Модифіковані ракети «Іскандер-М» тепер оснащені радіолокаційними системами-приманками та використовують квазібалістичні траєкторії польоту, що ускладнює їх відстеження та перехоплення за допомогою систем Patriot

Військово-повітряні сили України мають труднощі із послідовним використанням систем протиповітряної оборони Patriot для захисту від російських балістичних ракет через їх нещодавні тактичні вдосконалення, які дозволяють змінювати траєкторію та виконувати маневри. Наприклад, атака 28 червня 2025 року включала сім балістичних ракет, з яких ЗСУ збили лише одну. Масована атака 9 липня 2025 року – найбільша з початку війни – включала 13 ракет, з яких ЗСУ збили або придушили 7». Про це йдеться у звіті спеціального Генерального інспектора Міністерства оборони США, повідомляє Foreign Ukraine з посиланням на американське видання The War Zone.

У звіті спеціального Генерального інспектора Пентагону не наведено жодних додаткових подробиць про те, які саме типи балістичних російських ракет є джерелом проблеми, а також про «покращення», які були внесені до них. Також невідомо, які конкретні перехоплювачі Patriot не впорались із завданням.

Однак речник Повітряних сил України Юрій Ігнат побіжно згадав російські «Іскандер-М» та північнокорейські «КН-23», публічно обговорюючи це питання ще 24 травня 2025 року на сторінках видання The Kyiv Independent. «Іскандер-М» та «КН-23» – це балістичні ракети малої дальності. Також вважається, що саме вони є балістичними ракетами, які Росія найчастіше використовує для ударів по Україні.

«Ми знаємо, що [Росія] вдосконалює свою балістичну зброю. Це ускладнює [перехоплення], але не робить його неможливим. Політ балістичної ракети по такій квазібалістичній траєкторії – коли ракета не просто летить по прямій лінії, а фактично виконує маневри у польоті – ускладнює для системи Patriot, яка розраховує точку перехоплення за допомогою програмного забезпечення, передбачити точне місцезнаходження ракети», – заявив Ігнат.

За його словами, модифіковані ракети тепер оснащені радіолокаційними системами-приманками та використовують квазібалістичні траєкторії польоту, що ускладнює їх відстеження та перехоплення за допомогою систем Patriot.

Варто зазначити, що активне використання Росією ракет «Іскандер-М» на початкових етапах її тотального вторгнення в Україну у 2022 році виявило наявність пасток, про які раніше не було відомо, принаймні публічно. Однак з того часу з’явилися докази того, що це не обов’язково є функцією всіх «Іскандер-М». Таким чином, згадка Ігнатом про нові пастки може відображати крок Росії до масового використання на «Іскандер-М». Також могли розробити вдосконалені пастки.

«Іскандер-М» можна запускати по похилих квазібалістичних траєкторіях, і вже давно надходять повідомлення про те, що вони здатні до значного маневрування під час польоту, створюючи додаткові труднощі для протиповітряної оборони. Як росіяни могли «покращити» цю здатність або розширити її використання, і чому вони не зробили цього раніше, незрозуміло. Росія у минулому стверджувала, що ракета «Кинджал», яка є похідною від «Іскандер-М», також має особливо високий ступінь маневреності, і ці розробки могли вплинути на це.

Які вбудовані можливості протидії можуть бути знайдені на північнокорейських ракетах КН-23, яка, принаймні, зовні дуже схожа на «Іскандер-М», невідомо. Повідомляється, що вона здатна виконувати маневр «підтягування» на кінцевому етапі польоту, знову ж таки, щоб ускладнити спроби її перехоплення.

Генерал-лейтенант Кирило Буданов, керівник Головного управління розвідки Міноборони України, окремо заявив у червні 2025 року, що Росія співпрацювала із північнокорейцями над покращенням ефективності КН-23, зокрема з точки зору точності. Ці вдосконалення можуть поширюватися не лише на КН-23. Хоча Буданов не уточнив, що саме було змінено, це, ймовірно, підвищить можливості багатьох інших балістичних ракет, збільшуючи небезпеку.

Важливо зазначити, що будь-який затяжний військовий конфлікт пропонує можливість для отримання важливої інформації, але також ризик того, що ворог зробить те саме. Аналогічно, постійне бойове використання таких систем, як Patriot, надає супротивникам неодноразові можливості отримати корисну розвідувальну інформацію, а потім застосувати її для розробки нової та вдосконаленої зброї та контрзаходів. Аналогічні проблеми виникали і під час військових операцій США проти підтримуваних Іраном хуситів у Ємені.

Усе це викликає особливе занепокоєння, враховуючи залежність України від Patriot для захисту від атак балістичними ракетами. Україна також не може істотно посилити свої потужності у сфері протиракетної оборони, окрім придбання більшої кількості систем та ракет-перехоплювачів Patriot.

Коли Росія напала у 2022 році, українські військові володіли невеликою кількістю радянських зенітно-ракетних комплексів С-300В1, які мають певну спроможність для боротьби із балістичними ракетами, але чи є якісь із них досі на озброєнні, незрозуміло. Будь-які запаси доступних ракет-перехоплювачів також постійно скорочувалися упродовж останніх трьох років.

Підтверджені проблеми Patriot з перехопленням російських балістичних ракет, запущених по Україні, можуть мати більші наслідки, враховуючи їх важливість для збройних сил інших країн світу, включаючи і армію США, яка прагне покращити їх, зокрема шляхом додавання нового радара.