Особливим попитом в Україні користується німецька продукція у секторах сільськогосподарської, приводної, конвеєрної та пакувальної техніки

У ФРН відбулась друга частина серії вебінарів «Команда Німеччини – разом рухаємося до відновлення України», організованої спільно Комітетом зі східноєвропейських економічних відносин та PwC. На цей раз основну увагу було приділено секторам машинобудування, постачальників та металообробки. Вебінар проводився спільно із такими німецькими підприємствами, як Euler Hermes, DEG, GIZ, GTAI, AWE, Integrites, Schneider Group та VDMA. Про це розповідає Foreign Ukraine з посиланням на Комітет з питань східноєвропейських економічних відносин Німеччини.

Міхаель Хубер-Заффер (PwC Німеччина) відкрив вебінар, побажавши налагодити тіснішу взаємодію між учасниками процесу відновлення України та ефективніше обмінюватися важливою інформацією. Він підкреслив чудові економічні можливості для німецьких компаній, особливо у сфері машинобудування та металообробки в Україні.

Його колега Маттіас Костер презентував програму інвестиційних гарантій уряду Німеччини, яка надає змогу німецьким компаніям залучати прямі інвестиції в Україну, яка є державою з найбільшою кількістю виданих гарантій: обсяг заявок на них у різних секторах становив майже 230 мільйонів євро.

Особлива увага на вебінарі була приділена експортним кредитним гарантіям федерального уряду Німеччини для хеджування політичних та економічних ризиків, пов’язаних з експортом в Україну. За словами Софії Шульц-Ренц (Euler Hermes), для України діє спеціальний ліміт у розмірі 250 мільйонів євро за орієнтовної вартості замовлення у 10 мільйонів євро на окрему угоду. Особливу підтримку набувають проекти, які орієнтовані на захист клімату. Незважаючи на високу категорію ризику, пов’язану з війною (7 із 7), покриття, як і раніше, доступне за наявності відповідної кредитоспроможності, що робить страхування Hermes надійним інструментом для експортерів.

Олександр Кляйн (DEG) розповів на вебінарі про програму ImpactConnect для проектів сталого розвитку, у рамках якої реалізується пілотний проект в Україні щодо експортного фінансування з покриттям Hermes.

Рональд Метшис (GIZ) наголосив, що одних лише державних коштів недостатньо для фінансування післявоєнного відновлення України – інвестиції приватного сектору мають вирішальне значення. GIZ працює на різних рівнях (G2G, B2G, B2B). Серед важливих запланованих заходів – відновлення підготовки німецького павільйону на виставці «Rebuild Ukraine» у Варшаві в середині листопада 2025 року, поїздки делегацій українських компаній до Німеччини та співпраця з GTAI у сфері надання інформації.

Інформація про тендери

Ольга Міцкевич (Агентство бізнесу та економічного розвитку) презентувала на вебінарі програму STEP Ukraine (Успішні тендери та закупівлі), яка допомагає німецьким компаніям отримувати доступ до міжнародних тендерів. Програма орієнтована на великомасштабні проекти, які фінансуються міжнародними банками розвитку (МФУ). AWE пропонує щомісячні поглиблені огляди, консультації та рекомендації щодо складних тендерних платформ для полегшення виходу на український ринок.

Бернхард Метцгер (Schneider Group) у своїй короткій презентації розповів про можливості виходу на ринок через платформу ProZorro та про важливість локальної присутності, знання ринку та розвитку контактів в Україні. Schneider Group надає компаніям підтримку, наприклад, у проведенні маркетингових досліджень, пошуку дистриб’юторів, розвитку, реєстрації на платформах та сприяння у процесі тендерних процедур.

Стимулювання розвитку машинобудування

Моніка Холлахер (VDMA) презентувала огляд торгівлі машинами та обладнанням з Україною. Вона надала поточні дані щодо експорту німецької продукції машинобудування в Україну, який збільшився на 22,2% у річному обчисленні зі січня по квітень 2025 року. Особливим попитом користується продукція у секторах сільськогосподарської, приводної, конвеєрної та пакувальної техніки. Україна стає дедалі важливішим експортним ринком для європейських виробників техніки, незважаючи на такі труднощі, як платіжні та логістичні проблеми. Перспектива вступу до ЄС відкриває додаткові можливості для інвестицій та модернізації української промисловості. У 2024 році експорт німецької техніки в Україну значно збільшився практично у всіх секторах. Особливо сильне зростання було зафіксовано у сільськогосподарській техніці (317 млн євро порівняно із 246 млн євро у 2023 році), будівельній техніці (78 млн євро у 2024 році порівняно із 48 млн євро у 2023 році) та приводній техніці. Помітне зростання також зафіксовано у сегментах конвеєрної техніки та верстатів. Стабільне зростання також спостерігалося у секторах протипожежного обладнання, пакувальних машин, рідинних насосів, клапанів та пневматичної техніки.

Правова база для виходу на ринок України

Під час вебінару Джуліан Ріс (Integrites) дав практичні юридичні рекомендації німецьким компаніям, які бажають працювати з українськими партнерами. Він наголосив на важливості ретельної перевірки договірних партнерів, особливо з погляду повноважень на представництво їхніх інтересів та записів у торговому реєстрі. Форма договору (письмова, електронна або усна), а також мова, застосовне право та юрисдикція також мають бути чітко визначені. У договорах поставки вкрай важливі чіткі положення щодо послуг, умов оплати, відповідальності, гарантій та забезпечення. Також рекомендується передбачити положення щодо конфіденційності, конкуренції та форс-мажору для мінімізації правових ризиків та безпеки планування.

Корпоративні перспективи

Крістіан Леффлер (Siempelkamp Maschinen- und Anlagenbau GmbH) повідомив про затримку на рік будівництва заводу з виробництва МДФ (деревноволокнистих плит) в Україні. Основними причинами цього є мобілізація кваліфікованих робітників і, як наслідок, дефіцит персоналу, ризики безпеки, проблеми із візами і тривалий час очікування на кордонах , а також при митному оформленні для подальших поставок. Попри ці проблеми, технічна реалізація нині просувається успішно.

Ігор Чуков (Vollert Anlagenbau GmbH) наголосив на практичних труднощах, пов’язаних із забезпеченням проектів в Україні, які виникають, зокрема, через відхід українських банків та дефіцит власного капіталу у клієнтів. Незважаючи на доступне фінансування, наприклад, у рамках ініціативи ЄС «Український фонд», державний попит, наприклад, у житловому будівництві має вирішальне значення для реалізації проектів.