Україна вживає кроків, які можуть слугувати прикладами для інших країн ЄС: цифровізація процесів усиновлення та влаштування дітей, створення мережі для роботи з дітьми, які стали жертвами насильства, а також розвиток ювенальної юстиції

Європейська гарантія захисту дітей – це політична та соціальна відповідь Європейського Союзу на одну із найсистемніших загроз: дитячу бідність та соціальну ізоляцію. Вона ґрунтується на розумінні того, що без доступу дітей до освіти, охорони здоров’я, харчування, сімейного середовища та житла наші суспільства та основи демократії опиняються під загрозою. Про це йдеться в авторській колонці Ірини Тулякової, керівниці Координаційного центру розвитку сімейного виховання та догляду за дітьми, координаторки Кабінету міністрів України з питань впровадження Європейської гарантії дитини та координаторки Європейської гарантії дитини в Україні на сторінках Euronews, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Для держав-членів ЄС це вже усталений механізм, який є фундаментальним пріоритетом для функціонуючої нації, для України – це механізм, який вимагає дій попри виклики війни. Україна, яка ще перебуває на етапі отримання статусу кандидата для вступу в ЄС, зробила винятковий крок: добровільно приєдналася до цієї системи.

Знаменним моментом є те, що це рішення було ухвалено під час війни, коли мільйони дітей втратили свої домівки, доступ до освіти, сімейного догляду та безпеку, якою так вільно користуються багато країн.

Це рішення України надсилає сигнал як українському суспільству, так і європейським партнерам, що права дітей не є другорядними, навіть у часи національної кризи. Воно відображає ще один наріжний камінь на шляху України до відновлення.

Усиновлення також привносить певний важливий досвід у європейську систему, особливо з огляду на приблизно 1,6 мільйона українських дітей, які залишаються в Російській Федерації та на тимчасово окупованих територіях України під контролем Росії.

Зусилля України та держав-членів ЄС щодо повернення цих дітей влучають у саму суть Європейської гарантії захисту дітей. Ці діти є втіленням причини, чому гарантія шанується всіма державами-членами ЄС і залишається критично важливим інструментом захисту дітей.

З приєднанням України до Євросоюзу, уроки цих викрадених дітей та інструменти, які необхідні для їхньої реабілітації до відчуття нормального життя, стають очевиднішими. Хоча ЄС забезпечує структуру узгодження, якої прагне Україна, саме вона може надати експертизу та досвід, які можуть забезпечити розвиток цієї Гарантії протягом наступних десятиліть.

Сильна та стійка Україна починається з кожної дитини, яка має безпеку, підтримку, можливості для розвитку та впевненість у завтрашньому дні.

Кожен компонент Європейської гарантії для дітей має конкретне значення в Україні, де значна частина дітей живе у громадах з обмеженим доступом до послуг, що лише загострюється постійними атаками російських військ.

Виклики дотримання Європейської гарантії для дітей ніколи не є очевиднішими, ніж у прифронтових районах, де потреба в укриттях, автобусах для перевезення дітей та основних цифрових інструментах, які дозволяють продовжувати навчання навіть у надзвичайних умовах, пов’язана зі значними екзистенційними ризиками.

Підтримка освіти, охорони здоров’я та розвитку дітей у цих умовах війни генерує систематичну відповідь для тих, хто страждає від травм.

Багато цілей Європейської гарантії для дітей у контексті України є не лише соціальними, але й гуманітарними. Розміщення житла – це ще один елемент, який може здатися очевидним для мирних країн, але є викликом для України у контексті масового переміщення та невибіркового знищення громад. Ці умови створюють майже неможливі виклики для забезпечення необхідних ресурсів.

Зрештою, забезпечення гарантій для дітей вимагає систематичного збору даних, впровадження нової моделі соціальних послуг та посилення можливостей служб захисту дітей.

Україна вживає кроків, які можуть слугувати прикладами для інших: цифровізація процесів усиновлення та влаштування дітей, створення мережі для роботи з дітьми, які стали жертвами насильства, а також розвиток ювенальної юстиції.

У цьому ЄС отримує унікального партнера, який випробує Гарантійну систему у надзвичайно складних умовах. Це створює безпрецедентний досвід, який може збагатити європейську практику та дати відповіді на питання, з якими стикається сам ЄС: як захищати права дітей у кризових ситуаціях, як будувати стійкі системи в умовах руйнування та як інтегрувати гуманітарні заходи з довгостроковою соціальною політикою.

Для ЄС це також питання стабільності на його кордонах. Інвестуючи в дітей України, ЄС інвестує у власну безпеку та майбутнє.

Країна, де діти мають доступ до освіти, охорони здоров’я, житла та захисту, – це країна, яка здатна відновитися, інтегруватися в європейський простір та стати повноправним учасником спільної політики. У цьому сенсі Європейська гарантія захисту дітей стає не лише соціальною, а й геополітичною рамкою.

Для України Європейська гарантія захисту дітей – це більше, ніж інструмент соціальної політики. Це вибір цінностей, які ми ставимо в основу відбудови. Війна навчила нас, що сила держави вимірюється не лише її армією чи економікою, але й тим, наскільки добре захищені її діти.

Сильна та стійка Україна починається з кожної дитини, яка має безпеку, підтримку, можливості для розвитку та впевненість у завтрашньому дні. Саме тому Європейська гарантія для дітей – це не лише рамка для інтеграції в ЄС, а й дорожня карта для нашого національного відновлення.