Фейт і Г’ю Кемпбелли майже щодня доглядали за Макаром після школи — забирали його та водили до себе додому, поки Юлія Дригач була на роботі

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, Юлія Дригач разом із сином Макаром дісталася Канади через Німеччину, оселившись у Вінніпезі у 2023 році. Про це розповідає Foreign Ukraine з посиланням на канадське видання CBC.

Дригач знайшла роботу помічниці юриста у Вінніпезі, але не могла знайти надійного догляду за Макаром, якому тоді було 4 роки.

У розпачі вона навіть замислювалася над тим, аби відмовитися від спроби почати нове життя в Канаді.

«Я навіть думала: може, варто повернутися в Україну і знайти маленьке село, яке, ймовірно, не постраждає від Росії», — каже вона.

Юлія справді ризикувала втратити роботу, якщо не знайде дитячий садок.

«Було дуже важко знайти садочок. Чесно, це було надзвичайно складно, я була у повному розпачі», – зізнається українка.

Тут на допомогу прийшла Фейт Кемпбелл.

У вересні 2024 року жінки розговорилися на дитячому майданчику біля школи Ромео-Далера у Вінніпезі.

Дригач поділилася своїми труднощами з доглядом за дитиною з Кемпбелл.

І 69-річна Фейт одразу зрозуміла, що разом зі своїм чоловіком 73-річним Г’ю, можуть допомогти.

«Ми вважаємо, що тобі потрібна підтримка, і я хочу, щоб ми стали твоєю канадською родиною. І більше того — ми хочемо допомагати з доглядом за твоїм маленьким сином», – зазначила Фейт.

З того часу Фейт і Г’ю майже щодня доглядали за Макаром після школи — забирали його та водили до себе додому, поки Юлія була на роботі.

Надійний дитячий догляд — лише одна із багатьох проблем, з якими 37-річна Дригач зіткнулася у новому житті в Канаді. Їй було важко інтегруватися, вона не розуміла місцевих звичаїв і відчувала страх перед необхідністю будувати нову спільноту для себе та сина.

«Коли я приїхала до Канади, то спочатку важко комусь довіряти, коли ти не знаєш системи, не розумієш… як усе працює», — пояснює вона.

Фейт і Г’ю могли її зрозуміти. У 2004–2010 роках вони кілька років працювали в Єгипті та Індії — Фейт керувала відділом спеціальної освіти, а Г’ю був шкільним психологом.

Вони знали, як це — бути чужинцем у незнайомій країні.

Фейт на власному досвіді відчула доброту місцевих людей, і це справило на неї глибоке враження.

«Мені неважко уявити: якщо б я приїхала до Канади, то хотіла, аби хтось мене підтримав і став наставником», — наголошує Юлія.

Озираючись назад, Дригач визнає, що випадкова зустріч на дитячому майданчику у 2024 році змінила її життя.

«Це було як полегшення. Навіть важко описати ці емоції — коли я зрозуміла, що зустріла людей, яким можу довіряти», — каже вона.

Крім допомоги із дитиною, подружжя Кемпбеллів та Юлія часто святкують разом свята, їздять у відпустки та відвідують церкву.

І нові стосунки збагатили й життя самої Фейт Кемпбелл.

«Чи можуть біженці чогось навчити нас, канадців? Безумовно. Бути частиною чийогось життя, навіть коли це складно — це правильна справа, і вона дуже важлива», – підсумувала Фейт.