Магнітний екстрактор дозволяє швидко та делікатно витягувати осколки і за його допомогою уже вдалось провести понад 70 успішних операцій на серці

Сергій Мельник витягує з кишені маленький іржавий осколок, акуратно загорнутий у папір. «Він зачепив мою нирку, пробив легеню та серце», – тихо каже український військовослужбовець. Сліди засохлої крові досі видно на осколках російського безпілотника, які застрягли в його серці під час бойових дій на сході України. Про це йдеться у спецрепортажі ВВС, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Спочатку я навіть не зрозумів, що це було – подумав, що мені просто не вистачає дихання під бронежилетом. Лікарям довелося витягувати осколки з мого серця», – розповідає Сергій.

Зі зростанням використання безпілотників в Україні, ці травми стають дуже поширеними. Безпілотники часто несуть зброю та матеріали, які фрагментуються та спричиняють складніші осколкові поранення.

За словами українських військових медиків, осколкові поранення зараз становлять до 80% травм на полі бою.

Без лікування, травма Сергія була б смертельною.

«Осколок був гострий, як лезо. Лікарі сказали, що це був великий шматок, і мені пощастило вижити», – задумливо каже він.

Але його врятувала не просто удача, а нова медична технологія – магнітний екстрактор.

Серцево-судинний хірург Сергій Максименко показує на відео металевий осколок, що потрапив у серце Сергія, перш ніж його делікатно видаляють за допомогою тонкого пристрою з магнітним наконечником.

«Не потрібно робити великих розрізів на серці. Я просто роблю невеликий розріз, вставляю магніт, і він витягує осколки», – пояснює Максименко.

Лише за один рік команда Максименка провела понад 70 успішних операцій на серці за допомогою цього пристрою, який змінив обличчя передової медицини в Україні.

Розробка цих екстракторів відбулася після того, як медики на передовій наголосили на нагальній потребі у безпечному, швидкому, малоінвазивному способі видалення осколків.

Олег Биков, який раніше працював юристом, ініціював цю розробку. З 2014 року він підтримує армію як волонтер, зустрічався із медиками на передовій, і з його розмов були створені магнітні екстрактори.

Концепція не нова. Магніти використовувалися для видалення металу з ран ще під час Кримської війни у 1850-х роках. Але команда Олега Бикова модернізувала цей підхід, створивши гнучкі моделі для черевної хірургії, мікроекстрактори для делікатної роботи та високоміцні інструменти для кісток.

Операції стали точнішими та менш інвазивними. Магнітом можна проводити по поверхні рани, щоб витягнути осколки. Потім хірурги роблять невеликий розріз, і шматок видаляється.

Тримаючи тонкий інструмент у формі ручки, Олег демонструє його силу, піднімаючи кувалду магнітним наконечником.

Його роботу схвально оцінили інші військові медики, зокрема Девід Нотт, ветеран бойових дій по всьому світу.

«На війні трапляються речі, про які ніколи б не подумали у цивільному житті», — каже він.

Кількість осколкових поранень почастішала через зміну характеру війни, і оскільки їх пошук займає багато часу, він вважає, що цей пристрій може змінити правила гри.

Девід Нотт наголошує, що пошук осколків у пацієнтів схожий на «пошук голки у копиці сіна» — це не завжди успішно і затримує лікування інших поранених.

Пошук осколків вручну може бути небезпечним і вимагає більших розрізів, які можуть спричинити більшу кровотечу, — «тому можливість просто знайти їх за допомогою магніту — це геніально».

Те, що починалося як польовий інструмент, тепер розгорнуто по всій Україні: 3000 магнітних екстракторів розподілено по лікарнях та медиках на передовій.

Андрій Альбан часто працює під обстрілом, в окопах або в імпровізованих клініках просто неба, а іноді й без місцевої анестезії.

«Моя робота — це рятувати життя, перев’язувати рани та евакуювати солдатів», — каже він.

Офіційної сертифікації магнітного екстрактора не було.

Міністерство охорони здоров’я України стверджує, що медичні вироби повинні повністю відповідати технічним регламентам. Однак у виняткових випадках, таких як воєнний або надзвичайний стан, використання несертифікованих пристроїв дозволено.

«У розпал війни немає часу на бюрократію. Ці пристрої рятують життя. Якщо хтось вважатиме мої дії злочином, я візьму на себе відповідальність. Я навіть готовий сісти до в’язниці, якщо до цього дійде. Але тоді всіх лікарів, які використовують ці пристрої, також варто ув’язнити», —напівжартома зазначає Олег Биков.

Девід Нотт погоджується, що сертифікація наразі не є головним пріоритетом, і вважає, що пристрій може бути корисним в інших зонах бойових дій, таких як Сектор Газа.

«На війні це не дуже потрібно. Робиш лише те, що важливо для порятунку життів», – вважає Нотт.