться, не дають нічого кращого, ніж обґрунтовані припущення — саме випробування цих нових концепцій і технологій у бойових умовах доводить їхній вирішальний вплив. Успішна адаптація також може обмежити втрату ефективності, пов’язану з припиненням допомоги США, але успішну адаптацію важко як досягти, так і спрогнозувати.

Якщо Сполучені Штати повністю або значно припинять допомогу Україні, збройні сили Росії, ймовірно, не одразу переможуть. Але припинення допомоги зробить довгострокові перспективи України залежними від двох дуже непередбачуваних факторів: здатності Європи запустити нове військове виробництво та здатності України збільшити свою бойову потужність завдяки інноваціям та швидкості.