Енергетичний сектор України продовжує бути головною мішенню російських повітряних атак, тому рекомендації Міжнародного енергетичного агентства допоможуть забезпечити світло і тепло у домівках

Україна вступає у черговий опалювальний сезон і Міжнародне енергетичне агентство розробило шість рекомендацій, які допоможуть покращити енергетичну безпеку. Foreign Ukraine пропонує з ними ознайомитись.

Рекомендація №1: Посилення захисту критично важливої ​​енергетичної інфраструктури та вдосконалення ланцюгів постачання обладнання

Посилення безпеки критично важливої ​​енергетичної інфраструктури по всій Україні є життєво важливим для підтримки потужностей цієї зими. Багаторівнева оборонна стратегія, в якій протиповітряна оборона поєднується із заходами пасивної оборони, може слугувати потужним засобом захисту ключових енергетичних об’єктів. Україна інвестує в легший пасивний захист, такий як габіони та мішки з піском, а також сітки проти дронів, а також у другий рівень захисту, за допомогою якого навколо важливої ​​інфраструктури, такої як підстанції і автотрансформатори, зводяться залізобетонні конструкції. Ці заходи у поєднанні з протиповітряною обороною успішно відбили деякі нещодавні атаки. Однак, подальші інвестиції залишаються необхідними, оскільки Росія продовжує оновлювати свої стратегії атак та збільшувати кількість розгорнутих дронів та ракет.

Зусилля щодо оптимізації ланцюгів поставок ключового енергетичного обладнання також залишаються надзвичайно важливими, оскільки регулярні атаки збільшують потребу у частому ремонті, а перепрофільовані деталі, як правило, швидше зношуються.

Логістика, пов’язана з введенням в експлуатацію та доставкою важливих запасних частин, транспортних засобів та обладнання, залишається громіздкою через адміністративні та регуляторні перешкоди, проблеми сумісності обладнання та дефіцит фінансування. З огляду на постійну важливість імпорту та постачання запасних частин, Україні варто продовжувати оцінювати, які матеріали можна перепрофілювати, одночасно тісно співпрацюючи із міжнародними партнерами, такими як Фонд енергетичної підтримки Енергетичного співтовариства та Координаційна група з питань енергетики G7+, для пришвидшення поставок та постачання. Коригування механізмів фінансування, щоб охоплювати не лише обладнання, але й доставку, встановлення і технічну адаптацію, також заповнить ключові прогалини.

Крім того, накопичення запасів запасних частин і транспортних засобів дозволить Україні гнучко реагувати на зміну схем нападів. Стратегічні запаси, як в Україні, так і в сусідніх країнах, можуть пришвидшити доставку аварійного обладнання, водночас гарантуючи, що не всі запаси можуть бути цільовими. Зрештою, тісніша координація між зацікавленими сторонами енергетичного сектору України та Державною митною службою для імпорту нового обладнання та коригування правил – особливо для обладнання подвійного використання енергії – дозволить їм швидше досягти своїх пунктів призначення.

Рекомендація №2: Подальше збільшення та децентралізація енергопостачання

Для Росії складніше та дорожче атакувати вітрові турбіни та малі газові електростанції, наприклад, ніж більші централізовані електростанції. Як результат, продовження децентралізації енергосистеми та додавання розподіленої генерації зміцнює енергетичну безпеку України та робить мережу стійкішою до атак.

Протягом 2024 року підприємства та домогосподарства продовжували додавати розподілену газову генерацію, великі дизельні генератори та сонячні фотоелектричні потужності, що відображає послідовний перехід до децентралізованої енергетики як інструменту забезпечення стабільного енергопостачання. Тим часом, батареї та системи накопичення енергії відіграють дедалі важливішу роль у зміцненні енергетичної безпеки України, особливо під час надзвичайних ситуацій та перебоїв у роботі мережі.

Прискорення темпів інвестицій приватного сектору у розподілені енергетичні ресурси, включаючи батареї, допоможе Україні ще більше диверсифікувати свій енергетичний баланс та швидко підвищити стійкість системи.

