Дніпрянин змінив багато посад у своєму житті: був поліцейським, керуючим казино та солдатом. Тепер, як голова неурядової організації, він керує парком із 14 рефрижераторів, які перевозять тіла загиблих солдатів

Мертвих солдатів привозять у білому мікроавтобусі. Чоловік за кермом називає себе «Бульдозер» – це його псевдонім. Він невисокого зросту та його нелегко збити з ніг. Він носить сонцезахисні окуляри і майже завжди тримає цигарку у роті. Про це йдеться у спецрепортажі Швейцарської телерадіокомпанії, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Бульдозер» спрямовує автобус на парковку у центральній Україні. П’ять тіл потрібно перевантажити до інших автобусів. Чоловіки лежать у білих мішках; вони нещодавно були вбиті на Східному фронті. Тепер їхні рештки вирушають додому.

Двоє колег «Бульдозера» беруть на себе подальше транспортування тіл. Це похмурий логістичний маршрут. Запах смерті витає над перевалочним пунктом.

За оцінками, на війні загинуло 100 000 українських солдатів. «Бульдозер» та його команда дбають про загиблих. Тисячі вже перевезені по усій країні у рефрижераторах. Подорож «Бульдозера» розпочалася у місті неподалік фронту.

Сьогодні рано-вранці солдати привезли йому ще більше трупів безпосередньо з поля бою. Транзитною точкою є Дніпро, де тіла мають бути перевантажені. Оскільки російська армія обстрілює головну дорогу, доводиться робити гак по вибоїстим сільським дорогам.

«Бульдозер» змінив багато посад у своєму житті: він був поліцейським, керуючим казино та солдатом. Тепер, як голова неурядової організації, він керує парком із 14 рефрижераторів, які перевозять тіла. Для чого він це робить? Він каже, що не знає.

«Так вийшло. Цю роботу варто комусь робити. Я можу її робити, тому я її роблю. Це також данина поваги загиблим солдатам», – підкреслює «Бульдозер».

Перш ніж він завантажує тіла у вантажівку, він обшукує їх на предмет цінних речей, ретельно все перелічує та складає у картонну коробку для родичів. Як йому це вдається?

«Це важко для психіки. Я намагаюся забути якнайшвидше. Не думати про це — інакше голова вибухне», – пояснює «Бульдозер».

В’їзд у Дніпро. Тут тіла перевантажуватимуть. Але є час на обід у невеликому ресторані. До нас приєднується дружина «Бульдозера», яка мешкає у Дніпрі. Що вона думає про роботу чоловіка?

«Я звикла. Він дуже рідко буває вдома. Іноді заїжджає випити кави або щось перекусити і їде далі», – розповідає дружина.

Настав час прощатися. Мертві мають рухатися далі. «Бульдозер» обіймає дружину та сідає в автобус. Він та його команда проїжджають по 100 000 кілометрів на місяць. І кінця не видно. Війна постійно продукує нові трупи.

«Ми відвозимо їх у морг. Там їх одягають, миють та кладуть у труну. Тільки коли тіло підготовлено, його передають родичам», – запевняє «Бульдозер».