Росія зацікавлена ​​у підриві польсько-української довіри, бо це послаблює єдність та співпрацю двох країн

Росія зацікавлена ​​у підриві польсько-української довіри і кожен конфлікт між цими сусідніми народами працює їй на користь. Про це в інтерв’ю польському виданню Dziennik Zachodni заявив Войцех Пйотр Кроль, голова Національної ради з питань засобів масової інформації у Польщі. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з його думками.

Dziennik Zachodni: Нещодавно в Інтернеті поширився, здавалося б, автентичний документ про нібито призупинення польсько-українських ексгумацій. Це ще один приклад того, як легко сьогодні поширити неправдивий факт у суспільстві. Які інструменти ми маємо – офіційні, юридичні, медіа – щоб швидко та ефективно викрити такі дезінформаційні операції?

Войцех Пйотр Кроль: Гадаю, нам варто звикнути до цього. Дезінформації буде дедалі більше. Оскільки ця неправдива інформація стосується польсько-українських справ, наміри прості. Росія зацікавлена ​​у підриві польсько-української довіри, бо це послаблює єдність та співпрацю двох країн. Конфлікти та напруженість між Польщею та Україною служать Росії, послаблюючи єдність перед обличчям їхніх дій. З цієї причини ми повинні негайно запровадити механізми боротьби з цією інформаційною зброєю. Україна дуже добре справляється в цій галузі, і варто запозичити її приклад. Більше того, рівень довіри і толерантності до біженців з України різко впав, і це, на жаль, робота російських спецслужб, які ефективно поширюють фейкові новини, що повторюються одна за одною під час зустрічей та розмов. Нещодавно, коли у кампусі Варшавського університету стався злочин, швидко поширилася неправдива інформація про те, що вбивця був громадянином України. Російські спецслужби постійно напоготові та використовуватимуть будь-яку можливість. Тож нехай це буде попередженням.

Dziennik Zachodni: Чи довіряєте ви соціальним мережам? Чому, на вашу думку, так багато людей довіряють тому, що читають у Facebook?

Войцех Пйотр Кроль: Я думаю, що було б гарною звичкою мати обмежену довіру. Соціальні мережі є потужним джерелом інформації, але водночас вони використовуються організованими установами для впливу на думку людей. Надійним джерелом інформації не може бути засіб, який можна купити за гроші, і все ж, як правило, вони підлаштовані під бізнес-модель, яка має генерувати дохід. Ніхто не стежить за етикою чи перевіркою джерела, тому ризик маніпуляцій або дезінформації величезний. Ще один аргумент на користь обмеження вашої довіри – це алгоритми. Соціальні мережі мають бути як томатний суп, тобто вони повинні подобатися всім. Алгоритми використовуються, щоб показувати контент, який нас цікавить. Вони роблять нас заручниками так званої інформаційної бульбашки. Все розроблено для підвищення залученості користувачів. Їхні погляди скануються, а потім лише поширюються, що, у підсумку, поглиблює розбіжності. І людям дедалі важче розуміти одне одного. Кожна жертва інформаційної бульбашки дотримується власної думки та переконана у своїй правоті, і тоді легко виникає конфлікт.

Dziennik Zachodni: Що таке дезінформація в ЗМІ?

Войцех Пйотр Кроль: Дезінформація – це приємніше слово для позначення обману. Однак у соціальних мережах дезінформація має преміум-версію. Це можуть бути звичайні фейкові новини, тобто брехня, вигаданий наратив. З іншого боку, глибокий фейк – це вдосконалене творіння з використанням передових інструментів, фальшивих фільмів, фотографій чи записів. З розвитком штучного інтелекту це дуже небезпечний інструмент. Далі буде тролінг та пропаганда, і нарешті я згадаю маніпуляції контекстом, які найчастіше використовуються у політиці та є досить простими. Найпоширенішими явищами дезінформації є теорії змови, чутки, неправдивий контент, які були чумою під час пандемії коронавірусу.

Dziennik Zachodni: Часто згадуються російські ферми тролів, а також вплив російської розвідки. Що з цим можна зробити?

Войцех Пйотр Кроль: Російські ферми тролів та вплив російської розвідки на дезінформацію – це реальні загрози, які мають на меті дестабілізувати суспільства, посіяти інформаційний хаос та підірвати довіру до демократичних інституцій. Саме тому важливими є медіаосвіта, формування свідомого, критичного підходу до контенту, опублікованого в Інтернеті, підвищення кібербезпеки та моніторинг контенту.

Dziennik Zachodni: Чи відбуваються політичні дебати у темпі, що диктується ботами, фермами фейкових акаунтів та дезінформаційними кампаніями?

Войцех Пйотр Кроль: На жаль, так. Ми часто є учасниками дискурсу, згенерованого автоматом, або ж втягуємося у полеміку з вигаданим персонажем. Сам факт існування на ринку компаній, які пропонують контроль над наративом та формуванням думки, є доказом того, що дезінформаційні кампанії – це факт, небезпечний інструмент, а іноді й дуже небезпечна зброя.

Dziennik Zachodni: Чи аналізує Національна рада з питань медіа чи інші державні установи у Польщі такі випадки?