Системні механізми, такі як державний Експортно-інвестиційний фонд Данії (EIFO), який підтримує вітрову електростанцію ДТЕК Тилігульська; ЄБРР; та Механізм пом’якшення ризиків відновлюваної енергетики України Європейської комісії, можуть відіграти значну роль у підтримці енергетичного сектору України, забезпечуючи терміново необхідні інвестиції у критично важливу інфраструктуру та роблячи масштабні проекти розподіленої енергетики вигідними для фінансування, допомагаючи знизити ризики.

Рекомендація №3: Продовжувати оптимізувати використання електроенергетичних з’єднань з Європою, стабілізуючи внутрішні мережі

З моменту синхронізації України з європейською мережею у березні 2022 року транскордонні потужності для торгівлі електроенергією постійно розширюються, тоді як перехід на щотижневий перерахунок з червня 2025 року покращив гнучкість у діапазоні кількох сотень мегават.

Це дозволило операторам транспортних систем реагувати на стан системи в режимі реального часу та максимізувати можливості як для імпорту під час пікового попиту, так і для експорту, коли виробництва достатньо.

Незважаючи на це, реалістичні варіанти збільшення потужності міжмережевих з’єднань понад поточні рівні здаються обмеженими у найближчій перспективі. Транскордонні потужності передачі обмежені перевантаженням мережі як в Україні, так і в сусідніх країнах ЄС. У короткостроковій перспективі основна увага повинна бути зосереджена на максимальному використанні існуючої інфраструктури, продовженні регуляторних вдосконалень для оптимізації розрахунків потужності та доповненні мережевих з’єднань розподіленими рішеннями для підвищення стійкості у періоди пікового попиту. Водночас, як Україна, так і її європейські партнери повинні співпрацювати для усунення вузьких місць у своїх відповідних мережах передачі, щоб розкрити додаткову транскордонну потужність. Прискорення проектів мережевої інфраструктури в усьому регіоні матиме вирішальне значення протягом наступних кількох років та буде корисним для подальшої інтеграції.

Тим часом, зацікавлені сторони енергетичного сектору повинні сигналізувати партнерам України, а також інвесторам, що регуляторна стабільність, прозорість та сильне корпоративне управління залишаються пріоритетами, незважаючи на гострі виклики, пов’язані з російськими атаками. Підтримка та зміцнення корпоративного управління для українських енергетичних компаній відповідно до стандартів ОЕСР та ЄС забезпечить як передбачуваність, так і співпрацю – два стовпи для вирішення проблем енергетичної безпеки.

Рекомендація №4: Продовжувати заповнення газових сховищ, диверсифікувати імпорт та купувати розумно

Можна вжити додаткових заходів, аби гарантувати, що Україна зможе повністю задовольнити свої зимові потреби в газі, тим самим забезпечуючи енергетичну безпеку. Подальше збільшення обсягів газу, що зберігається, допоможе запобігти зимовим кризам постачання. Зміцнення критично важливої ​​газової інфраструктури також має вирішальне значення для забезпечення стабільних поставок протягом зими. Хоча величезні підземні об’єкти України є стійкими, наземні активи, такі як компресори, залишаються небезпечними. Тим часом, звернення до кількох постачальників та використання різноманітних маршрутів імпорту, таких як Вертикальний коридор та газові інтерконектори Литва-Польща, зменшить ризики, зокрема, пов’язані із пошкодженою інфраструктурою. Пріоритетність зміцнення ключової теплоенергетичної інфраструктури та заохочення місцевих резервних систем також допоможе підтримувати постачання під час перебоїв.

Велика потужність сховищ, яку Україна має сьогодні, також відкриває можливості. Їх можна максимізувати, купуючи газ за низьких цін та уникаючи жорстких цільових показників зберігання, одночасно керуючи ціновими ризиками за допомогою хеджування та довгострокових контрактів. Укладання угод з країнами і трейдерами щодо зберігання більшої кількості газу в Україні також сприятиме покращенню стабільності системи сховищ, водночас забезпечуючи доступність обсягів для придбання, якщо Україна їх потребуватиме. Якщо партнери України зможуть співпрацювати над зниженням премії за ризик, пов’язаної зі зберіганням, це може збільшити поглинання та допомогти Україні впоратися з майбутньою зимовою невизначеністю поставок. Від зміцнення інфраструктури до закупівлі газу для зберігання, постійне міжнародне фінансування від партнерів України матиме вирішальне значення.

