Автомобілі для ухилення від дронів розвивають швидкість до 145 кілометрів на годину, а безпілотний авіаносець призначений для транспортування менших дистанційно керованих апаратів на фронт

У 2024 році компанія «Українська бронетехніка» виготовила вдвічі більше машин, аніж у 2023 році. Про це йдеться у спецрепортажі The New York Times, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Але цього недостатньо. Нам потрібно виробляти більше», – стверджує Владислав Бельбас, генеральний директор компанії.

Але навіть за більшої впевненості щодо потоку західної зброї, він досі не відповідає тому, що потрібно Україні для відбиття російського вторгнення.

На початку війни у 2022 році Україна здебільшого покладалася на артилерію, снаряди та кулемети, які були надані західними партнерами. Зараз вона виробляє близько 40% зброї, що використовується на фронті, і прагне різко збільшити цю кількість.

Для цього потрібно більше грошей, яких дуже не вистачає.

Олена Білоусова, експертка з оборонної промисловості Київської школи економіки, заявила, що Україна має промислові потужності для виробництва військової техніки на суму 35 мільярдів доларів на рік, але виготовляє лише близько 15 мільярдів доларів і не може дозволити собі більше.

У 2024 році угода з кількома союзниками надала українським виробникам понад 500 мільйонів доларів для створення зброї. У 2025 році ця сума має подвоїтися, але її все одно буде недостатньо для подолання розриву між виробничими потужностями та фінансуванням.

Використовуючи відгуки солдатів на полі бою, «Українська бронетехніка» почала виробляти автомобілі, які спеціально розроблені для ухилення від безпілотників на полі бою, зокрема легкий баггі, здатний розвивати швидкість до 145 кілометрів на годину. Його конструкція проста: металева рама з відкритим верхом, підвіска, два сидіння — і відсутність спідометра.

«Українська бронетехніка» також виробляє великий безпілотний авіаносець, який демонструє зростаючу роботизацію поля бою. Це, по суті, материнський корабель-дрон, який призначений для транспортування менших дистанційно керованих апаратів на фронт. Менші дрони, у свою чергу, доставляють їжу та боєприпаси на бойові позиції, а авіаносець служить ретрансляційною станцією для передачі сигналів.

«Роботизовані транспортні засоби розроблені для того, щоб врятувати життя обмеженої кількості українських солдатів, позбавляючи їх участі таких у ризикованих місіях, як поповнення запасів військ на фронті. Крім того, справа у грошах. Український уряд виплачує 15 мільйонів гривень, або близько 360 000 доларів, компенсації родині кожного загиблого солдата. Виробництво такого транспортного засобу «у п’ять разів дешевше», — пояснив Бельбас.

Ці інновації становлять лише невелику частку продукції компанії. Переважна частина її виробництва залишається зосередженою на основних бойових товарах, таких як міномети — зброї, яка надійна за будь-яких погодних умов, на відміну від безпілотників. У 2024 році компанія виготовила близько 1000 мінометів, що приблизно вдвічі більше, ніж у 2023 році.

«Міномети — це як вічна класична зброя», — підкреслює Бельбас.

На початку війни українські війська використовували самохідні гаубиці «Цезар» — великі гармати, які встановлені на вантажівках — для обстрілу російських позицій. Зараз вони покладаються на вітчизняний аналог «Богдана», виробляючи майже 20 одиниць на місяць.

За словами Білоусової, Україна зараз щомісяця виробляє більше артилерійських систем, ніж усі європейські країни разом узяті. Що стосується мінометів, то за оцінками Бельбаса, з 2024 року Україна повністю забезпечена як пусковими установками, так і снарядами. Це поворотний момент з початку війни, коли майже всі мінометні снаряди імпортувалися.

«Контракти з Міністерством оборони України на виробництво більшої кількості мінометів залишилися невиконаними через дефіцит фінансування», – повідомив Бельбас.