Вартість проекту оцінюють у 100 мільйонів євро і для його фінансування планують залучити приватний капітал до кінця 2026 року

Консорціум українських, скандинавських та східноєвропейських компаній сподівається залучити понад 100 мільйонів євро (115 мільйонів доларів США), щоб створити сузір’я із понад 70 супутників для обробки зображень, які забезпечуватимуть розвідувальні дані вздовж кордону з Росією. Про це йдеться в аналітичній публікації Space News, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«Прихильники проекту сподіваються отримати фінансування від приватних компаній до кінця 2026 року та повністю запрацювати в угрупованні до кінця цього десятиліття», – повідомив Євген Рокицький, генеральний директор Всеукраїнського альянсу інноваційних космічних технологічних кластерів.

Сузір’я супутників подвійного призначення, яке отримало назву Intermarsat, складатиметься із понад 70 малих супутників на сонячно-синхронній орбіті на висоті близько 500 кілометрів. Це забезпечуватиме щоденні повторні візити через пояс між Балтійським та Середземним морями, охоплюючи країни аж до Фінляндії та Естонії на півночі та аж до Болгарії на півдні.

За словами Рокицького, збір коштів очікується розпочатися найближчими тижнями.

Ще до російського вторгнення в Україну у 2022 році супутникові дані від американських комерційних постачальників та уряду США були незамінними для українських збройних сил, дозволяючи їм бути в курсі пересування російських військових. Але погіршення відносин між українською владою та адміністрацією президента США Дональда Трампа змусило лідерів Східної Європи занепокоїтися тим, що ця стратегічна перевага може зникнути. Тимчасова пауза в обміні розвідувальними даними між США та Україною у березні 2025 року, спонукала східноєвропейську космічну сферу до дії.

Заплановане угруповання нестиме оптичні камери, що зображують поверхню планети з роздільною здатністю близько 50 сантиметрів та корисне навантаження радіолокатора із синтезованою апертурою (SAR), який бачить крізь хмари та у темряві.

Попереднє техніко-економічне обґрунтування, проведене Всеукраїнським альянсом інноваційних космічних технологічних кластерів, дійшло висновку, що Україна та її партнери у північно- та східноєвропейському регіоні, включаючи Фінляндію, країни Балтії, Польщу, Чехію та Болгарію, мають вітчизняні технологічні можливості для реалізації такого проєкту протягом наступних п’яти років.

«Ідея полягає у тому, щоб мати якомога коротший час виходу на ринок. Кілька країн регіону мають передові, перевірені у космосі супутникові технології, включаючи супутникові шини, двигуни та електронне обладнання, яке може бути легкодоступним», – пояснив Рокицький.

Болгарська компанія Endurosat та литовська компанія NanoAvionics виробляють невеликі супутникові шини та поставили клієнтам понад 10 супутників кожна. Крім того, чеська компанія TRL Space зараз проводить краудфандингову кампанію для створення високороздільного оптичного супутника спостереження Землі (ЕО) для України – першого із запланованого сузір’я із п’яти супутників.

Можливості України щодо спостереження за Землею

Рокицький розповів, що Україна розглядала можливість створення власного сузір’я супутників для спостереження за Землею ще до російського вторгнення 2022 року, але цей проект вийшов за межі фінансових можливостей.

«З військовою та цивільною метою нам потрібні щоденні повторні огляди всього регіону, і це може забезпечити лише сузір’я з понад 70 супутників. Бюджет перевищує 100 мільйонів євро і жодна країна регіону не зможе собі дозволити самостійно це профінансувати. Але ми зрозуміли, що можемо розділити витрати й технологічний досвід з іншими країнами регіону, які мають схожі проблеми безпеки», – зазначив Рокицький.

Україна запустила два супутники для дослідження та розвідки Землі з моменту свого відокремлення від Радянського Союзу у 1991 році. Космічний апарат «Січ 2-1», розроблений дніпровським державним гігантом – Державним конструкторським бюро «Південне», обертався навколо планети між 2011 і 2012 роками. Його наступник, «Січ 2-30», досяг космосу у січні 2022 року, приблизно за шість тижнів до того, як російські танки перетнули кордони України.

Протягом війни українські збройні сили здебільшого покладалися на зображення зі шпигунських супутників, що експлуатуються урядом США та американськими комерційними постачальниками, такими як Maxar Technologies та Planet. Фінський оператор супутників SAR ICEYE також був ключовим союзником, навіть продавши Україні ексклюзивний доступ до одного зі своїх супутників після краудфандингової кампанії у 2022 році.

Зміна пріоритетів

«До кінця 2024 року космос не був пріоритетом для європейської оборонної галузі. Але зараз ситуація змінилася. Ми бачимо набагато більшу відкритість з боку венчурних фондів, а також європейської влади для обговорення цих інвестицій, що дає нам впевненість у фінансуванні для початку розробки проекту у 2026 році з метою виведення сузір’я на орбіту через п’ять років», – прогнозує Рокицький.

Він наголосив, що країни Північної та Східної Європи, які відчувають загрозу з боку Росії, повинні об’єднатися для реалізації цього проекту, оскільки їхні занепокоєння можуть бути незрозумілими європейськими країнами, які знаходяться подалі від російських кордонів.

«Сузір’я супутників надасть Північній та Східній Європі стратегічну автономію в отриманні детальної та своєчасної інформації для виконання оборонних завдань», – наголосив Рокицький.

Він очікує, що більша частина фінансування надійде із приватних джерел, а потім консорціум продаватиме послуги європейським урядам на основі довгострокових контрактів.