Тим часом заходи ефективності можуть одночасно допомогти керувати попитом на газ, а також надійне планування дій у надзвичайних ситуаціях, яке гарантує виконання енергетичних пріоритетів під час піків попиту або у разі дефіциту поставок.

Рекомендація №5: Підготувати резервні варіанти зимового опалення та продовжити децентралізацію

Забезпечення громадян резервними варіантами зимового опалення має першочергове значення, особливо на сході України, де зосереджені атаки, та в сільській місцевості. Поряд з меншими когенераційними установками, ключовим фактором є обігрівачі на рідкому нафтовому газі, печі на дровах та вугіллі – та резервне постачання палива для них. Холодніша, ніж у середньому, зима в поєднанні з подальшими атаками посилить основні недоліки мережі централізованого теплопостачання України, такі як старіння інфраструктури та зростання неефективності.

Децентралізація також відіграє важливу роль в опаленні. Домогосподарства та підприємства почали встановлювати котли на біомасі і теплові насоси, особливо в менших містах. У поєднанні з когенераційними установками муніципального рівня, які можна використовувати як для резервного виробництва електроенергії, так і для опалення, міста можуть зміцнити стійкість своїх систем та зменшити свою залежність від більших теплових електростанцій, які залишаються вразливими до російських атак.

Рекомендація №6: Продовження координації зусиль між Україною та її партнерами для вирішення нагальних потреб

Енергетична система України стикається з викликами цілий рік, але зима приносить підвищену вразливість. Уряд та енергетичні компанії наполегливо працюють над захистом, підтримкою та відновленням доступу до енергії, тому партнери України повинні прагнути оптимізувати координаційні зусилля та забезпечити, щоб вона мала підтримку, необхідну для виконання вищезазначених рекомендацій. Міжнародні фінансові установи, уряди-партнери, неурядові організації та зацікавлені сторони галузі повинні тісно співпрацювати, аби вирішити як безпосередні ризики, так і середньострокові виклики, з якими стикається Україна в газовому і теплоенергетичному секторах.

Ця зима, ймовірно, буде складною, і Україні потрібно буде використовувати всі можливі засоби для забезпечення доступності електроенергії та опалення своїх громадян. Ці дії вже здійснюються, але для подальшого зниження основних ризиків та зміцнення стійкості, Україна та її партнери повинні проактивно стежити за ситуацією, швидко оцінювати зміну потреб та бути готовими швидко діяти за потреби.

Довідкова інформація про енергетичну ситуацію в Україні

До 2022 року доступна диспетчерська потужність виробництва електроенергії в Україні становила приблизно 38 гігават (ГВт). Втрати за перший рік війни через окупацію, руйнування та/або пошкодження становили 19 ГВт, а після додаткових концентрованих атак навесні 2024 року, потужність скоротилася до лише 12 ГВт. Напередодні зими 2024/2025 років Україні вдалося відновити 3 ГВт, і вона продовжувала ремонтувати та додавати нові потужності.

Електроенергетичний баланс країни залишається дуже залежним від трьох атомних електростанцій, які становлять 50%, або 7,7 ГВт, потужностей виробництва електроенергії країни.

У 2024 році Україна імпортувала рекордні 4 436 гігават-годин (ГВт·год) електроенергії, що відображає значні пошкодження її внутрішніх генеруючих потужностей. За перші дев’ять місяців 2025 року, рівень імпорту знизився, оскільки генеруючі потужності поступово відновлювалися, і Україна стала чистим експортером електроенергії з червня по вересень – відправивши 635 ГВт·год за кордон лише у вересні, що є найвищим місячним рівнем з початку повномасштабного вторгнення.

