Світова економіка зазнала суттєвого шоку через зростання цін, порушення торгівельних потоків та підвищення ризиків глобальної інфляції. Російська економіка опинилася під тиском масштабних санкцій, втрати доступу до міжнародних фінансових ринків та дефіциту технологій. Українська економіка пережила глибоку рецесію, падіння виробництва, масову міграцію населення та значне скорочення внутрішнього споживчого попиту

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило значні руйнування промислової та соціальної інфраструктури, порушило глобальні ланцюги постачання та призвело до різких коливань на ринках енергоносіїв, продовольства та сировини. Світова економіка зазнала суттєвого шоку через зростання цін, порушення торгівельних потоків та підвищення ризиків глобальної інфляції. Російська економіка опинилася під тиском масштабних санкцій, втрати доступу до міжнародних фінансових ринків та дефіциту технологій. Українська економіка пережила глибоку рецесію, падіння виробництва, масову міграцію населення та значне скорочення внутрішнього споживчого попиту. Foreign Ukraine пропонує детальний аналіз наслідків війни для економіки у світі, Росії та Україні, де зацікавлені у її найшвидшому завершенні, незважаючи на політичні вигоди від її продовження.

Як російське вторгнення в Україну вплинуло на світову економіку

До 2022 року Росія була одним із ключових постачальників нафти, газу та вугілля до країн Європейського Союзу. Санкції проти РФ та поступова відмова від російських енергоносіїв спричинили різке зростання цін на газ (на 300%) та нафту (на 30%) у 2022–2023 роках, прискорений розвиток альтернативної («зеленої») енергетики в ЄС, а також диверсифікацію джерел постачання (зокрема, збільшення імпорту зрідженого газу зі США та Катару). Європейський Союз зобов’язався збільшити обсяги закупівлі американської сирої нафти, газу та вугілля з приблизно 75 мільярдів доларів у 2024 році до 250 мільярдів доларів на рік до 2027 року.

Зважаючи на те, що Україна була одним із провідних світових експортерів зернових та олійних культур, блокування чорноморських портів у 2022 році спровокувало глобальну продовольчу кризу. Зокрема, ціни на пшеницю та кукурудзу різко зросли, у країнах Африки та Близького Сходу ускладнилась проблема дефіциту продуктів харчування, тому виникла потреба у пошуку альтернативних маршрутів (Дунайський коридор та сухопутні коридори через ЄС). За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, світові ціни на продовольчі товари зросли у липні 2025 року до найвищого рівня за понад два роки.

Війна в Україні стала каталізатором перебудови світових логістичних та виробничих ланцюгів, зокрема відбулась переорієнтація виробництв на безпечніші країни, зросли витрати на транспорт і страхування в Європі і спостерігалась нестача критично важливих металів (нікель, титан та уран). У підсумку, глобальні корпорації стали активніше диверсифікувати ризики, що підштовхнуло світ до ще більшої регіоналізації економіки.

Російське вторгнення в Україну також спричинило хвилю нестабільності на світових фінансових ринках. Зокрема, у 2022 році світова інфляція сягнула рекордних за 40 років показників — понад 8%. Центральні банки були змушені підняти ключові відсоткові ставки, що сповільнило економічне зростання. Міжнародні інвестори стали обережнішими у капіталовкладеннях в ризиковані активи, віддаючи перевагу «захисним» інструментам (золото, долар США, державні облігації).

Санкційна політика проти Росії, з одного боку, та переорієнтація глобальних ринків — з іншого боку, змінили структуру міжнародної торгівлі. РФ стала дедалі залежнішою від Китаю та Індії як ринків збуту енергоносіїв.  ЄС активізував торгівельні відносини із США, Канадою, Норвегією та країнами Африки. Це призвело до формування нових економічних блоків та прискорення процесів «економічної багатополярності».

Як війна в Україні вплинула на російську економіку

Після нападу на Україну, російська економіка перейшла у режим «воєнної мобілізації»: різко зросли військові видатки (до 6-7% ВВП у 2025 році), переформатувалися експортні потоки енергоносіїв з ЄС до Азії, посилилися дефіцит робочої сили та структурні дисбаланси. Короткостроково це підтримало економіку за рахунок бюджетного попиту, але середньостроково — підвищило інфляційний тиск, вартість капіталу, технологічну ізоляцію та фіскальні ризики.

