Gremi Borsch Fest проводиться уже четвертий рік поспіль і за цей час у рамках його проведення вдалось зібрати 46 мільйонів гривень пожертви для Збройних сил України

Gremi Borsch Fest — найбільший благодійний фестиваль сучасної української культури в Європі, який проводиться вже четвертий рік поспіль у різних польських містах, щоразу збираючи мільйони гривень для Збройних сил України. Протягом чотирьох років — з 2022 по 2025 рік — 36 заходів, організованих фондом Gremi, залучили сотні тисяч учасників та надали приблизно 46 мільйонів гривень допомоги для підтримки 15 000 українських солдатів. Галина Кириченко, засновниця фонду Gremi, пояснює в інтерв’ю польському виданню Onet, як фестиваль Gremi Borsch Fest перетворився з місцевої ініціативи на велику платформу для культурного діалогу, руйнування стереотипів та ворожих наративів. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з її думками.
Onet: Як довго ви живете за кордоном, і що для вас сьогодні означає Україна?
Галина Кириченко: Я живу за кордоном ще зі студентських років. Я закінчила Бременський університет у Німеччині та довго жила там зі своєю родиною. Наразі моє життя обертається між трьома країнами: Німеччиною, Великою Британією та Польщею. Однак, лише Україна є для мене домівкою. Навіть коли ви фізично далеко, вона завжди залишається в моєму серці. Це місце сили, яке надає сенсу всім моїм діям.
Onet: Як виникла ідея проведення фестивалю борщу?
Галина Кириченко: У перші дні повномасштабного вторгнення ми з чоловіком Євгеном вирішили, що не можемо залишатися байдужими та маємо використати ресурси нашої компанії, аби допомогти українській армії. Спочатку все було просто: власні гроші, швидкі рішення та конкретні дії. Ми створили фонд і почали робити те, що могли — з польської території. Одним з наших перших кроків була евакуація 200 жінок і дітей — сімей наших співробітників — до міста Домброва Гурніча, що поблизу Катовіце. Після кількох тижнів адаптації ми зрозуміли, як важко людям виходити з дому. Тож ми організували невеликий зліт для українців: ми зварили 50 літрів борщу та запросили гостей. Сталося щось несподіване — прийшло майже втричі більше людей, ніж ми планували. Приєдналися українці з усього міста. Гості спонтанно зібрали першу пожертву для Збройних Сил України. За ці гроші ми придбали 200 джгутів. Вже наступного дня ми почали отримувати повідомлення з інших польських міст: «Чи не могли б ви організувати щось подібне тут?» Цей досвід показав нам, що прості, неформальні зустрічі можуть стати ефективним інструментом, навіть якщо ви ще не є впізнаваним брендом у світі благодійності. Через місяць ми повторили захід у Ґданську. Цього разу ми вже підготували 200 літрів борщу. І знову гостей було більше, ніж ми очікували. Стало зрозуміло, що попит на такі ініціативи був величезним. Після другого заходу ми вирішили перетворити ці спонтанні зібрання на систематичну діяльність і підготували серію заходів по всій Польщі протягом наступних шести місяців. Так почалася історія фестивалю борщу Gremi та фонду Gremi. У 2023 році ми організували дев’ять фестивалів у різних містах, але, незважаючи на наш досвід, ми все одно зіткнулися із тим самим викликом: гостей було більше, ніж планувалося, а борщу ніколи не вистачало. У 2024 році ми вже наварили понад 8400 літрів борщу.
Onet: Яка головна ідея фестивалю? Що ви, насамперед, хотіли донести до польської аудиторії?
Галина Кириченко: Від початку фестиваль мав стати платформою для волонтерства та збору коштів для військових — на закупівлю захисного спорядження, дронів, систем радіоелектронної боротьби тощо. Але навіть під час перших заходів ми ставили перед собою ще одну, не менш важливу мету: використовувати мову культури для зв’язку українців та поляків. Бо підтримуючи Україну, ми підтримуємо безпеку всієї Європи.
