Багато китайців кинули виклик своєму уряду та громадській думці і ризикуючи власним життям, воюють на боці України проти Росії

43-річний Тім доставляв допомогу на околиці Києва, коли почув, як над ним пролетіла ракета. Невдовзі він побачив на своєму смартфоні новину про те, що дитяча лікарня «Охматдит» у Києві була уражена російською ракетою. Разом зі своїм другом із Великої Британії, громадянин Китаю, який попросив називати його лише англійським ім’ям Тім, поспішив на місце події, аби допомогти у відновлювальних роботах. Про це йдеться у спецрепортажі The Guardian, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Понад рік потому Тім перебуває у казармі на півдні України, розробляючи безпілотники для сухопутних військ ЗСУ. Він – один із небагатьох китайців, які кинули виклик своєму уряду та громадській думці і ризикуючи власним життям, воюють на боці України проти Росії.

Тім прибув до України у липні 2023 року. Він місяцями із тривогою спостерігав за подіями з Китаю, час від часу жертвуючи гроші для допомоги потерпілим. Але хотів зробити більше.

«У той час я був безробітним у Китаї. Я просто хотів поїхати в Україну волонтером – побачити країну, яка страждає від труднощів і передати пожертви від моїх близьких друзів для людей, які їх потребували», – пояснює Тім.

Тож він подав заявку на ділову візу через агента в Китаї та вирушив у довгу подорож на захід.

Як і багато китайських добровольців, Тім мотивований співчуттям до України та зростаючого відчаю щодо розвитку подій у власній країні. До візиту в Україну, єдиною країною, яку він відвідав за межами Китаю, була Японія. Але він розглядав можливість еміграції вже понад 10 років.

«15 років тому можна було вільно висловлюватись про проблеми у Китаї, і були люди, готові їх обговорювати, але ті часи минули. Я дізнався про війну в Україні, використовуючи віртуальне приватне мережеве з’єднання (VPN), щоб дивитися відео на YouTube, яке заблоковано в Китаї. Я взагалі не читаю новини з китайських веб-сайті, оскільки усі вони – фейкові», – зазначає Тім.

Він протягом року подорожував між Україною та Китаєм, щоразу обираючи довгі та непрямі маршрути, які включали кілька зупинок, і поступово дійшов висновку, що Україна має «світле майбутнє». Незважаючи на те, що вона перебувала у стані війни, люди були до нього доброзичливі як до іноземця. Він почав планувати, аби його дружина та діти приєдналися до нього, а потім ракетний обстріл дитячої лікарні у Києві у 2024 році спонукав його вступити до армії.

Іноземці можуть служити у регулярних частинах української армії або в одному з двох спеціалізованих міжнародних легіонів. Українська армія не публікує детальної інформації про національності міжнародних новобранців, але багато з них приїжджають із Південної Америки, отримуючи зарплату, яка може перевищувати 3000 доларів на місяць. В українській армії служить щонайбільше кілька десятків людей з материкового Китаю.

Погляди китайської громадськості на Росію складні. Деякі націоналісти ніколи не пробачили царській Росії анексію великих ділянок території династії Цін наприкінці ХІХ століття, але війна в Україні супроводжується в Китаї агресивною пропагандою з боку державних ЗМІ, які звинувачують в усьому США.

Дослідження Тао Ванга із Манчестерського університету засвідчило, що 80% опитаних китайців дотримувалися проросійських поглядів у перший рік війни. Але існує значна частина китайського населення, яка симпатизує Україні, хоча її значною мірою ігнорують. Люди часто бояться висловлювати такі погляди прямо, оскільки це «вважається нетрадиційним».

Не лише ідеологія приваблює таких людей, як Тім, безробітний автомеханік, який покинув Китай у 2023 році і вирушив на передову в Україні. Китай переживає кризу безробіття, яка викликала невдоволення місцевим урядом.

Ще один китайський доброволець, Фан також переїхав до України, аби уникнути майбутнього, яке здавалося безнадійним у КНР. Життя 39-річного чоловіка в Китаї було майже «не бий лежачого», сказав він, використовуючи вислів для позначення пасивного безробіття. Пандемія коронавірусу зруйнувала його бізнес-проекти, і він вліз у борги на суму 3 мільйони юанів.

Одного разу, переглядаючи західні соціальні мережі, він прочитав про китайців, які воюють в Україні. Він дізнався про Пен Ченьляна, китайського добровольця з провінції Юньнань, який служив в іноземному легіоні та загинув у листопаді 2024 року під час бойової операції на східному фронті.

«Я фактично нічого не робив вдома… Я відчував, що не можу далі жити таким непримітним життям», – пояснює Фан.

Знайти інформацію у Китаї про те, як воювати за Україну, набагато складніше, тому Фан звернувся до ChatGPT. Зрештою, він знайшов дорогу до пункту вербування у Львові, залишивши дружину та доньку в Китаї. Його призначили оператором дрона на сході України, але невдовзі відкликали із зони бойових дій через мовний бар’єр. Тепер він проводить свої дні, охороняючи склад.

Фан не дуже цікавиться політикою, але відчув, як затягується петля репресій у КНР проти громадянського суспільства, особливо після пандемії коронавірусу. Окрім економічних труднощів, він бачив, як багатьох його улюблених блогерів переслідували або затримували за такими звинуваченнями, як «розпалювання конфліктів та провокування неприємностей».

«Багато звичайних людей, просто висловлюючи погляди у прямих трансляціях або на своїх особистих інтернет-платформах, які не збігаються із загальноприйнятою думкою в Китаї, зрештою зазнали несправедливого ставлення. Мені майже 40 років, і я жодного разу в житті не голосував на виборах, оскільки наша влада ніколи не дослухається до голосів звичайних людей. Я не хочу, аби моя дитина росла у такому середовищі», – наголошує Фан.

Він ще не зрозумів, як перевезти решту своєї родини до України, адже його повернення до Китаю може бути небезпечним. Китайське законодавство конкретно не забороняє своїм громадянам вступати до іноземних армій, якщо це не становить загрози національній безпеці країни, але багато китайців бояться помсти. Інший китайський солдат в Україні, який попросив називати його позивним Брунко, сказав, що поліція національної безпеки КНР розпитувала його родину про нього.

На запитання, чому Тім ризикує своїм життям заради України, він відповів, що його головною метою було побудувати нове життя для себе та родини в Європі.

«По-друге, я хочу показати світові, що є багато інших китайців. Я хочу, аби світ не капітулював перед Китаєм. Не асоціюйте Китай лише з негативом. Насправді в Китаї багато добрих людей і позитивних ідей», – підсумував Тім.