Україна зараз перемагає у гонитві безпілотних наземних транспортних засобів, але Росія копіює, стандартизує та масштабує їх, використовуючи найкращі моделі

Комплекс «Бруталіст» десь у Києві, засіяний сміттям та бур’янами, пропонує виживання України на полі бою майбутнього. В одному кінці знаходиться пункт вербування, де черги 20-річних юнаків отримують свої перші накази. В іншому – окопи, смуги перешкод та «Дім вбивств» 3-ї штурмової бригади ЗСУ – тренувальний майданчик для військових роботів. Саме тут елітна бригада проводить стрес-тестування безпілотних наземних транспортних засобів (БНТ), які, як сподівається Україна, незабаром почнуть нести тягар війни замість людей. Про це йдеться у спецрепортажі The Economist, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
БНТ вже їздять по передовій, а 3-тя штурмова бригада є однією з першопрохідців. Вони ще не з’явилися у великій кількості, хоча цей момент може бути близьким. Навесні 2025 року Україна оголосила про плани розгортання 15 000 наземних роботів. Деякі ключові гравці прогнозують, що обличчя поля бою швидко зміниться влітку 2025 року, порівнюючи поширення БНТ з вибуховим зростанням виробництва дронів у 2023 році.
Наразі близько 40 переважно приватних українських компаній виробляють близько 200 моделей БНТ. Вони поділяються на три групи: логістика (бензин, вода, евакуація); інженерна підтримка (мінування, тралення, зв’язок); та, меншою мірою, бойова підтримка (платформи з гранатометами, турелями для пошуку дронів).
Більшість БНТ посилені перед розгортанням на передовій, при цьому бригади зазвичай додають камери, додаткові засоби зв’язку або радіоелектронної боротьби. Розширення «сірої зони» війни — 10 км землі по обидва боки лінії зіткнення, за якою спостерігають дрони — стимулює попит на найпотужніших роботів, які дозволяють людям залишатися під землею.
«Старк», який керує «Академією БНТ» Kill House — університетом для наземних роботів, — каже, що машини вже замінюють загони солдатів у певних сценаріях. Дрони-мули можуть перевозити тонни матеріалів до ліній. Нові евакуаційні дрони, такі як Ardal, можуть позбавити команди на ношах можливості стати сидячими качками під перевантаженим небом дронів. Найновіші мінні загороджувальні установки можуть встановлювати десятки протитанкових мін за один захід, – це завдання, для якого колись доводилося відправляти саперів.
«Хижак» використовує штучний інтелект для ідентифікації та збивання дронів з неба з відстані 200 метрів. Його «брат», «Лють» – це кулеметна платформа калібру 7,62 мм, яка вперше продемонструвала свої можливості в операції із засідки під час вторгнення України у Курську область влітку 2024 року . Василь, засновник компанії UGV Robotics, яка виробляє «Лють», каже, що росіяни були настільки здивовані новинкою, що одразу видали свої позиції, дозволивши іншим українським підрозділам цілитися в них.
На початку роботи операторам безпілотних наземних систем потрібно бути близько до своїх прототипів, щоб залишатися у зоні досяжності, часто не більше ніж за кілометр.
«Тінь» та «Шура», члени 92-ої бригади ЗСУ, що використовує БНТ, згадують часи, коли їм доводилося супроводжувати свою машину пішки на передову, завдання, яке сьогодні було б самогубством через російські дрони. Сьогодні вони можуть підключатися до них через Starlink з обертових крісел на командних пунктах, розташованих далеко від позицій на передовій у Харківській області.
«Ми можемо керувати машиною, відображаючи повну ситуацію на екранах перед нами. Один з нас може пілотувати, інший пити кока-колу або перекурювати», – розповідає «Тінь».
Але оператори поки що не передбачають ери війни роботів проти роботів. Наземні роботи ще далекі від заміни піхоти.
«Я думаю, що вони підтримуватимуть логістику, допомагатимуть тут і там, але ніколи не замінять піхоту», — каже Шура.
Нагальною перешкодою для масового розгортання є зв’язок. Starlink виходить з ладу на складній місцевості або під деревами. Мережі Mesh, де дрони з’єднуються один з одним, щоб надати даним кілька шляхів передачі, можуть зруйнуватися, якщо втрачені важливі вузли.
Віктор, інженер конструкторсько-виробничого бюро «Буревій», яке виробляє безпілотні наземні системи, що використовуються для логістики та атак камікадзе, каже, що сучасній технології, ймовірно, знадобиться оновлення за допомогою штучного інтелекту або машинного зору, перш ніж масове використання в активних бойових діях стане реалістичним. Це може статися через рік. Ще одним фактором, що обмежує революцію БНТ, буде наявність кваліфікованих операторів.
«У нас дуже мало тих, хто виконав багато місій і залишився живим», – наголошує Віктор.
Україна зараз перемагає у гонитві військових роботів — значною мірою тому, що мусить це робити. Російська армія щомісяця збільшується на 8000-9000 бійців, тому, ймовірно, не відчуває такого ж імперативу. Інноваційна екосистема України відкриває технології, перш ніж російська промислова система скопіює, стандартизує та масштабує їх, використовуючи найкращі моделі. Хоча українські розробники БНТ визнають, що найкращі з їхніх творінь зрештою будуть скопійовані, але, навіть скромний зсув може мати реальне значення.
«Це буде успіх, якщо ми замінимо 1% наших потреб у людських ресурсах на фронті», – підсумовує Василь.