Onet: Чи не звинувачували вас у тому, що фестиваль борщу — це спроба «нав’язати» українську культуру?
Галина Кириченко: Нав’язування — це коли хтось щось нав’язує. Ми просто запрошуємо людей. А поляки приходять із цікавістю та відкритістю. Вони куштують борщ, слухають музику, запитують про Україну. Це завжди зустріч у дусі взаємності. Саме тому фестиваль «Гремі Борщ» – це не про «нав’язування», а про «поділ».
Onet: Яка сила культурних проектів порівняно з політикою, коли йдеться про розповідь історії України?
Галина Кириченко: Політика та новини – це логіка, цифри та аргументи. Культура ж, навпаки, торкається серця. Коли хтось куштує смачний борщ або слухає гарну українську пісню, він відчуває позитивні емоції. І тоді Україна перестає бути просто «землею війни» – вона стає землею людей, творчості та життя.
Onet: Які українські наративи варто пояснити польському суспільству сьогодні?
Галина Кириченко: Найголовніше: ми боремося не лише за себе. Це війна також за Польщу та за Європу. Європейці «втомилися»: час від часу війна в Україні відходить на другий план, і люди впадають у марення нормальності. Цього не можна допустити — нам потрібно нагадувати. По-друге: Україна різноманітна, але нас об’єднує прагнення до свободи та розвитку. І по-третє: Україна — це не лише війна. Є ще й інша Україна — молода, креативна та сучасна. Саме ця Україна гарантує нашу майбутню перемогу.
Onet: Чи змінилося ставлення поляків до України за роки організації фестивалю?
Галина Кириченко: Дуже. Хоча спочатку фестиваль відвідували переважно українці, сьогодні значну частину гостей складають поляки. Для них це можливість побачити Україну не через новини, а через музику, мистецтво, їжу та особисті зустрічі.
Onet: З якими стереотипами чи міфами про Україну ви найчастіше стикаєтеся у Польщі? Як вам вдається їх розвінчувати?
Галина Кириченко: Найпоширеніший стереотип полягає у тому, що українці приїхали до Польщі виключно як «дешева робоча сила», влаштовуючись на роботу та без наміру інтегруватися. Тим часом наші співвітчизники створюють тут бізнес, працюють у високотехнологічних та креативних галузях, справно сплачують податки та роблять вагомий внесок у місцеву економіку. Інший, не менш поширений міф полягає в тому, що українці в Польщі користуються всіма соціальними виплатами та «живуть за державний рахунок». Насправді щонайменше 78% українців працюють легально. Є також болючі історичні питання. Однак саме культура руйнує ці стіни швидше, ніж будь-які політичні заяви.
Onet: Чи відчуваєте ви вплив російської пропаганди в Польщі? Як культурні проекти можуть протидіяти цьому?
Галина Кириченко: Так, особливо під час виборів. Тоді в соціальних мережах з’явилися тисячі негативних постів про українців. Цікаво, що польські дослідження це підтверджують. Це класичний приклад дії пропаганди: замовчувати війну та замінювати її іншими страхами та стереотипами. Але саме тут культура виявляється ефективною. Бо якщо хтось особисто зустрівся з українцями на фестивалі, поспілкувався з ними та спробував борщ, він більше не віритиме брехні. У нього є власний досвід — потужніший за чиїсь фейкові новини.
Onet: Яким ви бачите майбутнє фестивалю Gremi Borsch Fest, особливо після перемоги України?
Галина Кириченко: Gremi Borsch Fest вже є найбільшим вуличним фестивалем сучасної української культури в Європі. Однак поки що він обмежується Польщею. У майбутньому ми хочемо розширити його формат на інші європейські країни. Ми мріємо, щоб Gremi Borsch Fest став для європейців символом того, що Україна вижила — і принесла свою силу, культуру та натхнення до Європи. Ми говоритимемо не лише про біль і втрати, а й про відбудову та нове життя.
