Технології на базі штучного інтелекту розглядаються як інструмент, який може покращити стратегічне планування, максимально використати ресурси та зрештою врятувати життя

Російські та українські війська використовують штучний інтелект для пошуку цілей, збору розвідувальних даних та розмінування. Про це розповідає Foreign Ukraine з посиланням на ВВС.

«Наші військові щомісяця отримують понад 50 000 відеопотоків [з лінії фронту], які аналізуються штучним інтелектом. Це допомагає швидко обробляти ці величезні дані, ідентифікувати цілі та розміщувати їх на карті», — зазначає Юрій Мироненко, заступник міністра оборони України.

Технології на базі штучного інтелекту розглядаються як інструмент, який може покращити стратегічне планування, максимально використати ресурси та зрештою врятувати життя.

Але коли йдеться про безпілотні системи зброї, вони також трансформують поле бою.

Українські війська вже використовують програмне забезпечення на основі штучного інтелекту, завдяки якому дрони фіксуються на цілі, а потім летять автономно протягом кількох сотень метрів, поки місія не завершиться.

Глушити радіомовлення неможливо, а збити такий маленький літаючий об’єкт непросто.

Зрештою, очікується, що ці системи перетворяться на повністю автономну зброю, яка може самостійно знаходити та знищувати цілі.

«Все, що потрібно зробити солдату, це натиснути кнопку у додатку для смартфона. Дрон зробить все інше, знайшовши ціль, скинувши вибухівку, оцінивши пошкодження, а потім повернувшись на базу. І це навіть не вимагатиме від солдата навичок пілотування», – пояснює Ярослав Ажнюк, виконавчий директор українського розробника The Fourth Law.

Безпілотники-перехоплювачі з такою автоматизацією могли б значно посилити протиповітряну оборону проти російських далекобійних ударних безпілотників, таких як сумнозвісні «Шахеди».

«Комп’ютерно-керована автономна система може бути кращою за людську у багатьох аспектах. Вона може бути більш проникливою. Вона може побачити ціль швидше, ніж людина. Вона може бути більш гнучкою. До кінця 2026 року можуть бути навіть тисячі таких систем», — каже Ажнюк.

Юрій Мироненко наголошує, що такої системи ще не існує, але він припускає, що Україна близька до завершення її розробки.

«Ми частково впровадили її в деякі пристрої», — каже заступник міністра оборони.

Але українські розробники обережно ставляться до повноцінного використання оборонних систем, які повністю покладаються на штучний інтелект, без участі людини. Ризик полягає у тому, що штучний інтелект може не відрізнити українського солдата від російського, оскільки вони можуть бути в однаковій формі.

Компанія DevDroid виробляє дистанційно керовані кулемети, які використовують штучний інтелект для автоматичного виявлення людей та їх відстеження. Через побоювання щодо вогню по своїх, вони не мають опції автоматичної стрільби.

Також існують побоювання, що автоматизовані системи порушуватимуть правила війни. Як вони дозволять уникнути завдання шкоди цивільному населенню або розпізнати солдатів, які хочуть здатися?

На думку Мироненка, остаточне рішення за таких обставин має залишатися за людиною, хоча штучний інтелект «полегшить ухвалення рішень». Але немає гарантій, що держави чи збройні групи дотримуватимуться міжнародних гуманітарних норм.

Тож протидія цим системам стає ще більш критичною.

Як зупинити «зграю дронів», коли глушіння або використання літаків, танків чи ракет є неефективним?

Надзвичайно успішна спецоперація України «Павутина», коли 100 дронів були спрямовані на російські авіабази ймовірно, була проведена за допомогою інструментів штучного інтелекту.

Президент України Володимир Зеленський попередив, що штучний інтелект сприяє «найруйнівнішій гонитві озброєнь в історії людства». Він закликав до глобальних правил використання штучного інтелекту, оскільки це питання «так само нагальне, як і запобігання поширенню ядерної зброї».