Як спецтрибунал Ради Європи та України притягне російських лідерів до відповідальності за воєнні злочини

Трибунал зосередиться на тих, хто несе «найбільшу відповідальність», включаючи так звану «трійку»: президента РФ Володимира Путіна, прем’єр-міністра РФ Михайла Мішустіна та міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова

Міжнародна правозахисна організація Рада Європи (РЄ) та уряд України нещодавно створили спеціальний трибунал для розгляду злочинів агресії Росії проти України, який може бути використаний для притягнення президента РФ Володимира Путіна та інших до відповідальності за вторгнення у лютому 2022 року та воєнні злочини, скоєні з того часу. 25 червня 2025 року президент України Володимир Зеленський підписав угоду з генеральним секретарем РЄ Аленом Берсе про створення спеціального трибуналу. За умови забезпечення необхідної політичної підтримки та бюджету, трибунал буде створено в рамках Ради Європи (яка не є частиною Європейського Союзу). Про це йдеться в авторській колонці Ендрю Форда, доцента кафедри європейських прав людини у Дублінському міському університеті на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Робота над першим етапом суду може просунутися у 2026 році. У виступі перед Парламентською асамблеєю Ради Європи у Страсбурзі Зеленський був обережним у своєму оптимізмі, але наголосив, що угода – це «лише початок».

«Потрібна сильна політична та правова співпраця, щоб кожен російський воєнний злочинець постав перед правосуддям, включаючи Путіна», – сказав він.

Новий Нюрнберг?

Натхненний спеціальними судами, створеними після великих конфліктів, таких як Нюрнберзький трибунал після Другої світової війни або, нещодавно, Міжнародний кримінальний трибунал з питань колишньої Югославії (МТКЮ) у 1990-х роках, трибунал в Україні був створений з метою притягнення до відповідальності винних у першому повномасштабному збройному конфлікті в Європі у ХХІ столітті.

Заборона злочину агресії є основним принципом міжнародного права та ключова частина статуту ООН.

У принципі, злочин агресії має переслідуватися Міжнародним кримінальним судом (МКС). Але Росія не є учасницею Римського статуту, який лежить в основі суду, тому цей варіант було виключено. Аналогічно, вето Росії в Раді Безпеки ООН означало, що на практиці буде неможливо створити суд за мандатом ООН – як це було з МКТЮ у 1993 році.

Спеціальний трибунал з питань України, який був створений Основною групою, що складається з держав, а також ЄС та Ради Європи, прагне заповнити очевидну прогалину у підзвітності. Якщо незаконне вторгнення РФ в Україну залишиться безкарним, це створить небезпечний прецедент.

Така безкарність підбадьорить Росію та надихне інших на реваншистські амбіції, підриваючи і без того хиткий міжнародний порядок. США, які відіграли важливу роль у створенні Основної групи за президентства Джо Байдена, вийшли з неї у березні 2025 року, коли Дональд Трамп вступив на посаду.

Статут спеціального трибуналу передбачає, що суд буде базуватися на українському законодавстві та матиме тісний зв’язок із правовою системою країни. Генеральний прокурор України відіграватиме ключову роль у провадженні, передаючи докази на подальше розслідування трибуналу. Але він буде фінансуватися з міжнародних джерел, матиме міжнародних суддів та прокурорів, а також тісно співпрацюватиме з Міжнародним кримінальним судом. Ймовірно, він буде базуватися у Гаазі, хоча це ще не підтверджено.

Необхідність притягнення до відповідальності за незаконне вторгнення в Україну була наголошена в резолюції Генеральної Асамблеї ООН у лютому 2023 року, коли війна вступила у свій другий рік. Резолюція, яка закликає до «належних, справедливих та незалежних розслідувань та судового переслідування на національному або міжнародному рівні» для «забезпечення справедливості для всіх жертв та запобігання майбутнім злочинам», була схвалена переважною більшістю зі 141 держави. Будь-яка країна світу може приєднатися до цієї основної групи, щоб підтримати її створення.

Ендрю Форд

Притягнення лідерів до відповідальності

На відміну від попередніх міжнародних судів, кількість справ, ймовірно, буде надзвичайно обмеженою. Ймовірно, будуть десятки звинувачень, а не сотні чи тисячі, що, можливо, обнадійливо з точки зору управління витратами.

Трибунал зосередиться на тих, хто несе «найбільшу відповідальність», включаючи так звану «трійку»: президента РФ Володимира Путіна, прем’єр-міністра РФ Михайла Мішустіна та міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. Звинувачення також можуть бути висунуті проти керівництва Білорусі та Північної Кореї за їхню роль у сприянні, підбурюванні та активній участі в агресивній війні. Але не очікуйте, що Кім Чен Ин чи Олександр Лукашенко найближчим часом опиняться на лаві підсудних.

Суд обрав новий підхід до давнього звичайного правила, зазначивши, що глави держав не мають функціонального імунітету від судового переслідування. Але він додає, що обвинувальні акти не будуть підтверджені, доки підозрюваний не звільниться з посади.

Судові процеси можуть відбуватися заочно, якщо обвинувачений не з’явиться, і всі розумні заходи, які вжиті для його затримання, не дали результатів. Але, як і МКС, суд покладатиметься на держави щодо затримання та фізичної передачі обвинувачених осіб у належний час. Це неминуче обмежить шанси побачити будь-кого із ключових осіб фактично у суді, що також переслідувало МКС.

Те, що трибунал створено, є важливим кроком у міжнародному кримінальному правосудді. Але зараз він перебуває у своєрідному чистилищі, існує і не існує одночасно. Щоб розпочати функціонування, зацікавлені держави повинні підписати інший договір, відомий як розширена часткова угода. Її повинні ратифікувати багато національних парламентів, залежно від їхніх конституцій. Цей процес може тривати роками.

Але просто створивши рамки для трибуналу, Рада Європи продемонструвала свою відданість забезпеченню відповідальності. У подальшому розвитку подій Європейський суд з прав людини виніс своє довгоочікуване рішення у справі Україна та Нідерланди проти Росії 9 липня 2025 року.

Це стосується «скарг на конфлікт на сході України за участю проросійських сепаратистів, який розпочався у 2014 році, включаючи збиття літака MH17 Malaysia Airlines, та російських військових операцій в Україні з 2022 року». Рішення додасть подальшого імпульсу цим зусиллям щодо відповідальності.

Як би символічно це не здавалося, вищезгадана угода про створення спецтрибуналу створює реальну можливість для міжнародної спільноти відправити меседж про те, що безкарність за міжнародну агресію є неприпустимою – не лише для жертв, але й для всіх, хто вірить у верховенство права.