Російськомовні латвійці дедалі більше відчужуються у своїх політичних поглядах і саме з цієї причини відкрито не підтримують жодну зі сторін

Після початку війни в Україні, Латвія запровадила політику «дерусифікації». Російська мова почала зникати зі суспільного життя, сподіваючись, що меншина, яка не розмовляє латиською, не піддасться кремлівській пропаганді. Тим часом, нещодавнє соціологічне опитування свідчить про зниження підтримки України та РФ серед російськомовних громадян Латвії. Про це повідомляє Foreign Ukraine з посиланням на польське видання Interia Wydarzenia.

Невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, латвійська дослідницька компанія SKDS запитала латвійців, яку сторону конфлікту вони підтримують. Серед російськомовних респондентів 14% підтримали Росію, 31% – Україну, а 46% – жодну зі сторін.

Опитування ще раз провели у 2025 році. Виявляється, що підтримка Росії та України серед російськомовної частини суспільства зменшилася, тоді як кількість людей, які відповіли «Я не підтримую жодну зі сторін», зросла до 55%.

Соціологи з Латвійського університету та Ризького університету Страдіня, які проводили друге дослідження, стверджують, що російськомовні латвійці дедалі більше відчужуються у своїх політичних поглядах і саме з цієї причини відкрито не підтримують жодну зі сторін. Експерти вважають, що ці люди перебувають під тиском офіційної позиції уряду Латвії, який відкрито підтримує Україну та надає військову допомогу Києву. З іншого боку, вони також перебувають під тиском російськомовного населення, яке підтримує Росію.

«Коли живеш у власній бульбашці, де є більша російськомовна спільнота, то, закономірно, що не хочеться раптово встати і сказати: «Я підтримую Україну». Це також викликало б негативну реакцію. Існує соціальний тиск, закриття ЗМІ, контрольованих Кремлем. У підсумку, більшість людей просто вирішили не цікавитися цим питанням, не висловлюватися, жодним чином себе не позиціонувати», – пояснив Мартіньш Капранс, дослідник Латвійського університету.

Тому латвійські соціологи закликають не класифікувати російськомовних жителів країни автоматично як прихильників Росії.

«Це Путін напав на Україну, а не російськомовна громада», – заявив після початку війни тодішній прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш.

Однак із ескалацією збройного конфлікту, Латвія почала впроваджувати те, що деякі експерти називають «політикою дерусифікації». По всій країні демонтовано десятки пам’ятників та інших об’єктів, пов’язаних з Радянським Союзом та Росією. Парламент, у свою чергу, схвалив закриття російськомовних громадських телевізійних компаній.

Російська мова також зникає з інших публічних платформ – наприклад, банкоматів та інших електронних систем. Політики пояснюють це «зміцненням національної безпеки». Однак багато російськомовних жителів Латвії сприймають це як напад на свої права та спробу диктувати їм своє мислення.

Нинішній прем’єр-міністр і президент Латвії кажуть, що розуміють небажання російськомовного населення підтримувати будь-яку зі сторін у війні, але набагато важливіше, щоб російськомовне населення демонструвало лояльність до латвійської держави, в якій вони живуть.

«Якщо ви живете у Латвії і хочете відчувати себе частиною Латвії, найважливіше — це вірність латвійській державі, її мові, конституції та цінностям», — наголошує президент Латвії Едгарс Рінкевич.

Денис Ханов, культуролог і професор Латвійської академії образотворчих мистецтв, вважає, що політику Латвії щодо російськомовної меншини після відновлення незалежності можна охарактеризувати як «залишимо її у спокої, вона сама розбереться». Зрештою, російськомовні жителі Латвії виявилися вразливими до російської пропаганди та могли стати інструментом Кремля у разі нападу РФ на країни Балтії.

Автори дослідження наголошують, що сусідня Естонія обрала зовсім інший шлях комунікації з російськомовним населенням. Після анексії Криму там значно зросла підтримка російськомовного мовлення, навіть було створено окремий телеканал ETV+, який транслювався публічно. Після початку повномасштабної війни в Україні, ще більшу підтримку отримали приватні російськомовні ЗМІ, позбавлені кремлівської пропаганди.