Войцех Пйотр Кроль: Чи хтось розслідує, звідки беруться перші неправдиві записи? Немає спеціальної установи, яка мала б професійно займатися боротьбою з дезінформацією. На мою думку, такі компетенції можна було б покласти на Національну раду з питань телерадіомовлення. Звичайно, це також завдання спецслужб, насамперед Агентства внутрішньої безпеки, яке зосереджується на кібербезпеці. Проблема дезінформації, однак, не обмежується організованими кібератаками.

Dziennik Zachodni: Чи розуміють польські політики масштаб проблеми? Бо часто, розмовляючи у коридорах, чуєш зневажливе ставлення на кшталт: «О, вони ж просто тролі, давайте не будемо цим перейматися».

Войцех Пйотр Кроль: Варто наголосити, що обізнаність та відданість політиків цій темі відображається на рішеннях державних установ, відповідальних за цифрову безпеку та законодавство, і це має вирішальне значення для ефективної реакції на проблему. Знання політиків відображають, певним чином, знання суспільства. Я думаю, вони усвідомлюють існування цього явища, але не усвідомлюють його масштабу. Тим часом масштаби та наслідки дуже серйозні – вони впливають на формування громадської думки, розмивають межі між правдою та маніпуляціями та можуть дестабілізувати демократичні процеси.

Dziennik Zachodni: Чи триває в урядовій коаліції Польщі дискусія про те, як боротися з дезінформацією? Не про те, як реагувати з точки зору піару постфактум, а про системне запобігання?

Войцех Пйотр Кроль: Не знаю, чи назвав би я це дебатами, хоча мушу визнати, що явище дезінформації викликає дедалі більше інтересу, і у публічному просторі відбувається дедалі більше дискусій. Уряд, зокрема Міністерство цифрових справ, безумовно, має справу з цим явищем.

Dziennik Zachodni: Розглядається питання, чи не варто обмежувати або навіть забороняти певні механізми, такі як анонімні акаунти на платформах соціальних мереж, у Польщі?

Войцех Пйотр Кроль: Це вже роблять, наприклад, французи та німці. Я б зробив те саме. Я вважаю, що закон тут має бути жорстким. Ми не виграємо дезінформаційну війну лише освітою та підвищенням обізнаності. Звичайно, потужні суспільні ЗМІ відіграють тут величезну роль, але спеціальні правила є необхідними. Втім, парадокс полягає у тому, що початок законодавчої роботи викличе хвилю ненависті, звинувачень у спробі обмежити свободу слова, і ми будемо під вогнем дезінформаційної артилерії, яка переконає людей, що уряд і Сейм планують наступ на свободу. І тому найкращі правила можуть програти в цій інформаційній війні. Тому змінам до правил повинні передувати медіаосвіта, соціальні кампанії та, звичайно, довіра до суспільного мовника.

Dziennik Zachodni: Чи всі ми стали заручниками соціальних мереж – і політики також?

Войцех Пйотр Кроль: Професор Вігура каже, що в епоху соціальних мереж політика інша. Тож, з одного боку, ми знаємо, що вони є джерелом дезінформації, але з іншого, чи означає це, що вибори не можна виграти без них? Так, соціальні мережі змінили поле політичного бою. Без активної присутності у соціальних мережах досягнення хороших результатів на виборах межує з дивом. Фактично, якщо когось у них немає, їх не існує. Соціальні мережі сьогодні є основним передавачами інформації. Це парадоксальна ситуація, в якій політика стала більш публічною завдяки соціальним мережам, і водночас її так легко спотворити, перетворивши на неконтрольовані, шкідливі інформаційні явища. Виборці стикаються з багатьма труднощами, зорієнтуючись у цьому інформаційному цунамі.

Dziennik Zachodni: Чи є взагалі якісь проекти законів чи нормативних актів щодо дезінформації на розгляді?

Войцех Пйотр Кроль: Станом на сьогодні – ні.

Dziennik Zachodni: Можливо, варто було б створити у Польщі спеціальну установу для моніторингу та протидії дезінформації, наприклад, за фінською чи естонською моделлю?

Войцех Пйотр Кроль: Естонія та Фінляндія, мабуть, є найбільш цифровими країнами, де є системний підхід до боротьби з дезінформацією, тобто від освіти до законодавства під час моніторингу контенту. Однак варто зазначити, що в цих країнах суспільне телебачення відіграє значну роль у формуванні думки. Як я вже згадував, вважаю, що Національна рада з питань мовлення могла б мати такі повноваження у Польщі.

Dziennik Zachodni: Чи не боїтеся ви, якщо Польща зараз нічого не зробить, то через кілька років ми вже не зможемо відрізнити правду від брехні у суспільному житті?

Войцех Пйотр Кроль: Якщо ми не вживемо заходів зараз, то ризикуємо серйозними наслідками для всього суспільного життя та функціонування демократії. Дезінформація подібна до вірусу: її легко підхопити, вона швидко поширюється і має велику аудиторію. Немає єдиного засобу лікування, а відсутність лікування матиме далекосяжні наслідки. Сьогодні так легко підірвати довіру до державних інституцій, перешкодити раціональній дискусії, спростувати факти, розтоптати правду. Ми маємо історичний досвід боротьби за правду, але реальність може незабаром бути привласнена дезінформацією. Відсутність дій матиме довгострокові наслідки для всього суспільства.

Dziennik Zachodni: Чи є дезінформація найбільшою загрозою для польської демократії сьогодні?

Войцех Пйотр Кроль: Демократія – це невилікований рак на тілі, тому відповідь очевидна.