На думку колишнього міністра закордонних справ, зацикленість російського диктатора на історичному наративі, просякнутому дезінформацією та шовінізмом, залишається головною перешкодою для довгострокового миру

Дмитро Кулеба, який обіймав посаду міністра закордонних справ України з 2020 по 2024 рік не вірить у завершення російсько-української війни найближчим часом. Про це він заявив в інтерв’ю австралійському виданню ABC News, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Припинення вогню можливе, але припинення війни в результаті припинення вогню на цьому етапі здається неможливим. Навіть якщо президент Росії Володимир Путін погодиться на припинення вогню, щоб уникнути загрози посилення тиску з боку Сполучених Штатів, це буде лише пауза. Є відоме прислів’я: якщо ви бачите світло у кінці тунелю, переконайтеся, що це не потяг, який наближається. Світло припинення вогню у кінці тунелю російсько-української війни насправді є потягом, що наближається», – вважає Кулеба.

Україна підтримала попередню вимогу США щодо повного та негайного припинення вогню, протягом якого може бути досягнуто мирного врегулювання. Путін неодноразово ухилявся від пропозицій щодо припинення вогню, припускаючи, що «нові територіальні реалії» російської окупації півдня та сходу України мають бути визнані частиною будь-якого врегулювання.

Він також відхилив пропозиції Києва про пряму зустріч з українським колегою Володимиром Зеленським – лідером, якого він неодноразово та помилково називав нелегітимним, хоча він є демократично обраним президентом України.

Путін, за словами Кулеби, не виявив жодних ознак відмови від своїх максималістських воєнних цілей, з припиненням вогню за посередництва США чи без нього. Пауза у бойових діях може лише стати можливістю для РФ підготувати новий наступ.

«Я думаю, що Путін і Росія зробили достатньо за останні роки, аби довести, що їхня стратегічна мета – підкорення України», – наголошує Кулеба.

«Путін не може програти цю війну»

Як головний дипломат України, Кулеба був глибоко залучений до мирних переговорів з Росією, спрямованих на припинення повномасштабного вторгнення. У березні 2022 року Кулеба зустрівся зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим у Туреччині.

Понад три роки потому він заявив, що зацикленість Путіна на російському історичному наративі, просякнутому дезінформацією та шовінізмом, залишається головною перешкодою для довгострокового миру.

«Єдине, що справді хвилює президента Путіна, це те, що про нього напишуть у підручниках з історії. Він просто не може програти цю війну. Він може вдавати, що виграє її. Але він ніколи не може відмовитися від амбіцій підкорити Україну», – запевняє Кулеба.

За його словами, Путін бачить себе у товаристві великих історичних лідерів Росії, таких як Іван Грозний, Петро Великий, Катерина Велика. Усі вони розширювали Російську імперію – і підкорювали людей і території, які зараз утворюють Україну.

«Він зробив усі свої ставки на головне питання спадщини. Він кидає все у вогонь своєї спадщини – свій народ, свою країну, своє майбутнє – бо йому байдуже до них», – пояснює Кулеба.

На запитання, чи може російсько-українська війна закінчитися за життя Путіна, Кулеба відповів: «Ні».

«Ми можемо вести війну з Росією набагато меншої інтенсивності. Але я не можу уявити вічного миру між Росією та Україною, досягнутого за життя президента Путіна. Захід не повинен боятися, хто буде наступним президентом Росії. Ніщо не допомагає Путіну залишатися при владі більше, ніж страх у західних інтелектуальних колах, начебто хтось ще гірший за нього може прийти до влади в РФ. Це хибна стратегія. Українці платять за це найвищу ціну. Європа платить за це дуже високу ціну, якщо це триватиме надалі», – каже Кулеба.

Чи «пройде Трамп шлях»?

Станом на квітень 2025 року, європейські країни разом надали Україні близько 182 мільярдів доларів допомоги, а США – близько 133,5 мільярда доларів.

«Мене багато разів питали протягом останніх трьох років – чи достатньо Захід підтримував Україну? Якщо війна ще вирує, це означає, що відповідь – ні, недостатньо», – зазначає Кулеба.

Повернення Дональда Трампа у Білий дім створило небезпеку повного виходу США з переговорів. Однак, останнім часом простежується розчарування Білого дому через очевидну впертість Путіна продовжувати свою війну.

Кулеба бачить явну «еволюцію» у підході Трампа.

«Перші місяці свого президентства він провів, пропонуючи Україні усі батоги, а Росії – пряники, як стратегію переговорів. Це провалилося. Тож сьогодні ми бачимо його спробу перебалансувати батіг та пряник між ворогуючими сторонами», – пояснює Кулеба.

На його думку, Україна чує погрози Трампа, але ще не бачить дій.

«Путін розуміє лише силу. Без неї він дійде того ж висновку, що й про попередні адміністрації США та європейські уряди – вони балакають, але не роблять справ. Трамп, на відміну від Путіна, обмежений часом. А Путін не поспішатиме йти назустріч Трампу», – наголошує Кулеба.

Два головних завдання, за словами ексміністра закордонних справ, – це озброєння України та позбавлення Росії її нафтових доходів. От і все. Все інше може бути корисним, але не має жодних шансів змінити хід подій. Поєднання цих двох факторів має вирішальне значення для того, аби Путін серйозно задумався про перегляд своїх цілей у війні.

А європейцям варто готуватися до того, що війна дійде до них.

Путіну, за словами Кулеби, потрібен лише один день вагань у штаб-квартирі НАТО та Європейського Союзу у Брюсселі, аби почати війну.

«Червоні лінії» України

Кулеба запропонував тверезу оцінку військової ситуації в Україні, оскільки російські війська продовжують нищівне просування на Донбасі та розширюють далекобійні бомбардування міст за допомогою безпілотників та ракет.

Розмір території України, її промисловий потенціал та підтримка Заходу посилюють її військові зусилля.

«Видаліть один із цих елементів у рівнянні, і тоді все руйнується», – додав Кулеба.

І попри усі розмови про розширення американської та європейської військової допомоги, Кулеба застеріг від надмірних надій на будь-які чарівні кулі.

«Нам варто раз і назавжди забути про ідею чарівної зброї, яка змінить правила гри. Цю мелодію грали стільки разів протягом трьох років, і нічого з цього не спрацювало», – продовжив Кулеба, згадуючи затяжні дебати та сенсації щодо постачання таких систем озброєння, як ATACMS, західні танки та винищувачі F-16.

На погляд ексміністра, потрібні системні зусилля для забезпечення України зброєю – усіма видами зброї – та розвідувальною інформацією, яка їй потрібна, у достатніх кількостях та вчасно, щоб стабілізувати лінію фронту. Той момент, коли Путін не матиме новин для свого народу про те, що він досягає прогресу на передовій, також стане важливим фактором, який змусить його переосмислити або переглянути свої цілі у цій війні.

В України є свої червоні лінії на переговорах. Кулеба каже, що уряд не матиме громадської підтримки, аби погодитися на юридичне визнання російської окупації української території, обмежити чисельність збройних сил України або відмовитися від амбіцій щодо НАТО.

«Це було б політичним самогубством», – попередив він.

Нещодавні соціологічні опитування засвідчують, що Кулеба має рацію. Наприклад, опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології у липні та серпні 2025 року, показало, що 76% українців відхилили запропонований Росією мирний план, який передбачав би відмову України від вступу до НАТО, обмеження її армії та здачу кількох південних і східних регіонів.