У 2025 році російський уряд підвищив витрати на оборону до 6,3% ВВП (близько 33% від усіх видатків). Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру оцінює планові військові видатки РФ у 2025 році у 15,5 трильйонів рублів (7,2% ВВП), що є рекордом пострадянського періоду. Це підтримує виробництво у військово-промисловому комплексі і суміжних галузях, але нарощує фіскальний тиск. А закриття зовнішніх ринків запозичень для РФ зміщує фінансування бюджетного дефіциту у внутрішній борг, який дедалі більше купують державні банки.

Сплеск воєнних видатків і дефіцит робочої сили перегріли попит, що підштовхнуло Центробанк РФ у 2023–2024 роках до підвищення облікової ставки до 21%.  У 2025 році облікову ставку у РФ знизили до 18%, хоча монетарні умови залишаються жорсткими. Інфляція у Росії за підсумками 2025 року очікується на рівні 6-7%. Російський рубль впав до рекордно низького рівня одразу після вторгнення в Україну, але пізніше у 2022 році відновився до 7-річних максимумів, оскільки імпорт товарів через санкції різко скоротився. У 2025 році російська грошова одиниця зросла майже на 40% відносно долара.

Ембарго Євросоюзу, Світового банку та США, а також «цінова стеля» G7 змусили РФ знижувати вартість нафти сорту Urals, а також будувати «тіньовий» флот і схеми страхування. Суворе дотримання «стелі» (і тим паче її зниження/«плаваючого» механізму в ЄС) урізало б експортні доходи РФ (-11% кумулятивно до липня 2025 року). Після зупинки ключових маршрутів постачання російського газу до ЄС, його експорт перетік у «Турецький потік» і поза країни Європи. ЄС декларує повне припинення імпорту російського природного та зрідженого газу до 2027 року, що довгостроково звужує преміальні ринки для його збуту.

Мобілізація, еміграція та демографічний спад поглибили дефіцит робочої сили на російському ринку праці і це штовхає зарплати вгору, підживлює інфляцію послуг і «витісняє» кадри із цивільних секторів у військово-промисловий комплекс. Величезні бонуси за підписання контрактів із Міністерством оборони РФ створюють додатковий перетік робочої сили з приватних секторів економіки і це безпосередньо підвищує вартість праці для бізнесу.

Обмеження на високотехнологічні комплектуючі, програмне забезпечення, авіаційні й енергетичні технології поглиблюють залежність від «паралельного імпорту» і постачальників із третіх країн. Це підвищує собівартість виготовленої продукції, уповільнює оновлення основних фондів і знижує продуктивність.

Відключення ключових російських банків від SWIFT і вторинні санкційні ризики ускладнюють безготівкові розрахунки, підвищують транзакційні витрати і роблять виторг волатильнішим (частка розрахунків у «дружніх» валютах зростає, але з дисконтом).

Одним словом, російська економіка наразі перебуває в умовах посиленої воєнної мобілізації: сьогодні вона зростає, але дорогою ціною, яку доведеться сплатити найближчим часом.

Як російське вторгнення вплинуло на українську економіку

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну стало безпрецедентним шоком для української економіки. Воєнні дії спричинили глибоку рецесію, руйнування інфраструктури, масові міграційні процеси та різке зростання державних видатків на оборону. За даними Світового банку та Міністерства економіки України, у 2022 році реальний ВВП України скоротився приблизно на 29–30%.

Основними причинами стали: руйнування виробничих потужностей і логістики; втрата частини територій, що виробляли значну частку промислової продукції; зменшення внутрішнього попиту через масову міграцію населення; падіння інвестиційної активності. Водночас у 2023-2024 роках відбувалося часткове відновлення окремих секторів, насамперед ІТ-технологій, сільського господарства та сфери послуг, орієнтованих на експорт. ВВП України у 2023 році скоротилось лише на 4%, у 2024 році зросло на 2,9%, а у 2025 році прогнозується його зростання на 2,7%.

Війна суттєво обмежила зовнішню торгівлю України. Блокада морських портів у 2022 році призвела до різкого скорочення експорту зернових та металургійної продукції. Ініціатива «зернового коридору», започаткована за посередництва ООН і Туреччини, частково стабілізувала ситуацію, однак він залишався вразливим, внаслідок російських атак. У структурі експорту відбулася диверсифікація: аграрна продукція та ІТ-послуги стали ключовими драйверами валютних надходжень. Водночас металургія та хімічна промисловість зазнали найбільших втрат.

