Сніг, дощ, туман, вітер та холод вже обмежують витривалість та видимість українських дронів: вони часто відхиляються або збиваються із курсу і атаки на окремих  російських солдатів стали менш ефективними

Росія давно використовує сувору погоду як власного союзника у війні. Під час вторгнення Наполеона 1812 року його Велика армія зазнала поразки з настанням зими – земля стала непрохідною, а логістичне забезпечення армії зазнало краху. Аналогічно, операція Гітлера «Барбаросса» в 1941-42 роках була зупинена сильними дощами та багнюкою, а потім низькими температурами. Сьогодні, під час війни в Україні, Росія знову звертається до свого старого союзника, суворої погоди. Про це йдеться в авторській колонці Пітера Лі, професора прикладної етики та директора з досліджень безпеки та ризиків у Портсмутському університеті на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Масове використання Україною невеликих і недорогих безпілотників змінило стратегії нападу та оборони на передовій. Інститут сучасної війни повідомляє, що дрони відповідальні за близько 70% втрат на полі бою в Росії, хоча неясно, які саме дрони вбивають у більшій кількості: дрони одностороннього нападу (відомі як «дрони-камікадзе») чи дрони-квадрокоптери з оглядом від першої особи (FPV), озброєні невеликою вибухівкою.

Окрім прямих ударів, невеликі дрони відіграють життєво важливу роль у зборі розвідувальних даних, спостереженні та розвідці. Вони дозволяють українським підрозділам виявляти цілі та координувати наземні операції з набагато більшою точністю. Аерофотознімки в режимі реального часу дозволяють артилерійським розрахункам швидко коригувати вогонь, роблячи бомбардування точнішими – і смертоноснішими.

Дрони стали очима, а дедалі частіше – руками сухопутних військ України, підвищуючи їхню оборонну ефективність проти більших і часто краще оснащених російських сухопутних військ. Масове використання Україною літальних апаратів FPV та односторонніх атакуючих дронів значно покращило оборонну ефективність, приглушуючи масштабніші атаки російських сухопутних військ завдяки використанню даних про ціль у режимі реального часу і точних ударів.

Обидві сторони війни також регулярно використовують електронні перешкоди, що робить непрацездатними радіокеровані FPV-дрони. Росія, з необхідності, стала світовим лідером у цій галузі.

Глушіння порушує радіозв’язок та відеопотоки, на які пілоти покладаються для навігації та націлювання. Це ставить українські збройні сили, які значною мірою покладаються на дрони, щоб компенсувати переваги Росії, у значно невигідне становище.

Погана погода та дрони

Коли погана погода поєднується з електронними перешкодами, ефект ще більш руйнівний. Сніг, дощ, туман, вітер та холод вже обмежують витривалість та видимість дронів, різко знижуючи технологічну перевагу України у повітряній розвідці та високоточних ударах дронів на полі бою.

Росія, навпаки, отримує відносну перевагу в таких умовах. Її старіші, важчі наземні системи – танки, артилерія та бронетехніка – більш стійкі до негоди. Поле бою стає місцем, де виснажливий підхід Росії до війни призводить до кривавих наслідків.

Невеликі квадрокоптерні дрони легкі, мають обмежену витривалість та легко піддаються впливу погоди. Візьмемо, наприклад, серію DJI Mavic 3, яку використовують багато українських підрозділів для розвідки на передовій. Він ефективний лише за температури від –10°C до +40°C та швидкості вітру нижче приблизно 12 метрів за секунду. Сильні пориви вітру або заморозки можуть швидко збити цей невеликий дрон з курсу.

Більш досконалі українські системи, такі як крилата безпілотна повітряна система Shark, можуть працювати від –15°C до +45°C та витримувати вітер до 20 метрів за секунду. Однак навіть вони обмежені сухими умовами: дощ або сніг можуть збити їх з курсу.

У холодних умовах акумулятори розряджаються швидше, скорочуючи як час польоту, так і дальність польоту. Обмерзання може призвести до зупинки великої кількості дронів, якщо воно змінює характеристики пропелерів квадрокоптера – лід робить лопаті пропелера товщими, важчими та менш аеродинамічними, знижуючи продуктивність.

Крилаті дрони можуть страждати від обмерзання кінчиків крил, що змінює їхні льотні характеристики – зменшуючи підйомну силу, збільшуючи опір та небезпеку зупинки, а також погіршуючи керування. Туман і сніг також зменшують видимість, обмежуючи здатність ідентифікувати або відстежувати цілі.

Російський наступ

У жовтні 2025 року Росія приурочила кілька великих наземних штурмів до несприятливої ​​погоди. Цей підхід використовував умови, які значно зменшили здатність України захищатися за допомогою дронів. Туман, дощ і хмарність зробили невеликі розвідувальні дрони ненадійними або навіть непридатними для польотів. Видимість впала настільки низько, що атаки на окремих російських солдатів стали менш ефективними.

Теоретично, союзники України можуть компенсувати частину цих втрат за допомогою супутникової розвідки. Американські розвідувальні супутники ще можуть збирати цінну інформацію у хмарні дні, використовуючи радіолокаційну систему із синтезованою апертурою для виявлення рухів землі. Однак навіть ці передові системи не можуть бачити візуально крізь густі хмари або сильні зливи.

Історично склалося так, що сувора погода в Росії служила оборонній меті, відштовхуючи армії вторгнення від Наполеона до Гітлера. Однак у нинішній війні Росія використовує той самий суворий клімат у наступальних цілях, перетворюючи природне маскування на тактичну перевагу, просуваючись українською землею.