Перемир’я було в основі всіх економічних прогнозів — передбачалося, що воно може настати десь у середині 2025 року і тепер усі надії покладаються на 2026 рік, тому наразі головне завдання — утриматися на плаву

Надія на швидке завершення війни, яка виникла з приходом Дональда Трампа до влади, була спільною для багатьох українців. Але реальність показала, що попри певні зусилля США, війна може тривати роками — і разом із нею занепасти українська економіка, яка й без того ледь тримається. Про це йдеться в аналітичній публікації The Washington Post, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Поки що економіка України тримається — хоч і завдяки значній підтримці Заходу. Але, як кажуть посадовці та аналітики, існує ризик, що цієї фінансової допомоги незабаром може не вистачити. Єдиний масштабний інвестиційний план на горизонті — нещодавно підписана угода зі Сполученими Штатами щодо розвитку українських корисних копалин — потребує ще кількох років для реалізації.

Коли Трамп заговорив про швидке завершення війни, бізнесмени в Україні та за її межами були готові скористатися очікуваними перевагами миру та відбудови. В окремих колах панував оптимізм, і в середині лютого 2025 року ціни на державні облігації України досягли піку.

Ці надії зникли, коли увага Трампа перемкнулася на інші конфлікти, а російські війська, тим часом, посилили бомбардування українських міст. Серед українських чиновників і бізнес-лідерів відбулася різка переоцінка ситуації.

«Перемир’я було в основі всіх економічних прогнозів — передбачалося, що воно може настати десь у середині 2025 року», — сказав високопосадовець з Офісу президента України на умовах анонімності.

Нині, за його словами, «позитивний вплив на економіку» у 2025 році «вже не розглядається», хоча надії на 2026 рік ще залишаються. Українські посадовці тепер наголошують: головне завдання — утриматися на плаву.

Президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив, що «надзвичайно важливо», аби західні союзники України щорічно надавали $40 мільярдів бюджетної підтримки, «аби забезпечити стійкість і здатність країни триматися далі».

Зараз західні партнери України покривають її немілітарні витрати — такі як пенсії, охорона здоров’я та освіта — переважно за рахунок прибутків від заморожених російських активів за кордоном.

Однак уже у 2026 році, за словами українських чиновників, ця підтримка покриватиме лише половину від $40 мільярдів.

Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив у парламенті, що країна має бути готова, що війна може тривати до кінця 2026 року. І навіть якщо це не так, уряду, ймовірно, доведеться скорочувати бюджет на мільярди.

«Це серйозні цифри», — сказав Марченко народним депутатам.

Такі установи, як Міжнародний валютний фонд, який з початку війни надав Україні майже $16 мільярдів, також змушені переглядати свої прогнози. У своєму останньому огляді МВФ зазначав, що «базовий сценарій ще передбачає зупинку війни в останні місяці 2025 року».

«Якщо ці припущення руйнуються, тоді [в МВФ] виникає проблема. Підтримки США немає. Підтримка Європи обмежена — вона річна, [а] витрати можуть зрости. За таких сценаріїв стабільність відсутня», — зазначив Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки.

Проте скорочувати, як зазначає колишній керівник департаменту фінансової стабільності Нацбанку України Віталій Ваврищук, майже нічого.

«Ми не можемо скорочувати… освіту чи охорону здоров’я. У 2025 році уряд не підвищив мінімальні зарплати. Доходи працівників бюджетної сфери зросли лише незначно. У цих секторах немає або майже немає можливості скорочувати видатки. Найімовірніше, українська економіка якось протримається з темпом зростання менше ніж 3% у 2025 та 2026 роках. З огляду на всі чинники — загальна картина не дуже обнадійлива», – оцінює Ваврищук.

Міжнародні та українські бізнесмени визнають, що певні надії покладали на можливий прорив з боку Трампа, але тепер адаптуються до реальності. Хоча прибутки нині мають переважно лише деякі ключові сектори, підприємства також не залишають країну.

Багато хто скоротив витрати до мінімуму і реінвестує дивіденди виключно у підтримку своїх бізнесів в Україні.

«Інвестиції, які ми здійснюємо, і великі інвестиції, які ми плануємо, — лише за межами України. В Україні ми займаємося лише підтримкою існуючого бізнесу. Це моя особиста позиція, і така ж позиція у моїй компанії: ми щонайменше три роки житимемо в такій ситуації. Ми будуємо бізнес-план на один рік, але фактично орієнтуємося максимум на щомісячне планування», – сказав один відомий український бізнесмен на умовах анонімності.

Міжнародні організації, такі як Європейський банк реконструкції та розвитку, надають фінансування для проєктів в Україні, однак приватні інвестори утримуються через проблеми з безпекою.

«Ми не можемо залучити кошти до цих фондів. Ми мали деякі перемовини з приватними інвесторами. Але вони кажуть: “Добре, цікаво. Ми хочемо подивитися та інвестувати, але тільки після припинення вогню”», — сказав західний бізнесмен, який працює у Києві і також побажав залишитися неназваним.

У той час як Росія продовжує обстріли українських міст і наступ на сході, питання безпеки та перспектива продовження війни залишаються головними для тих, хто працює в Україні.

«Темпи відступу мають величезний вплив на впевненість у бізнесі та готовність інвестувати, тому всі, очевидно, щодня стежать за зведеннями із фронту — скільки квадратних кілометрів ми втратили. Ракетні й дронові атаки руйнують бізнес, демотивують населення, змушують людей емігрувати й впливають на такі послуги, як електропостачання», – пояснив бізнесмен.

Попри це, є й позитивні моменти. Банківський сектор України, як зазначають чиновники та аналітики, виявився на диво стійким — завдяки зусиллям Національного банку та ключовим реформам, впровадженим ще до війни.

Сектор альтернативної енергетики й біопалива активно розвивається. Крім того, стрімко зросли обсяги військового виробництва, і тепер українські посадовці розглядають можливості експорту. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україні вдалося залучити близько $43 мільярдів для оборонної промисловості — як усередині країни, так і з-за кордону — і тепер вона прагне запускати лінії з виробництва зброї в Європі.

Найбільший потенційний поштовх для економіки України може дати угода, яку країна підписала зі Сполученими Штатами щодо розвитку нафтогазових, мінеральних та інших природних ресурсів. Після кількох місяців напружених перемовин — які ледь не зірвалися через гостру суперечку між Зеленським і Трампом у Білому домі — Верховна Рада ратифікувала цю угоду у травні 2025 року.

«Це справді величезна можливість для України. Ніхто не сприймає цю угоду як нав’язану чи збиткову. Ми захистили свої інтереси ще на етапі переговорів»,— зазначив анонімний високопосадовець Кабміну.

Однак, як зауважують деякі спостерігачі, диявол криється у деталях. Два додаткові документи — які, за словами Ірини Геращенко, народної депутатки від опозиційної партії «Європейська солідарність», містять «усі технічні деталі безстрокових зобов’язань України» — досі не були оприлюднені.

Попри це, угода відкриває «величезні можливості», переконаний Віталій Ваврищук, колишній керівник департаменту фінансової стабільності Національного банку.

«Це процес, що триває. Ми ще на тому етапі, коли можна піти будь-яким шляхом. І все залежить від того, як діятиме український уряд», – підсумував він.