Військові витрати стали домінуючою статтею державного бюджету (понад 50% видатків). Це зумовило значне зростання дефіциту бюджету та потребу у зовнішньому фінансуванні. Ключову роль у стабілізації державних фінансів України відіграли масштабна фінансова допомога США, Євросоюзу та міжнародних організацій, програми ґрантів та пільгових кредитів, а також жорстка монетарна політика Національного банку України. У 2022 році інфляція в Україні становила 26,6% через значне зростання цін, руйнування інфраструктури та зниження виробничих потужностей. У 2023 році інфляція в Україні була на рівні 5,1% завдяки стабілізації економічної ситуації та зниження цін на енергоносії. У 2024 році інфляція в Україні стрімко зросла до 12% через підвищення тарифів на деякі комунальні послуги, збільшення вартості енергоносіїв та продуктів харчування. У 2025 році інфляція в Україні очікується на рівні 9,7% завдяки зниженню цін на енергоносії, стабілізації валютного курсу та поступовому відновленню економіки.

Вторгнення РФ в Україну спричинило серйозні соціально-економічні зміни: понад 6 мільйонів людей виїхали за кордон, що зумовило дефіцит робочої сили; рівень безробіття у 2022 році зріс до 30%, у 2023 році був на рівні 20% (повільне відновлення ринку праці), у 2024 році – 14,2% і у 2025 році, за прогнозами НБУ, очікується на рівні 11,6%. Реальні доходи населення різко скоротилися, що зумовило падіння споживчого попиту у 2022 році на 27,9%. У 2023 році він виріс на 4,3% завдяки стабілізації ситуації, відновленню частини економічної діяльності та підтримці внутрішнього споживання. У 2024 році споживчий попит збільшився ще на 6,8%, що свідчить про поступове відновлення економічної активності та купівельної спроможності. У 2025 році прогнозується подальше зростання споживчого попиту в Україні на 5,5%, що відображає очікуване покращення економічної ситуації, зростання реальних доходів населення та стабілізацію внутрішнього попиту.

Попри величезні виклики, українська економіка поступово адаптувалась до війни, але відновлення та розвиток залежатимуть від термінів її завершення, цифровізації державних і приватних сервісів, орієнтації на європейські ринки та стандарти, зростання ролі військово-промислового комплексу, масштабів міжнародної фінансової підтримки та реалізації планів післявоєнної реконструкції.

Як завершення війни вплине на економіку у світі, Росії та Україні

Завершення війни в Україні сприятиме стабілізації глобальних ринків енергоносіїв, продовольства та сировини. Ціни на нафту, газ, пшеницю та металургійну продукцію стануть більш прогнозованими, що знизить інфляційні ризики у Європі та світі. Відновлення українського експорту та реінтеграція країни у глобальні ланцюги поставок сприятимуть зростанню міжнародної торгівлі та інвестиційних потоків. Міжнародні фінансові ринки отримають сигнал про зниження геополітичної невизначеності, що позитивно вплине на обсяги прямих іноземних інвестицій.

Для Росії завершення війни означатиме часткове скасування економічних санкцій та відновлення доступу до міжнародних фінансових ринків і технологій. Однак відновлення економіки буде поступовим через структурні дисбаланси, втрату довіри міжнародних партнерів, дефіцит високотехнологічних імпортних компонентів та потребу модернізації промислового виробництва. Без значних реформ і диверсифікації економіки, зростання ВВП Росії залишатиметься обмеженим у середньостроковій перспективі.

Для України завершення війни стане ключовим фактором швидкого економічного відновлення. Очікується масштабна реконструкція зруйнованої інфраструктури та промислових потужностей, незначне повернення робочої сили та скорочення безробіття, зростання споживчого попиту та доходів населення, збільшення обсягів експорту, особливо аграрної продукції та промислових товарів, а також активізація прямих іноземних інвестицій та інтеграція в європейські економічні та фінансові структури.

Таким чином, завершення війни матиме позитивний множинний ефект: для світової економіки — це стабілізація ринків і зниження цінових ризиків; для російської економіки — це обмежене відновлення з необхідністю структурних реформ, а для української економіки — це швидке відновлення економічного потенціалу та прискорення інтеграції у глобальні ринки.