За останній рік було досягнуто прогресу у розширенні транскордонних потужностей для торгівлі електроенергією. З грудня 2024 року гарантована імпортна потужність встановлена ​​на рівні 2,1 ГВт протягом зимових місяців та 1,7 ГВт влітку, тоді як експортна потужність зросла із 550 МВт до 650 МВт.

Україні також вдалося додати великомасштабні потужності для зберігання енергії протягом 2024 року. ДТЕК, найбільша приватна енергетична компанія України, запустила перший у країні комплекс системи зберігання енергії у вересні 2025 року потужністю 200 мегават (МВт) та загальним обсягом зберігання 400 мегават-годин (МВт·год). У рамках проекту по всій країні є шість об’єктів, які разом здатні забезпечити електроенергією 600 000 домогосподарств протягом двох годин. Це підвищить безпеку електропостачання та балансування системи. Проекти вітроенергетики також просуваються; понад 700 МВт нових потужностей зараз розробляються, включаючи розширення Тилігульської вітрової електростанції ДТЕК потужністю майже 400 МВт на узбережжі Чорного моря, яке планується ввести в експлуатацію наприкінці 2026 року.

Ще до жовтня 2025 року Міністерство енергетики України очікувало, що до цього опалювального сезону буде доступно 17,6 ГВт загальної потужності генерації. Хоча взимку 2023/2024 років піковий попит досяг 18 ГВт, протягом опалювального сезону 2024/2025 років попит впав до 16,5 ГВт, головним чином через пом’якшення температур. Однак, холодніша за середню, зима може призвести до зростання попиту до 18 ГВт або більше.

За даними Міністерства енергетики України, в енергетичному секторі країни сталося понад 3100 перебоїв через російську агресію з березня по вересень 2025 року.

На початку 2025 року газовий сектор України зазнав серйозних ударів, що призвело до 40% втрати виробництва, тимчасових зупинок та необхідності збільшення імпорту газу для покриття попиту на майбутній опалювальний сезон. Рівні зберігання вже були низькими порівняно з останніми роками (у квітні 2025 року вони були на 80% нижчими, ніж у 2024 році). Напередодні літа Нафтогаз – національна нафтогазова компанія України – оголосила про ціль зберігання на 2025 рік у розмірі 13,2 мільярда кубічних метрів (млрд куб. м). Це більше, ніж 12,8 млрд куб. м у 2024 році, і її потреби в імпорті знизилися до мінімуму 4,6 млрд куб. м.

Між квітнем і вереснем 2025 року чисті ін’єкції у газосховища зросли на 70%. Це значне збільшення наблизило рівні газових сховищ України (включаючи буферний газ) дуже близько до цільового показника, станом на 16 жовтня 2025 року у сховища було закачано 13 млрд кубометрів газу. Більшість обсягів надходили з Угорщини, Польщі та Словаччини, але Україна також почала розглядати імпорт зрідженого природного газу (ЗПГ) зі Сполучених Штатів як ще один варіант. Близько 400 мільйонів кубометрів американського ЗПГ було відвантажено до вересня через Литву та Польщу, а подальші обсяги заплановані до кінця 2025 року.

Однак, якщо Росія продовжуватиме атакувати газовидобувну інфраструктуру з такою ж швидкістю, Україні, можливо, доведеться збільшити свою залежність від імпорту, причому щонайменше додаткові 4,4 млрд куб. м потрібні до березня 2026 року, аби пережити поточний опалювальний сезон. Холодніша, ніж очікувалося, зима може ще більше загострити дефіцит газу.

Тим часом, сектор централізованого теплопостачання України, який значною мірою залежить від природного газу для нагрівання води, також продовжує бути головною мішенню. До кінця 2024 року щонайменше 18 теплоелектроцентралей, понад 800 котелень та 354 кілометри теплопроводів були атаковані. З наближенням чергового опалювального сезону Росія почала атакувати менші теплоелектростанції (ТЕС) і теплоелектроцентралі поблизу лінії фронту.