Список включає як сучасну українську літературу, так і класику

Протягом десятиліть Україна залишалася в тіні російського імперського дискурсу. Іноземні читачі мали доступ лише до обмеженої кількості перекладів української літератури. Сьогодні, на щастя, кількість перекладів неухильно зростає, а це означає, що Україна врешті-решт має можливість бути почутою — через книги, які не лише протистоять російській пропаганді, а й розповідають історію сучасного життя країни та показують, що українська література існувала задовго до проголошення незалежності в 1991 році. Американське видання Literary Hub склало список 10 книг перекладених англійською мовою, які прославляють Україну. Цей список включає як сучасні голоси української літератури, так і класику. Тут ви знайдете книги, що свідчать про повномасштабну війну Росії проти України, зіркових авторів 1920-х років, які знову набувають популярності, кінематографічну сімейну сагу, першу драму-феєрію та п’єсу про пам’ять, якої «достатньо, аби любити тебе, але замало, щоб повернути». Foreign Ukraine пропонує ознайомитись із цим списком.
1. «Табір тортур на Райській вулиці», Станіслав Асєєв (переклад Зені Томпкінс та Ніни Мюррей)

Увійшов до списку номінантів на премію PEN America Translation Prize 2024 року. Ці мемуари українського журналіста та письменника Станіслава Асєєва розповідають про його досвід перебування в’язнем з 2015 по 2017 рік у сучасному концентраційному таборі, що перебуває під наглядом ФСБ у контрольованому Росією місті Донецьк. Майстерно перекладена англійською мовою, захоплива розповідь Асєєва пропонує критичний погляд на операції російських військ на окупованих територіях України.
2. «Український схід сонця: історії Донецької та Луганської областей з початку 2000-х», Катерина Зарембо (переклад Тетяни Савчинської)

Ця книга пропонує детальне дослідження Донецької та Луганської областей до російського вторгнення 2014 року. Поєднуючи ретельне дослідження та захопливу розповідь, Катерина Зарембо розвінчує поширені міфи про регіон, такі як його давнє тяжіння до Росії та неприйняття всього українського. Ця книга є обов’язковим для знайомства з українським Сходом та його людьми, які тепер назавжди змінилися після російського вторгнення.
3. «Ми були тут, Артуре Дронь» (переклад Юлії Мусаковської)

Поезії українського поета-воїна Артура Дроня у цій збірці були написані на фронті, але вони не про війну. Вони про людей, які люблять більше, ніж бояться. Які були тут і не пішли. Цією мовою солдати згадують своїх близьких, а діти пишуть листи на сторінках шкільних зошитів. Вони говорять про біль і надію. Вони прощаються і кохають.
4. «Фабрика», Ігор Мисяк (переклад Євгенії Дубрової та Ганни Лелів)

Цей роман був опублікований оригіналом українською мовою у 2022 році та присвячений другу автора, якого вбила Росія, захищаючи свій дім. Наступної весни Росія також вбила самого Ігоря, і світова спільнота об’єдналася, аби поділитися його глибоко поетичними та проникливими словами. Атмосферна та медитативна, уривчаста українська розповідь Мисяка малює зворушливу історію про строкату та доволі дивну групу чоловіків, які відновлюють зруйновану фабрику біля старого, забутого села, аби будувати та продавати електронні машини, які гарантовано принесуть щастя.
5. Солодка Даруся: історія двох сіл, Марія Матіос (переклад Михайла М. Найдана та Ольги Титаренко)

Роман занурює читача у світ карпатського села 1970-х років, де живе головна героїня Даруся, яку місцеві жителі вважають німою та розумово відсталою через напади головного болю, хоча ніхто з них не здогадується про справжні причини її поведінки та непокори. У романі переплітаються події сьогодення із болісними спогадами про життя її батьків, які намагалися захистити своє кохання від війни, ревнощів та жорстокості нещадної радянської влади.
6. Подорож доктора Леонардо до Слободської Швейцарії з його майбутньою коханою, прекрасною Альцестою, Майк Йогансен (переклад Уільяма Блекера)

Персонажі — яскраві, маріонеткоподібні карикатури, яких автор конструює та демонстративно рухає на очах у читача, розкриваючи свої художні прийоми з почуттям абсурдного, пустотливого гумору. Роман, сповнений ентузіазму та примх, деконструює самі принципи написання роману та дивні повсякденні явища. «Подорож доктора Леонардо» знаменує собою кульмінацію українського модернізму безпосередньо перед тим, як він був жорстоко придушений сталінськими репресіями.
7. Лісова пісня: казкова п’єса у трьох актах, Леся Українка (переклад Вірляни Ткач та Ванди Фіппс)

«Лісова пісня» є вершиною зрілого періоду Лесі Українки (однієї з найвідоміших українських письменниць раннього модернізму) та унікально потужним поетичним текстом. П’єса у трьох актах, вона, здавалося б, пориває з її інтелектуально зарядженими соціальними та культурними темами, починаючи від фемінізму та деконструкції патріархату і закінчуючи діяннями колоніалізму, навіть в античності. «Лісова пісня» є свідченням сили кохання долати відмінності та повертати близьких з мертвих.
8. Дивлячись на жінок, дивлячись на війну, Вікторія Амеліна (передмова Маргарет Етвуд)

Лауреатка премії Орвелла 2025 року. Коли Росія напала на Україну 24 лютого 2022 року, Вікторія Амеліна була зайнята написанням роману, участю у літературному житті країни та вихованням сина. Потім вона стала кимось новим: дослідницею воєнних злочинів та літописцем таких надзвичайних жінок, як вона сама, які приєдналися до опору. Увечері 27 червня 2023 року Амеліна і три міжнародні письменниці зупинилися на вечерю в оточеній Донецькій області. Коли російська крилата ракета влучила в ресторан, Амеліна отримала важкі травми голови та втратила свідомість. Вона померла 1 липня. Вона залишила після себе неймовірну розповідь про руйнівні наслідки війни та ціну опору.
9. «Врожайне перемир’я», Сергій Жадан (переклад Ніни Мюррей)

Події п’єси відбуваються влітку 2014 року. Історія однієї смерті перетворюється на історію цілого покоління, на історію стосунків між дітьми та батьками, на історію зради та недовіри, сповнену комічних слів і трагічних значень, які Сергій Жадан вміє так ідеально поєднувати. З відлунням «Чекаючи на Ґодо», «Врожайне перемир’я» Сергія Жадана розставляє трагікомедію, в якій буденні переживання смерті, народження та цикли життя, позначені практиками вирощування та збирання їжі, стають марними та фарсовими на хвилі байдужого джагернаута війни.
10. «Місто», Валеріан Підмогильний (переклад Максима Тарнавського)

«Місто» Валеріана Підмогильного стало знаковою подією в історії української літератури. Роман розповідає історію Степана, юнака з провінції, який переїжджає до столиці України, Києва, та досягає успіху як письменник завдяки низці романтичних зустрічей із жінками. По суті, роман — це філософський пошук гармонії у світі, де наша інтелектуальна сторона очікує раціонального порядку, тоді як інстинктивний природний світ дотримується власних принципів. Відчуження та дезорієнтація, що виникають у результаті цього, відображають основні принципи екзистенційної філософії, в якій Підмогильний близький до своїх європейських колег того часу.
