Мальтійський орден надав Україні 10 000 тонн гуманітарної допомоги та відкрив понад 60 притулків для переселенців

Також Мальтійський орден сприяв відкриттю протезної клініки у Львові для допомоги жертвам від вибухів наземних мін, надавши 250 протезів

З лютого 2022 року Суверенний Мальтійський Орден активізував роботу в Україні, посилюючи координацію з усіма своїми Асоціаціями, корпусами допомоги та близько 1000 волонтерів (як іноземних, так і українських) для надання медичної, соціальної та психологічної допомоги, а також безпечного притулку для близько 4 мільйонів переміщених осіб. Понад 10 000 тонн гуманітарної допомоги було розподілено у понад 70 різних місцях; 300 000 людей отримали допомогу на кордонах, а для розміщення переміщених осіб було створено понад 60 притулків. Крім того, у 2022 році Орден сприяв відкриттю протезної клініки у Львові для допомоги жертвам від вибухів наземних мін, надавши 250 протезів.  Великий госпітальєр Мальтійського ордену Йозеф Блотц нещодавно відвідав Україну і в інтерв’ю Vatican News поділився своїми враженнями від візиту. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з його думками.

Vatican News: Докторе Блотц, ви щойно відвідали Україну від імені Суверенного Мальтійського Ордену та бачили багато мальтійських проектів тут. Які ваші основні враження?

Йозеф Блотц: Перш за все, щиро дякую за те, що надали мені можливість трохи поміркувати над враженнями, які я зібрав за останні кілька днів. Було так багато фотографій, так багато розмов та зустрічей – майже неможливо підсумувати. Я майже безмовний перед усіма цими подіями та зустрічами із людьми, які страждають, з жертвами чи родичами. Це чудова можливість для мене, і це насправді ключова частина мого портфоліо, відвідати членів та волонтерів Мальтійського Ордену по всьому світу: подякувати їм, визнати, відзначити їхню роботу, підбадьорити їх, координувати діяльність. І те, що я побачив тут, в Україні, це, передусім, те, що діяльність Мальтійського Ордену, яка здійснюється переважно волонтерами, вже добре скоординована. Вони дуже успішні, дуже ефективні, дуже досвідчені – частково тому, що ми тут вже 34 роки, і це було однією з найважливіших передумов для того, аби ми могли допомагати зараз у конкретних проектах по всій країні у 73 різних місцях.

Vatican News: Мальтійський орден, як ви сказали, присутній в Україні з 1991 року. Як конкретно допомогло те, що ви вже були на місці?

Йозеф Блотц: Так, ми вже були присутні на місці, і це один з головних принципів нашої діяльності по всьому світу: нас найбільше цікавить створення стійких структур, щоб у разі стихійного лиха, наприклад, землетрусу, ми могли негайно діяти… Отже, ми вже були присутні, ми вже мали добру репутацію з боку урядових установ, церкви та інших партнерів, і тому ми змогли закласти основу для того, що нам потрібно робити зараз дуже конкретно, з 2022 року і навіть раніше.

Йозеф Блотц

Vatican News: Що потрібно українцям зараз? Зброя, молитви, продукти?

Йозеф Блотц: Війна та всі пов’язані з нею виклики настільки складні, що відповіді та рішення також мають бути складними. Тож ніколи не існує лише однієї причини чи одного рішення, яке допоможе нам подолати ці проблеми. Але я не вдаюся у політичну сферу. Водночас важливо також розвивати стійкість – для всього суспільства, але й на індивідуальній основі. Людям потрібно допомагати! Їх потрібно заохочувати та допомагати їм долати фізичні труднощі, наприклад, у випадку важкопоранених солдатів: ми намагаємося допомогти їм повернутися до життя; ампутації змінюють життя, тому ми робимо все можливе, щоб підтримати цих людей, також за допомогою психосоціальних втручань з експертами та професійними командами. Отже, все це разом… Це дуже складно, і ми намагаємося відігравати роль у всьому цьому спектрі якомога краще. Те, що я бачив протягом останніх трьох днів, дуже обнадіює; я пишався тим, що всі насправді щиро дякують за нашу роботу. Ми прагнемо робити це ще багато років.

Vatican News: Ви були у Бучі, ви розмовляли з латинським єпископом Києва, ви бачили багато сиріт війни. Який момент в Україні, був найбільш вражаючим?

Йозеф Блотц: Так багато моментів було… Вражає сама реальність війни. Я маю на увазі, що ми не були близько до лінії фронту, але все ж таки, ви отримуєте досить гарне враження про те, що це означає для людей і для країни. Найбільше мене вразили усміхнені обличчя. І це дає надію. Це означає, що люди сподіваються, але це також дає нам надію, оскільки це ефект, якого ми, очевидно, досягаємо своєю роботою. Я бачив дітей, сиріт війни, які посміхаються, бо вони в добрих руках волонтерів Мальтійського ордену. Я бачив ветеранів, які втратили кінцівки, і вони знову посміхаються. Я маю на увазі: це не так просто, як може здатися, але для всіх це просто зворушливо та підбадьорливо бачити, що ці люди дійшли до точки, коли наша допомога – змушує їх знову дивитися вперед і дає їм енергію. Це дуже гарний ефект, і, мабуть, найважливіший висновок з мого візиту сюди, в Україну.